Постанова

від 21.07.2011 по справі 2а-5522/11/0170/6

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2011 р.  

Справа №2а-5522/11/0170/6

   (17:15)

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1. довіреність №7 від 01.03.11р.,

представника відповідача – ОСОБА_2, довіреність №18/10-0 від 19.01.11р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КримПечатьСервіс»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим              

про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової адміністрації в АРК від 05.05.2011г. № 1702\10\25-023 «Про результати розгляду первинної скарги» в частині збільшення суми земельного податку на 1709,59 грн. і штрафу на 597,38 грн. та в частині спонукання ДПІ у м. Сімферополі прийняти щодо ТОВ "КримПечатьСервіс" податкового повідомлення-рішення на суму грошового зобов'язання з податку на землю у розмірі 7598,46 грн. (земельний податок -5670,77 грн., штраф - 1927,69 грн.).

Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги, пред’явив їх до ДПІ в м. Сімферополь АР Крим та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополь АР Крим від 13.05.2011 року №0004342301 про збільшення грошового зобов’язання з податку на землю у розмірі 7598,46 грн., у тому числі 5670,77 грн. основного платежу та 1927,69 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "КримПечатьСервіс" не повинно сплачувати земельний податок, оскільки не є власником  землі, на якій знаходяться виробничі приміщення.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у раніше наданих запереченнях.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, висновок експерта, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні справи суд повинен з’ясувати, чи використане повноваження, надане відповідачу, як це передбачено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.  

16.02.2011 року посадовими особами ДПІ в м. Сімферополь АР Крим була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «КримПечатьСервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2010 року (а. с. 21-27).

За результатами перевірки складено акт від 16.02.2011року № 1045/23-2/31416065, згідно з висновком якого, під час перевірки встановлено порушення:

        - п.1.32.ст.1, п.5.1. та п.п.5.2.1, п.5.2 , п.п.5.3.9.п.5.3.,ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р. в результаті чого підприємством не донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 64148,75грн, у тому числі: у 2 кв. 2010р. -64148,75грн;

         - п.1.32.ст.1, п.5.1. та п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3., ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р. в результаті чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 412863,00 у тому числі за 2009 р у сумі 412863,00 грн.

          - п.п.7.4.1., пп.7.4.4,. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №. 168/97-ВР зі змінами і доповненнями, занижено податкове зобов’язання по ПДВ у сумі 98488 грн. в тому числі , у т.ч. 108689,00 грн., у т.ч. у червні 2009 р. у сумі 35000,00 грн., у січні 2010 р. у сумі 44628,00 грн., у березні 2010 р. у сумі 6228,00 грн., у квітні 2010 р. у сумі 4887,00 грн., у травні 2010 р. у сумі 17946,00 грн.

          - ст.2, ст.14, ст.15 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 р. зі змінами та доповненнями, ст.120 Земельного Кодексу України від 25.10.2001р. №2768-111 зі змінами та доповненнями, нараховане податкове зобов'язання по податку на землю за період з 01.10.08р. по 30.09.2010р. в сумі - 3961,25грн., у тому числі за період з 01.10.08 - 31.12.08р. у сумі -427,38грн. за період з 01.01.09р. по 31.12.09р. в сумі 1969,39грн., за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. в сумі - 1564,48грн.

  - п.п. 9.12.1, п.п. 9.12.2, п. 9.12, ст. 9, пп.. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003р.

На підставі зазначеного акта позивачу направлено податкове повідомлення-рішення № 0001332301\від 0 28.02.2011г. про сплату земельного податку в сумі 3961 грн. і штрафу в сумі 1330 грн.31 коп. за період з 01.10.2008р. за 30.09.2010г.

Податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку в терміни, встановлені законодавством в Державну податкову адміністрацію АРК.

28.03.11г. отримано рішення ДПА в АРК № 1148\10\25-073 Про продовження строку розгляду скарги до 06.05.2011г.

Відповідно до п.п.56.18-56.19 ст.56 Податкового Кодексу України, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У випадку, якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, термін звернення до суду продовжується на строк, який фактично пройшов з дати звернення платника податків зі скаргою до контролюючого органу до дати отримання таким платником остаточного рішення контролюючого органу.

При зверненні платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набуття судовим рішенням законної сили.

У випадку, якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 ст.56 Кодексу.

