Постанова

від 29.07.2011 по справі 2а/0470/5847/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/5847/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Кальника Віталія Валерійовича  

при секретарі

Петранцові О.Ю.

за участю:

представника позивача ОСОБА_3

представника ОСОБА_4

представника відповідача Пискун Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_6 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19.05.2011 року надійшов адміністративний позов суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_6 до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому позивач просить: скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000231710/0 від 08.02.2011р., винесене Новомосковською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області; скасувати податкове повідомлення – рішення № 0000221710/0 від 08.02.2011р., винесене Новомосковською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовано у адміністративному позові від 19.05.2011р.

Представник позивача, що з’явився у судове засідання, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення. У судове засідання з’явилися представники відповідача та в обґрунтування своєї позиції по справі зазначили, що дії Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо складання акту перевірки та податкових повідомлень – рішень повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Новомосковською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області додержано всіх вимог правових норм, які регулюють порядок їх прийняття, рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, тому, підстави для скасування рішень відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі,  з’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм  належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Новомосковською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (далі –Новомосковська ОДПІ) проведена планова перевірка, по результатам якої складений Акт №15/173/НОМЕР_1 від 25.01.2011р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року»(далі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення: про застосування та стягнення донарахованих сум податків, штрафних санкцій: №0000231710/0 від 08.02.2011р., згідно якого нараховані податок на додану вартість в сумі 770 211,55 гривень та штрафні санкції в сумі 192 552,89 гривень, разом в сумі 962 764,44  гривень; №0000221710/0 від 08.02.2011р., згідно якого нарахований податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 640 158,66 гривень.

Податок на додану вартість в сумі 770 211,55 гривень та податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 577 658,66 гривень донараховано за 1 півріччя 2010 року в зв’язку з тим, що завищені валові витрати на суму 3 851 057,75 гривень в результаті того, що Договір №0610-11 від 01.06.2010р., укладений між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»(код ЄДРПОУ 36069753), відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 ЦК України є нікчемним і в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 62 500,00 гривень донараховано за 2-4 квартал півріччя 2009 року в зв’язку з тим, що ФОП ОСОБА_6 зайво включені витрати по ТОВ «КОМПАНІЯ «М.І.Г.»(код ЄДРПОУ 34561573) в результаті того, що ФОП ОСОБА_6 тільки перераховував грошові кошти ТОВ «КОМПАНІЯ «М.І.Г.», а товару не одержував.

Згідно Акту перевірки Новомосковською ОДПІ нараховані податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності та податок на додану вартість, штрафні санкції, в зв’язку з тим, що Новомосковська ОДПІ стверджує наступне:

- операції з придбання та реалізації товару між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»(код ЄДРПОУ 36069753), здійснені згідно укладеного Договору № 0610-11 від 01.06.2010р. (далі - Договір №0610-11), мали нетоварний характер, так як у ході перевірки не надано документів, підтверджуючих факти здійснення доставки товару;

- встановлено відсутність фактичних поставок товарів від ТОВ «АКВА ТЕНДЕР»в адресу ФОП ОСОБА_6, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Отже, Договір №0610-11 від 01.06.2010р. відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 ЦК України є нікчемним і в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю;

- підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, в зв’язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України;

- встановлено порушення ст. 13 розділу ІУ Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(далі Декрет КМУ №13-92), згідно якого до складу валових витрат відносяться документально підтверджені витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу. Відповідно до висновків Акту перевірки оскільки за недійсною угодою не відбувається придбання платником податку товарів для подальшого їх використання у власній господарській діяльності, то, відповідно, не може бути проведена й компенсація вартості таких товарів, і, як наслідок, платник податків - ФОП ОСОБА_6, не набуває (втрачає) право на валові витрати в сумі 3 851 057.75 гривень;

- встановлено порушення п.п.7.4.1., 7.4.4 та 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі-Закон №168/97).

