Рішення

від 05.09.2011 по справі 5023/5070/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/5070/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/5070/11

вх. № 5070/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився 3-ї особи < Текст > відповідача - Волкова А.В. другий відповідач- не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "РТК Схід", м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "РТК"Полтава" м.Полтава, ТОВ "Ековудінвест", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів в розмірі 112950 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ"Регіональна торгівельна компанія Схід " в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Саутенко С.О. просить суд  стягнути з  ТОВ"РТК Полтава" ( першого відповідача)  суму основного боргу 112950 грн за поставлений товар по накладних РН/цб-000488 від 14.05.2009 року на суму 15900 грн. № РН/цб-000000383 від 14.05.2009 року на суму 97050 грн.. Стягнути з першого відповідача на  користь позивача р/р № 260030134097 в АТ "Сбербанк Росії" МФО 320627 код 3389831 вирати по сплаті державного мита 1129,50 грн., та витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу 472 грн. Стягнути  з  другого відповідача на користь позивача на рахунок : р/р 260030134097 в АТ"Сбербанк Росії" МФО 320627 код 3389831 - суму заборогованості за поставлений товар в розмірі 17 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та другим відповідачем було укладено договір поставки за № ДГ/цб-000050 від 14.02.2006 року на виконання якого позивачем було поставлено товар,який  першим відповідачем оплачено не було.

Перший відповідач проти заявлених вимог не заперечує та пояснив в судовому засіданні наступне, що отримував продукцію, мав бажання її повернути позивачу але відповідна операція не відбулася., про що докланіше викладено в відзиві на позовну заяву від 05.09.11 року.  

15.09.2009 року між другим відповідачем та позивачем було укладено договір поруки у відповідності до якого поручитель ( другий відповідач) зобов*язався  відповідати перед позивачем за виконання першим відповідачем свого зобов*язання по оплаті боргу в сумі 17 грн. який на день звернення з позовом сплачений не був.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача,  судом встановлено наступне, що  14.02.2006 року між позивачем та ТОВ"Регіональна компанія Схід" було укладено договір поставки № ДГ/цб-000050  у відповідності до якого  останній зобов*язався поставити першому відповідачу металопрокат, а відповідач зобов*язався прийняти  та оплатити товар у відповідності до умов даного договора.( п.1.1договору). Ціна, якість та кількість поставляємого товару визначається сторонами  в специфікаціях та накладних ( п.1.2 договору).

Оплата  узгодженої партії товару проводитья першим відповідачем на протязі 30 банківських днів з дати передачі товару( п.4.1 договору). Платежі здійснюються в національні валюті,на розрахункивий рахунок позивача,вказаний в розділі 9 даного договору. Договір починає діяти з 14.01.06 року  та закінчує свою дію 31.12.2011 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач надає видатку накладну № РНцб-000488 від 14.05.2009 року на суму 15900 грн.,( а.с.17) та видаткову накладну за № РН-000000383 від 14.05.2009 ркоу на суму 97050 грн. ( а.с.18).

Разом з тим, перший відповідач та позивач підписують акт звірки яким визнають заборгованість в сумі  112950 грн. ( а.с.21).  

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

15.09.2009 року між ТОВ"Ековудінвест" ( поручитель) та позивачем було укладено договір поруки у відповідності до якого поручитель зобов*язався віповідати перед Кредитором за виконання Боржником свого зобов*язання по оплаті в сумі 17 грн.( в т.ч. ПДВ)., що виник з відносин без письмового договору, тобто в усні формі, з поставки товару згідно накладниї, на загальну суму не більше 200000 грн.( вт.ч. ПДВ) ( а.с.15-16).

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 199 Господарського кодексу України, виконання   господарських    зобов'язань    забезпечується заходами  захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин,  передбаченими  цим  Кодексом  та  іншими  законами.  За погодженням  сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі,  що  йому  не  суперечать,   види   забезпечення   виконання зобов'язань,   які   звичайно   застосовуються   у  господарському (діловому) обігу.

У відповідності до ст.559 ЦК України, порука  припиняється  з  припиненням   забезпеченого   нею зобов'язання,   а  також  у  разі  зміни  зобов'язання  без  згоди поручителя,    внаслідок    чого    збільшується    обсяг     його відповідальності.

Порука припиняється,  якщо після настання строку виконання зобов'язання  кредитор  відмовився  прийняти  належне   виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука  припиняється  у  разі  переведення  боргу  на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється,  якщо  кредитор  протягом  шести  місяців  від   дня настання  строку  виконання  основного  зобов'язання не пред'явить вимоги  до  поручителя.  Якщо  строк  основного  зобов'язання   не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється,  якщо кредитор не пред'явить  позову  до  поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У відповідності до п.6.1 договору поруки, договір поруки за № 1 від 15.09.2009 року діє до моменту погашення заборгованності з боку ТОВ"ТРК Полтава" перед ТОВ"РТК Схід".( а.с.16).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачами не сплачена, та не заперечується  першим відповідачем  сума боргу підлягає стягненню.

У відповідност до ст.44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають пропорційному розподілу .

На підставі викладеного та керуючись ст. 509, 629 ЦК України, 199 Господарського кодексу України,ст. 1,2,33,34, 44,49, 82-85 ГПК України, суд

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ РТК Полтава"( м.Полтава, вул.Жовтнева,14 кв.3 р/р 260062669001 в Полтавському РУ ПАТ "Банк"Фінанси і Кредит" МФО 331832 ЄДРПОУ 34011717 іпн 340117116019) на користь  ТОВ"Регіональної торгівельної компанії Схід" ( м.Харків, вул.Киргизька,19 код ЄДРПОУ 33898313 іпн 338983120373) суму основного боргу 112950 грн.,державне мито 1129,50 грн, та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.    

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Лаврова Л.С.

рішення підписане 08.09.11 року.