Постанова

від 11.08.2011 по справі 2а/0270/3435/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11 серпня 2011 р.                       Справа № 2а/0270/3435/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції   

до:   товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона №73"  

про: надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ :

В липні 2011 року Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (позивач, Іллінецька МДПІ) звернулась в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона №73» (відповідача, ТОВ «ЛСПМК №73») про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 52491 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, мотивуючи свої вимоги тим, що підприємство має непогашений податковий борг перед бюджетом в розмірі 52491 грн.

Згідно із п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

У зв’язку із тим, що дії позивача щодо погашення податкового боргу не призвели до бажаного результату, а майно відповідача перебуває у податковій заставі, останній був змушений звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами.

Сторони в судове засідання своїх повноважних представників не направили, хоча  належним чином були повідомленні про дату, час і місце судового розгляду. При цьому від представника позивача надійшла заява про розгляд адміністративної справи за його відсутності. Разом з тим, зі змісту заяви вбачається, що останній позов підтримує в повному обсязі.

В свою чергу представник відповідача надав письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи без його участі.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, відсутність потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу у порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №4395 від 23.07.19975 року ТОВ «Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона №73» зареєстроване Липовецькою районною державною адміністрацією як юридична особа, ідентифікаційний код - 13334889 (а.с.5).

Разом із тим, як свідчить довідка Липовецької МДПІ №1110/15-16 від 25.03.1999 року відповідач перебуває на податковому обліку у позивача з 18.10.1991 року (а.с.7).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року  № 2755-VI (далі ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 14 Податкового кодексу України надані визначення основних понять, які застосовуються в даному Кодексі, так, зокрема:

14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

14.1.175. податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 88.1. та п. 88.2. ст. 88 Податкового  кодексу України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

В силу п. 89.3.ст. 89 Податкового  кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п.п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

З урахуванням приписів статті 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача податкового боргу в загальній сумі 52491 грн., з яких:

- по податку на доходи фізичних осіб в сумі 11778 грн.;

- по податку на прибуток у розмірі 40713 грн.

Про вказану вище заборгованість свідчать витяги з облікової картки платника (а.с.8-10) та інші матеріали адміністративної справи.

Разом із тим, вказана вище заборгованість вважається узгодженою, про що свідчить направлена відповідачу податкова вимога №1/215 від 30 грудня 2010 року (а.с.16), яка була отримана директором товариства 04.01.2011 року.

Також матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача у податковій заставі, про що свідчить акт опису майна від 01 лютого 2011 року №1/13334889  (а.с.14-15).

За таких обставин, враховуючи підтвердження наявності податкового боргу в заявленій сумі матеріалами справи та перебування майна платника податків у податковій заставі, визнання адміністративного позову, суд приходить до висновку щодо винесення постанови про задоволення адміністративного позову.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають (ст. 94 КАС України).

Керуючись ст. ст. 11, 41, 70, 71, 79, 86, 94, 112, 128, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Надати дозвіл Іллінецькій міжрайонній державній податковій інспекції Вінницької області на погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона №73» (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Чкалова, 18, код ЄДРПОУ 13334889) в сумі 52491 грн. (п’ятдесят дві тисяч чотириста дев’яносто одна гривня) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                               Комар Павло Анатолійович

11.08.2011