Суд зазначає, що у відповідності до п.2.3.4 п.2.3 п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, з наступними змінами та доповненнями, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Що стосується припущення щодо нікчемності правочину та інших припущень, вказаних в Акті перевірки, на підставі яких донараховані податки та штрафні санкції, такі дії відповідача є протиправними.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Договір №0610-11,  укладений між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «АКВА ТЕНДЕР»- основний юридичний документ, яким передбачені узгоджені умови купівлі-продажу товару, які були виконані обома сторонами. Згідно п.1.2. Договору №0610-11 товар, його кількість та місце, де товар повинен бути переданий вказуються в заявці, яка може бути складена як в усній, так і в письмовій формі (як вважають за необхідне сторони).  Згідно заявок до Договору були узгоджені найменування товару, його обсяг, вартість та умови доставки товару. Відповідно до п.2.2. Договору №0610-11 оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем в строк не пізніше 45-ти банківських днів з моменту поставки товару шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесенням в касу, а також шляхом зустрічних поставок. Датою поставки товару вважати дату виписки накладної.

Згідно узгоджених заявок товар доставлявся транспортом Продавця - ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»в м. Новомосковськ та передавався ФОП ОСОБА_6 Передача товару підтверджується актами прийому-передачі товару на кожну партію отриманого товару. Актами прийому-передачі товару засвідчено, який саме товар переданий, в якій кількості, яким технічним умовам (ТУ, ДОСТ) він відповідає. На поставлений товар в повному обсязі ФОП ОСОБА_6 отримані видаткові накладні та податкові накладні, оригінали яких представлені податковій інспекції та реквізити цих документів вказані в Акті перевірки.

Після отримання товару від ТОВ «АКВА ТЕНДЕР», цей товар був реалізований покупцям ФОП ОСОБА_6, які, відповідно, в подальшому використали цей товар у своїй господарській діяльності.

Встановлено, що Новомосковською ОДПІ шляхом зустрічних перевірок перевірені та підтверджені вказані дані.

В той же час, Новомосковською ОДПІ не визнаються нікчемними угоди, які були укладені ФОП ОСОБА_6 щодо товару, отриманого від ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР», з покупцями, які в подальшому використали цей товар у своїй господарській діяльності.

Також, суд звертає увагу на той факт, що Новомосковською ОДПІ не оспорюється факт зустрічних поставок товару ФОП ОСОБА_6  в адресу  ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР», в той час як, ці поставки товару були здійснені за умовами основного Договору №0610-11 (п.2.2. Договору).

Встановлено, що Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведене експертне економічне дослідження щодо підтвердження придбання товарів ФОП ОСОБА_6 у ТОВ «АКВА ТЕНДЕР»та подальшої реалізації цього товару покупцям за червень 2010р., стосовно підтвердження висновків Акту перевірки №15/173/НОМЕР_1 від 25.01.2011р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р.», по результатам якого складений Висновок №2093/2094-11 від 21.06.2011р. (далі - Висновок №2093/2094-11).

Згідно Висновку №2093/2094-11, по першому питанню: за результатами експертного економічного дослідження документів (видаткових, податкових накладних, актів приймання-передачі) на придбання товарів (бензин, дизельне паливо) ПП ОСОБА_6 у ТОВ «АКВА-ТЕНДЕР»у кількості 753 148 л на суму 4 621 269,16 грн., в т.ч. без ПДВ 3 851 057,61 грн., ПДВ 770 211,55 грн. за червень 2010 р. факт придбання документально підтверджується.

За висновками експерта в подальшому цей товар (бензин, дизельне паливо) повністю у кількості 753 148 л реалізовано контрагентам (покупцям) (Додаток 1 до експертного економічного дослідження).

Дослідженням Книги обліку доходів та витрат (форма -10) ПП ОСОБА_6 за 2010 рік встановлено, що до складу валових витрати з придбання товарів у  ТОВ «АКВА-ТЕНДЕР»на суму 3 851 057,61 грн., які підтверджуються документально.