Рішення ДПА в АРК № 1702\10\25-023 від 05.05.11г. отримано 10.05.2011г.

Рішенням ДПА скаргу задоволено. Податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі з нарахування земельного податку скасовано.

Своїм рішенням ДПА в АРК збільшило розмір земельного податку на 1709,52 грн. та штрафні санкції на 597,38 грн. і зобов'язав ДПІ у м. Сімферополі прийняти відносно позивача податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобов'язання по земельному податку в розмірі 7598,46 грн., в т.ч. податку - 5670,77 грн. і штрафу - 1927,69 грн.

Збільшення податкового зобов'язання ДПА в АРК мотивувала посиланнями на п.п.15.1.1, п.п.15 1.2 ст. 15 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р., роз'ясненням ДПАУ «Про затвердження узагальнюючого податкового роз'яснення щодо плати за землю юридичними особами» від 25.03.2010р. № 186, а також п. 102.1 і 102.2 Податкового Кодексу України про право податкового органу визначати податкове зобов'язання в межах 1095 грн.

Нарахування податку ДПА в АРК вироблено за період з 01.10.2007р. по 31.12.07. - 427,38 грн., за 2008р. - 1709,52 грн., за 2009р. - 1969,39 грн., З 01.01.10г. за 30.09.10г. - 1564,48 грн., тобто на 1709,52 грн. більше, ніж було нараховано ДПІ у м. Сімферополі.

При цьому в рішенні ДПА в АРК не спростовані доводи скарги про те, що платниками земельного податку є землевласники і землекористувачі, до яких позивач не відноситься.

На підставі рішення ДПА в АР Крим від 05.05.2011 року за результатами розгляду первинної скарги, ДПІ в м. Сімферополь АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення №0004342301 від 13.05.2011 року про збільшення податкового зобов’язання з податку на землю на суму 7598,46 грн., у тому числі 5670,77 грн. за основним платіжем та 1927,69 грн. - штрафні санкції.  

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач  звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом та просить суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополь АР Крим №0004342301 від 13.05.2011 року.

Ст.19 Конституції України визначає, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що нарахування земельного податку відповідачем проведено з посиланням на ст.2,14,15 ЗУ «Про плату за землю» № 2535-ХП від 03.07.1992г., із змінами і доповненнями і ст. 120 ЗКУ, із змінами і доповненнями. Підставою для нарахування земельного податку є придбання позивачем у АТЗТ «Октябрь» за договором купівлі-продажу № 2 від 05.07.01г. виробничих приміщень на 1-ом поверсі будівлі по ул.Кылова,73: у літ. "М" - 305,6м2, у літ. "Н" - 878,3м2, (всього 1183,9м2).

Також, згідно з договором купівлі-продажу № 3 від 10.07.2007г. придбання позивачем у АТЗТ "Жовтень" виробничих приміщень на 1-ом поверсі будівлі по вул. Крилова,73: у літ. "М" - площа 464,8м2, на 2-ом поверсі - 59,7м2 (всього 524,5м2) і виділення позивачу рішенням третейського суду № 02-04\067-2007 від 14.05.07г. у натурі частки з спільній частковій власності, визнання права власності на нежитлові приміщення літ. "М" площею 1039Дм2 та реєстрація права власності на ці 1039Дм2 у СМЕРТІ (витяг № 14997916 від 22.06.07г.рег.) № 19314055.

На площу землі 1039,1 м2, відповідну площі виділених у власність позивача нежитлових приміщень у літ. "М", відповідачем нараховано земельний податок за період з 01.01.08р. за 30.09.2010г. в сумі 3961,25 грн. в т.ч. за період з 01.01.08р. за 31.12.08г. в сумі 427,8 за період з 01.01.09 р. за 31.12.10г. в сумі 1969,39 грн., за період з 01.01.10г. за 30.09.10г. - 1564,48 грн.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про плату за землю» (із змінами та доповненнями від 01.06.2000р. та від 08.02.2001р.)(далі-Закон) власники землі та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів, сплачують земельний податок.

За земельні ділянки, надані в оренду, стягується орендна плата.

     Відповідно до ч.2 ст.14 Закону, по нововідведених земельних ділянках розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.15 Закону, власник землі і землекористувач сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, з аналізу положень Закону, на які посилався відповідач при нарахування земельного податку слід, що платником такого податку є тільки землевласник чи землекористувач.

