Рішення

від 30.08.2011 по справі 5023/4812/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/4812/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р.                                                            Справа № 5023/4812/11

вх. № 4812/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Процай О.В. 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Вініл" м. Дніпропетровськ 3-я особа < Текст > 

до  ТОВ "Южавтотранс", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ТОВ"Вініл" ( позивач) просить суд стягнути з ТОВ"Южавтотранс" ( відповідача) суму боргу 5100 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що  14.04.10 року між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 9  на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезення автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні. На виконання умов договору позивач виконав перевезення вантажу в міжнародному сполученні, відповідач частково розрахувався,  не сплачений борг становить 5100 грн.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд  застосувати строк позовної давності, оскільки  він  становить один рік. Перевезення за даною угодою було виконано 19.05.10 року, позовні вимоги заявлені  15.06.11 року., тобто позов пред*явлено  з пропуском строку позовної давності.( а.с.26-27).

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне, судом розглянутий договір № 9  на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезення автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні укладений між позивачем та відповідачем на який посилається позивач в обгрунтування позовних вимог., так у відповідності до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі,якщо вимоги щодо форми договору не встановлені  законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір,щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладений з моменту його підписання сторонами.

В даному випадку  договір який наданий позивачем не містить підпису зі сторони  ТОВ"Южавтотранс" ( а.с.10-12).

Судом встановлено також, що сторони погодили  вартість перевезення заявкою від 14.04.10 року ( а.с.13), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства , за перевезення частково не розрахувався  в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість в розмірі 5100 грн.

В обгрунтування виконання перевезення позивачем надана  СМR яка завірена отримувачем вантажу. У відповідності до заявки відповідач зобов*язався здійснити оплату  перевізника на протязі 10-15 банківських днів з моменту отримання документів зазначених в розділі  заявки "умови оплати фрахта", такі документи позивачем надіслані були про що свідчить  оригінал повідомлення про вручення  поштового відправлення ( а.с.35).

Вантаж позивачем було доставлено в пункт призначення  27.04.10 року, про що свідчить відмітка в графі 24 СМR за № 150728( а.с.14).

На адресу відпоідача була надіслана претензія за № 1363 від 16.07.10 року, (а.с.16) докази направлення позивачем надані в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Суд встановив, що  відповідач свій обов'язок частково не виконав, за перевезення не розрахувався, борг станом на день  пред*явлення позову становить 5100 грн. .

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність, так для для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог: 6) у зв'язку з перевезенням вантажу,  пошти (стаття 925 цього Кодексу);

До вимог,  що випливають із договору перевезення  вантажу,пошти,  застосовується  позовна давність в один рік з моменту,  що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

У відповідності до ст. 32 "Конвенції  про договір міжнародного автомобільного  перевезення вантажів"- термін  позовної  давності  для  вимог,  що  випливають  з перевезення,  на яке поширюється ця  Конвенція,  встановлюється  в один  рік.  Однак,  у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків,  яке  згідно  законодавства,  що застосовується   судом  або  арбітражем,  який  розглядає  справу,прирівнюється  до  навмисного  правопорушення,   термін   позовної давності  встановлюється  в  три  роки.  Відлік  терміну  позовної давності починається:

a) у випадку часткової втрати  чи  пошкодження  вантажу,  або прострочення в доставці - з дня доставки;

b) у  випадку  втрати  всього  вантажу  - з тридцятого дня по закінченню  узгодженого  терміну  доставки,  або,  за  відсутності такого  терміну,  -  з  шістдесятого  дня  після прийняття вантажу перевізником для перевезення;

c) у всіх інших випадках - по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 5100,00  грн. -  законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на  відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 32 "Конвенції  про договір міжнародного автомобільного  перевезення вантажів", 258,509,525,526,909 ЦК України, 193 Господарського кодексу України, ст. 1,2,33,44,75, 82-85 ГПК України, суд

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з  ТОВ"Южавтотранс" ( м.Харків, пр.Гагаріна,50 кв.58 код ЄДРПОУ 21220562) на користь ТОВ"Вініл" ( м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 174 код ЄДРОПУ 25513976) суму основного боргу 5100 грн, державне мито 102 грн та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Лаврова Л.С.

рішення підписане 31.08.11 року.