По другому питанню: за результатами експертного економічного дослідження висновки Акту перевірки №15/173/НОМЕР_1 від 25.01.2011р. в частині донарахувань податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2-4 квартал півріччя 2009 року в сумі 62 500,00 грн. документально не підтверджуються.

Решта сум, донарахованих Актом перевірки №15/173/НОМЕР_1 від 25.01.2011р. податку на додану вартість в сумі 770 211,55 грн. та податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 577 658,66 грн.  за 1 півріччя 2010 року в результаті того, що Договір №0610-11 від 01.06.2010р., укладений між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ  «АКВА-ТЕНДЕР»(код ЄДРПОУ 36069753), відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 ЦК України є нікчемним.

За результатами експертного економічного дослідження документів (видаткових. Податкових накладних, актів приймання-передачі) на придбання товарів (бензин, дизельне паливо) ПП ОСОБА_6 у ТОВ «АКВА-ТЕНДЕР»у кількості 753 148 л на суму 4 621 269,16 грн., в т.ч. без ПДВ 3 851 057. 61 грн., ПДВ 770 211,55 грн.  за червень 2010 р. факт придбання документально підтверджується.

Згідно Висновку №2093/2094-11, видаткові накладні постачальника товарів ТОВ «АКВА-ТЕНДЕР»оформлені у відповідності з вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»від 16.07.1999р.

Податкові накладні постачальника товарів ТОВ «АКВА-ТЕНДЕР»оформлені у відповідності з вимогами п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р.».

Відповідно до Висновку №2093/2094-11 експертом проведено дослідження руху товарів у ФОП ОСОБА_6 В обліку рух товарів відображається через господарські операції, здійснення яких підтверджується первинними документами. Дослідження проведене методом документальної перевірки та зіставлення.

У залежності від структури торгівельного процесу підприємство самостійно розробляє і застосовує систему документального оформлення обліку товарів. Вимоги щодо оформлення первинних документів регламентовано Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На дослідження були представлені:

1. Договір №0610-11 від 01.06.2010р., укладений між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»(далі - Договір) - основний юридичний документ, яким передбачені узгоджені умови купівлі-продажу товару, які були виконані обома сторонами.

2. Видаткові накладні, що складені постачальником ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР. Як вказано експертом, видаткові накладні оформлені у відповідності з вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

3. Акти приймання-передачі товару, підписані ФОП ОСОБА_6 та ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР». Пункт прийому-передачі –м. Новомосковськ. Як вказано експертом: операції з передачі товару підтверджуються актами прийому-передачі товару на кожну партію отриманого товару;  згідно актів прийому-передачі товару видно, який саме товар переданий, якої кількості, яким технічним умовам (ТУ, ДОСТ) він відповідає; акти приймання-передачі товару оформлені у відповідності з вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

4. Податкові накладні, що складені постачальником ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР». На думку експерта, дані податкових та видаткових накладних співпадають. Податкові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства.

          5. Документи по оплаті за придбаний у ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»товар, акти звірки взаєморозрахунків.

Оплата за придбаний товар (бензин, дизельне паливо) ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»проведена в повному обсязі у сумі 4621 269, 16 грн., у т.ч. грошовими коштами 2 382 134, 81 грн., шляхом бартерних операцій 2 239 134. 35 грн.

6. Документи по бартерним операціям (зустрічні поставки товару ФОП ОСОБА_6 в адресу ТОВ «АКВА ТЕНДЕР»- видаткові та податкові накладні. Як вказано експертом, видаткові накладні оформлені у відповідності з вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

7. Документи на реалізацію палива, придбаного у ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»покупцям: договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення товару покупцям, подорожні листи, акти звірки взаєморозрахунків.