Судом встановлено, що у періоді, за який нараховано податок відповідачем не встановлено придбання позивачем права власності або права користування на землю, в порядку передбаченому чинним законодавством у вказаний період часу.

Відповідно до ст.92 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) право користування на землю набувають підприємства, установи, організації, що належать до державної або комунальної власності, громадські організації інвалідів та їх підприємства, релігійні організації України.

До жодного з перерахованих позивач не належить, а тому не може мати землю в користування.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач може мати землю тільки у власності або в оренді. Оскільки земельний податок на орендовану землю не нараховується, то підставою для нарахування податку може бути право власності на землю.

Відповідно до ст.82 ЗК Ураїни, юридичні особи можуть набувати землю у власність за договором купівлі-продажу, дарування, міни, ренти, іншим цивільно-правових угод, отримання земельних ділянок в статутний фонд від засновників, прийняття спадщини, виникнення інших підстав, передбачених законом.

Стаття 116 ЗК України передбачає, що юридичні особи набувають права власності на земельну ділянку із земель комунальної власності за рішенням органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.125 ЗК України, право власності на землю виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Також виникає право оренди та користування землею.

Право власності на землю посвідчується Державним актом. Також посвідчується право постійного користування землею (ст.126 ЗК України).

Право оренди посвідчується договором оренди, зареєстрованим відповідно до закону.

Посилання відповідача в акті перевірки на ст.120 ЗК України, як підстава для нарахування і сплати земельного податку, не є такою підставою, оскільки редакція цієї статті, яка діяла на дату придбання позивачем нерухомості в 2007р. не передбачала автоматичний перехід права на землю при придбанні нерухомого майна, а тому придбання позивачем нежитлових приміщень надало йому право на придбання землі у власності або в оренду, у встановленому законом порядку.

Отже, у період за який відповідачем нараховано земельний податок позивач не мав зареєстрованого права на землю, а тому не є платником земельного податку, відповідно до ст.2,14,15 Закону «Про плату за землю».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1-КМ № 004341 від 05.08.97г. землекористувачем земельної ділянки, на яких знаходиться що належить позивачу частка нежитлових приміщень за вул. Крилова,73, був АТЗТ "Октябрь" (ЄДРПОУ 00374189), а тому платником земельного податку за вказаний період був АТЗТ "Октябрь".

Судом встановлено, що заяву позивача про передачу йому частини землі в оренду за вказаною адресою вирішено Рішенням Сімферопольської міської Ради №128 від 31.03.2011 року, у п. 5.2 якого зазначено про припинення Акціонерним товариством закритого типу "Октябрь" користування частиною земельної ділянки площею 0,1664 га по вул. Крилова, 73 і надання Товариству з обмеженою відповідальністю "КримПечатьСервіс" земельну ділянку по вул. Крилова, 73 загальною площею 0,1664 га, у тому числі: дільниця № 1-площею 0,1500 га в довгострокову оренду строком на 15 років до 2026р.для обслуговування та експлуатації виробничих, адміністративних і складських приміщень і дільниця № 2-площею 0,0164 га в короткострокову оренду строком до 2015р.для обслуговування трансформаторної підстанції.

Таким чином, на день перевірки у позивача було відсутнє право на користування земельною ділянкою, а тому положення Закону України «Про плату за землю» щодо обов’язкової сплати податку за землю на підприємство не расповсюджується.

Крім того, 24.11.2010р. позивачем отриманий довідковий матеріал з визначення нормативної грошової оцінки землі для розрахунку земельного податку за № 46-56, у зв'язку з чим з 24.11.2010г. позивач самостійно нараховує податкове зобов'язання за землю.

Оскільки, в період, за який податковим органом нараховано податок на землю позивач не мав правових підстав для нарахування і сплати земельного податку, то податкове повідомлення-рішення про нарахування такого податку є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач, при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0004342301 від 13.05.2011р. на суму 7598,46 грн., у тому числі 5670,77 грн. основного платежу та 1927,69 грн. – штрафних санкцій, діяв протиправно, без з’ясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «КримПечатьСервіс» до ДПІ в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004342301 від 13.05.2011р. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.07.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 22.07.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим №0004342301 від 13.05.2011р.  

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КримПечатьСервіс» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Латинін Ю.А.