Постанова

від 14.10.2006 по справі 20-11/137

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-11/137

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 12 жовтня 2006 року  

Справа № 20-11/137

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Плута В.М.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача: Зінченко Ростіслава Володимировича, довіреність №  б/н   від 13.06.05, Приватне підприємство "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат";

відповідача: Степаненко Олександра Борисовича, довіреність №  б/н   від 05.07.06, Державне комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою";

третьої особи: Вєдякіної Наталії Юріївни, довіреність №  б/н від 18.09.06,  Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Дмитрієв В.Є.) від 07.08.2006 у справі №20-11/137

за позовом           приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" (вул. Ген. Мельника, 1-429,Севастополь,99023)

до           державного комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" (вул. Пожарова, 7,м.Севастополь,99008)

третя особа:  Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна без нотаріальногопосвідчення та за зустрічним позовом Державного комунального підприємства"Севастопольський комбінат благоустрою" до приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" про усунення перешкод в користуванні майном

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Позивач, приватне підприємство "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат", звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, державного комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою", третя особа - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, про визнання дійсним договору оренди нерухомого майна без його нотаріального посвідчення.

          Уточнивши свої позовні вимоги та надавши текст договору, позивач просив суд визнати дійсним договір № 72 від 30.05.2006, який є новою редакцією договору № 72 від 06.09.2004.

          В процесі розгляду справи, відповідач звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до позивача про усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення комплексу нежилих приміщень загальною площею 512,70 кв.м, розташованих за адресою: м. Севастополь, 7-й мікрорайон Кулікового поля, обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги неналежним виконанням позивачем за первісним позовом умов договору.

          Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя В.Є. Дмитрієв) від 07.08.2006 у справі № 20-11/137 у задоволенні первісного позову приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" до державного комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна без нотаріального посвідчення - відмовлено.

                    Зустрічний позов державного комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" до приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" про усунення перешкод в користуванні майном - задоволений у повному обсязі.

                    Приватне підприємство "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" зобов'язано звільнити комплекс нежилих приміщень загальною площею 512,7 кв.м на земельній ділянці загальною площею 2900 кв.м, який розташований за адресою: м. Севастополь, 7-й мікрорайон Кулікового поля.

                    З приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" на користь державного комунального підприємства "Севастопольський комбінат благоустрою" стягнуто державне мито у розмірі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове про задоволення первісних позовних вимог.

          Підставою для скасування зазначеного судового рішення  апелянт вважає неповне  з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушення норм матеріального і процесуального  права, які, на думку заявника скарги,  були допущені судом першої інстанції.                    Наполягаючи на скасуванні рішення господарського суду, заявник стверджує, що докази, які б підтверджували факт  надіслання на адресу приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" відповідної заяви про припинення договору оренди, а також підтвердження того, що таке попередження було отримано орендарем, відсутні.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

06.09.2004 між державним комунальним підприємством "Севастопольський комбінат благоустрою" (орендодавець) та приватним підприємством "Содружество ветеранов Афганістана "Герат" (орендар)  укладений договір оренди нерухомого майна № 72, відповідно до якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення –комплекс нежилих приміщень, загальною площею 512,70 кв. м., розташованих за адресою: м. Севастополь,  7-й мікрорайон Кулікового поля.

Згідно з пунктом 7.1 строк дії договору встановлений з моменту підписання до 01.08.2005.

З урахуванням того, що правовідносини сторін виникли з договору, який було укладено після 01.01.2004, господарським судом застосовані норми діючого Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, а саме Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення строку дії договору від 06.09.2004 № 72 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з проханням пролонгувати договір на той самий строк.

Представник відповідача заперечень проти пролонгації договору на адресу позивача не надіслав, тому, відповідно до частини 4 статті 284 Господарського кодексу України, договір був пролонгований до 01.07.06.

До закінчення строку договору, листом від 24.05.2006 № 14, позивач направив на адресу відповідача лист з проханням укласти договір № 72 від 30.05.2006, який вважає протоколом розбіжностей до попереднього договору, однак, оскільки відповідь у двадцятиденний строк не була отримана, позивач за первісним позовом, на підставі статті 188 Господарського кодексу України, звернувся до суду.

На думку судової колегії, відмовляючи приватному підприємству "Содружество ветеранов Афганістана "Герат" в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди № 72 від 30.05.2006 укладеним, оскільки доказів домовленості щодо усіх істотних умов договору позивач за первісним позовом не надав, договір відповідачем не підписаний.

До того ж, матеріали справи свідчать про те, що виконання обов'язків за договором не відбувалось, оплата за оренду здійснювалась за попереднім договором оренди від 06.09.2004, що підтверджується платіжними дорученнями з посиланням на договір від 06.09.2004.

Отже, висновок господарського суду про відсутність підстав для визнання договору оренди укладеним колегія суддів вважає обґрунтованим.

Відповідно до пункту 2 статті  291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у випадку закінчення строку, на який він був укладений.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором.

Судом встановлено, що 07.07.06, після закінчення строку дії договору державне комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою" надіслало на адресу приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" лист від 07.07.2006 № 456 з проханням в строк до 14.07.06 повернути нерухоме майно, отримане за договором, у зв'язку з закінченням строку дії договору (арк. с. 47), проте, орендар вимог орендодавця не виконав, нерухоме майно, отримане ним за договором, не звільнив.

Відповідно до пункту 2.5 договору повернення орендарем майна, отриманого за договором, здійснюється впродовж семи днів з моменту закінчення строку дії договору.

                    Згідно зі статтею 763 Цивільного кодексу України договір найму   укладається   на   строк,   встановлений договором.

                    Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

                    Відповідно до пункту 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, передбачених договором оренди.

                    Оскільки після закінчення строку договору оренди майно власнику не повернуто, висновок суду першої інстанції про задоволення зустрічних позовних вимог та про зобов'язання позивача за зустрічним позовом усунути перешкоди у користуванні майном відповідає вимогам закону, дійсним обставинам і матеріалам справи.

                    Твердження заявника апеляційної скарги, що відповідачем за зустрічним позовом не надано доказів направлення листа про припинення дії договору та вимоги повернення спірного майна, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, в яких міститься зазначена вимога та квитанція, що підтверджує факт надіслання листа позивачу за первісним позовом (арк. с. 47).

                    Отже, посилання апелянта на неправильне застосування господарським судом міста Севастополя норм матеріального і процесуального права при прийнятті судового акту є безпідставними.

                    З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з  чим рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

                    Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07.08.2006 у справі № 20-11/137 залишити без змін.

          2. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Співдружність ветеранів Афганістану "Герат" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Борисова

Судді                                                                                В.М. Плут

                                                                                Н.П. Горошко