Згідно товарно-транспортних накладних, по яким товар поставлявся транспортом ФОП ОСОБА_6 із пункту  «Новомосковськ»(саме в цей пункт товар доставлявся ТОВ «АКВА ТЕНДЕР»в адресу ФОП ОСОБА_6 згідно актів прийому-передачі товару) в пункт призначення «склад Покупця».

Також, суд звертає увагу на те, що Новомосковською ОДПІ дані господарські операції не оспорюються. Новомосковською ОДПІ не визнаються нікчемними угоди, які були укладені ФОП ОСОБА_6 щодо товару, отриманого від ТОВ «АКВА ТЕНДЕР», з покупцями, які в подальшому використали цей товар у своїй господарській діяльності.

В числі підприємств-покупців товару, а саме бензину, дизельного палива є і підприємства, які використовують вказане паливо в своїй господарській діяльності,  є і підприємства, які займаються оптовою торгівлею та  надалі продають товар кінцевим споживачам.

8. Також були надані та проаналізовані експертом реєстри податкових накладних, журнали-ордери, відомості аналітичного обліку товарів, Книга обліку доходів та витрат.

Дослідженням Книги обліку доходів та витрат (форма -10) ПП ОСОБА_6 за 2010 рік встановлено, що до складу валових витрат включено документально підтверджені витрати з придбання товарів у  ТОВ «АКВА ТЕНДЕР»на суму 3 851 057,61 грн., які безпосередньо пов’язані з одержанням доходу у відповідності з вимогами ст.13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.1992р.».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов’язань платника податку.

В даному випадку первинними документами, дослідженими експертом, зафіксовані факти здійснення господарських операцій між ПП ОСОБА_6 та ТОВ «АКВА ТЕНДЕР».

Суд звертає увагу на наступні підтверджені документально факти, які свідчать про реальну можливість ФОП ОСОБА_6 приймати товар від ТОВ «АКВА ТЕНДЕР» та транспортувати цей товар покупцям.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_6 мав  матеріально-технічну базу для того, щоб прийняти товар у ТОВ «АКВА ТЕНДЕР»та в подальшому реалізувати(поставити) цей товар покупцям:

- в 2010 році (період взаємовідносин з  ТОВ «АКВА ТЕНДЕР») у ФОП ОСОБА_6 працювало достатня кількість найманих працівників- 17 чоловік, що підтверджується вказаними даними на стор. 34 Акту перевірки;

- в 2010 році (період взаємовідносин з  ТОВ «АКВА ТЕНДЕР») у ФОП ОСОБА_6  в користуванні знаходився наступний об’єкт –майданчик, обладнаний відповідними пристосуваннями для перекачки палива в транспортні засоби, що розташований на території мазутного господарства за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Договором від 12.01.2008р.;

- в 2010 році (період взаємовідносин з  ТОВ «АКВА ТЕНДЕР») у ФОП ОСОБА_6  в користуванні знаходились транспортні засоби, пристосовані для перевезення палива, а саме 7 тягачів, 6 напівпричепів, що підтверджується Договорами позички, дані по яким вказані на стор.17-18 Акту перевірки. Зазначені транспортні засоби вказані в товарно-транспортних накладних, оформлених ФОП ОСОБА_6 при поставці товару покупцям.

Щодо пояснень директора ТОВ «АКВА ТЕНДЕР», на які посилається Новомосковська ОДПІ, та невідображення суми податкових зобов’язань від здійснення угод з ФОП ОСОБА_6 в деклараціях з податку на додану вартість, слід зазначити, що після проведення податкової перевірки, ФОП ОСОБА_6 звернувся до контрагента ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»з відповідними питаннями щодо господарських операцій, які відбулися між ними та не визнаються Новомосковською ОДПІ.

Від ТОВ «АКВА ТЕНДЕР» надійшов лист №18/2011 від 18.02.2011р. наступного змісту: 01.06.2010р. дійсно був укладений Договір №0610-11 між СПД ОСОБА_6 та ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР», підписувала Договір та первинні документи уповноважена особа, в адресу СПД ОСОБА_6 був поставлений товар на загальну суму 4 621 269, 16 грн. в період –червень 2010р., товар доставлений ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР»в пункт прийому-передачі –м.Новомосковськ,  ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР» була здана декларація з ПДВ по господарським операціям з СПД ОСОБА_6

Законом України «Про систему оподаткування»для платника податків не передбачено зобов’язання та не передбачено право витребувати від іншого платника податків будь-які відомості (в тому числі і відносно реєстрації в якості платника податків, ведення ним бухгалтерських книг, журналів і т.д.) Також, ні Закон України «Про податок на додану вартість», ні  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Декрет КМУ № 13-92 не передбачають обов’язку чи права контролювати показники податкової звітності контрагента.

А неподання податкової звітності та інші порушення податкового законодавства контрагентом по договору позивача не є безумовними підставами для визнання господарських операцій між такими  суб’єктами господарювання безтоварними.

Відповідно до вищевказаного, зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом ТОВ  «АКВА ТЕНДЕР», є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.

Також, у  зазначеному Акті податковим органом зроблено висновок про те,  що відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст. 215  Цивільного кодексу України, Договір № 0610-11 від 01.06.10р. є нікчемним і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Виходячи з  наведеної норми, до правовідносин, які виникли між сторонами  в 2009-2010рр., слід застосовувати законодавство України, яке діяло на момент виникнення правовідносин, а також з урахуванням того, що відповідачем проведено  перевірку СПД ФО ОСОБА_6 у січні 2011р. та складено акт перевірки від 25.01.2011р. –до зазначених правовідносин слід застосовувати норми Податкового Кодексу України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження  рішень,  дій  чи  бездіяльності  суб'єктів  владних  повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України  органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені функції  податкових органів, а саме: державні  податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,  районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові  інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування  та  сплати  податків  та  зборів; забезпечують  облік платників  податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих  податків, платежів,  а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють   своєчасність   подання  платниками  податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків   та   інших документів,  пов'язаних  з обчисленням податків, інших платежів,  а також перевіряють достовірність  цих документів щодо  правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених  цим   Законом та іншими законодавчими актами України    за порушення   податкового законодавства, а  також  стягнення  адміністративних штрафів за порушення  податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують  причини  і  оцінюють  дані про факти порушень податкового законодавства;  проводять  перевірки фактів приховування і заниження сум податків    та   зборів   (обов'язкових   платежів) у порядку, встановленому цим  Законом  та іншими законами України;  за дорученням  спеціальних  підрозділів  по боротьбі  з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності  документів,  пов'язаних з обчисленням і сплатою податків,   інших   платежів в порядку,  встановленому  законом;   подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна;  звертаються  до  суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати  платників  податків або їх представників для перевірки  правильності нарахування  та  своєчасності  сплати податків   та   зборів,  дотримання  вимог  іншого законодавства, здійснення контролю  за  дотриманням  якого  покладено  на  органи державної   податкової  служби.  Письмові  повідомлення  про  такі запрошення надсилаються в порядку,  встановленому статтею 42 цього Кодексу,  не  пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами,  в яких зазначаються підстави запрошення, дата  і  час,  на  які  запрошується платник податків (представник платника податків);   під час проведення  виїзних  перевірок  отримувати  у платників  податків   (представників  платників  податків)  копії документів  (засвідчені підписом  платника  податків   або   його посадовою   особою  та  скріплені  печаткою  (за наявності),  що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або  іншого законодавства,  контроль  за дотриманням якого покладено на органи державної  податкової служби;  перевіряти  під   час   проведення перевірок  у  платників  податків  -  фізичних осіб, а  також  у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити    перевірки   платників   податків   (крім Національного  банку  України)  в   порядку,   встановленому   цим Кодексом; вимагати  від платників податків,  що перевіряються в ході  перевірок,  проведення   інвентаризації основних   фондів, товарно-матеріальних   цінностей,  коштів,  у  тому  числі  зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків  (його посадових  осіб  або осіб,   які   здійснюють  готівкові  розрахунки  та/або  проводять діяльність,  що підлягає  ліцензуванню  та/або  патентуванню)  від проведення інвентаризації основних фондів,  товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки),  передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів,  їх  копій  (за  умови  наявності  таких документів) застосовуються  заходи,  передбачені статтею 94 цього Кодексу; для   здійснення   функцій, визначених   податковим законодавством,  отримувати  безоплатно від платників податків,  у тому числі  благодійних  та  інших  неприбуткових  організацій,  у порядку,  визначеному цим Кодексом,  інформацію,  довідки,  копії документів  (засвідчені  підписом  платника податків   або   його посадовою   особою   та  скріплені  печаткою  (за  наявності)  про фінансово-господарську  діяльність,  отримувані  доходи,   видатки платників податків та іншу інформацію,  пов'язану з обчисленням та сплатою  податків,   дотриманням   вимог іншого   законодавства, здійснення   контролю   за  яким  покладено  на  органи  державної податкової служби,  а також фінансову та статистичну звітність,  в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під  час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені  підписом  платника податків  або  його  посадовою особою та скріплені печаткою),  які свідчать  про  порушення  податкового  та  іншого законодавства, контроль  за  дотриманням  якого  покладено  на  органи  державної податкової  служби,  та  отримувати  їх  у  платників  податків  у порядку, встановленому цим Кодексом;   під  час  проведення  перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які  використовуються  в  бухгалтерському  та податковому   обліку,   інші   регістри, фінансову,  статистичну звітність,  пов'язані з обчисленням і сплатою податків та  зборів, виконанням  вимог  іншого  законодавства,  контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу  вищенаведених норм  чинного законодавства  України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо формулювання в актах перевірки висновків про нікчемність правочинів, укладених суб’єктами господарювання.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. У вищевказаних нормах йдеться саме про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Слід зазаначити, що поняття «нікчемність»та «фіктивність»правочину є різними.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

          1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

        2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу —землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 25.01.2011р. не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку,  не містить посилання і  на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов’язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у Акті від 25.01.2011р. про нікчемність договору, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин  очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність своїх висновків щодо нікчемності договору, викладених в акті перевірки від 25.01.2011р. з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

За викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо висновків, зазначених у акті перевірки від 25.01.11р. щодо нікчемності договору є неправомірними та такими, що прийняті за межами наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України.

З викладеного вище можна зробити висновок про те, що позбавлення права на валові витрати, податковий кредит в зв’язку з самостійним визнанням договору нікчемним, нікчемність якого встановлена актом податкової перевірки, не ґрунтується на нормах чинного законодавства України. Визнання угод фіктивними взагалі не відноситься до компетенції органів ДПС.

Згідно ст.13 Декрету КМУ №13-92 від 26.12.92р. «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) (далі-Закон про прибуток).

Згідно п.5.1. ст..5 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.5.3. ст.5 Закону про прибуток вказує  на те, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вищевказані норми не порушені ФОП ОСОБА_6, що не заперечується Новомосковською ОДПІ, яка чітко виклала реквізити підтверджуючих документів та не оспорює факти одержання доходу ФОП ОСОБА_6 від операцій з товаром, поставленим ТОВ «АКВА ТЕНДЕР».

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону №168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168/97 податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно  до п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Також слід зазначити, що бензин та дизельне пальне, які згідно первинних документів отримані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 від TOB «АКВА - ТЕНДЕР», відповідно до Нормативів і стандартів ДОПОГ (ДОПНВ), Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07. 2004 №822 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за №1040/9639), Переліку небезпечних вантажів та кодів ООН відносяться до небезпечних вантажів.

Як вказує податкова інспекція, на їх запит ДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області надано перелік узгоджень маршрутів на перевезення небезпечних вантажів по ПП ОСОБА_6 Згідно цього переліку податкова інспекція робить висновок, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_6 не мав узгоджень маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів з ТОВ  «Аква-Тендер».

Однак, встановлено, що ТОВ «АКВА ТЕНДЕР»доставляло товар в адресу ФОП ОСОБА_6 в м.Новомосковськ. В подальшому ФОП ОСОБА_6 поставляв товар покупцям своїм транспортом, маючи свідоцтва на перевезення небезпечних вантажів, узгоджень маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Щодо сертифікатів якості на отриманий товар від ТОВ «АКВА ТЕНДЕР», які не були надані підприємцем в ході проведення перевірки, слід зазначити, що ці документи не є обов’язковими при здійсненні поставки товарів та не можуть витребуватись податковою інспекцією при перевірці.

Також, Новомосковською ОДПІ було вказано на відсутність товаро-транспортних накладних, що начебто свідчить про відсутність документів на фактичне переміщення товару.

Однак, суд зазначає, що відповідно до наказу Мінтрансу України № 363 від 14.10.97 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»основними документами на перевезення вантажів (а не на поставку товару) є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

До того ж відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для невключення витрат з придбання ТМЦ до складу валових витрат. Зазначене включення здійснене на підставі відповідних видаткових накладних та податкових накладних постачальника, актів приймання-передачі товару, які є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХIV та відповідають її вимогам.

П.5.11. Закону про прибуток не дозволяє встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків.

Згідно Акту перевірки Новомосковською ОДПІ встановлено, що ФОП ОСОБА_6 до складу декларації про доходи за звітний податковий період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р. зайво включені витрати в сумі 416 666. 67 гривень по підприємству ТОВ «КОМПАНІЯ «М.І.Г.». (код ЄДРПОУ 34561573).

Слід зазаначити, що в січні 2010 року до складу декларації про доходи за звітний податковий період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. ФОП ОСОБА_6  було самостійно виключено зі складу валових витрат сума 416 666,67 гривень по підприємству ТОВ «КОМПАНІЯ «М.І.Г.».

Новомосковською ОДПІ перевірка проводилась за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, тобто з урахуванням декларації з виправленням.

Встановлено, що при перевірці було повідомлено інспектора про вищевказане виправлення та надана розшифровка нарахування валових доходів та витрат за перевіряємий період. Однак, в супереч цьому, в Акті перевірки було вказане дане порушення та донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності.

Відповідно до Висновку №2093/2094-11 експертом проведено дослідження, в результаті якого виявлено наступне. У грудні 2009 р. до складу валових витрат ПП ОСОБА_6 включено витрати з придбання товарів у ТОВ «КОМПАНІЯ «М.І.Г.»; в січні 2010 року ПП ОСОБА_6 коригує (зменшує) валові витрати з придбання товарів на суму 416 666,67 гривень в результаті повернення грошових коштів ТОВ «КОМПАНІЯ «М.І.Г.»(підтверджується банківською випискою). Також, досліджено Декларації про доходи за 2009 р., 1 кв. 2010р.

За результатами експертного економічного дослідження висновки Акту перевірки №15/173/НОМЕР_1 від 25.01.2011р. в частині донарахувань податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2-4 квартал півріччя 2009 року в сумі 62 500,00 грн. документально не підтверджуються.

В зв’язку з вищевикладеним, суд вважає, що Новомосковською ОДПІ неправомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

          В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову

          З огляду на викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

 Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 160, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -           

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.  

Скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000221710/0 від 08.02.2011р. від 08.02.2011р., винесене Новомосковською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

Скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000231710/0 від 08.02.2011р. від 08.02.2011р., винесене Новомосковською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 31 липня 2011 року.

Суддя                       

В.В. Кальник