Постанова

від 02.08.2011 по справі 2а/0470/6117/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/6117/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Власенка Д.О.  

при секретарі

Кінарєєві В.І.

за участю:

представника позивача

представника відповідача

Прокопенко В.М.

Макушева Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом  Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська  про визнання дій неправомірними та скасування акту, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, в якій з урахуванням уточнень просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ», що викладені в Акті від 11.05.2011 року, №574/233-37006165 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.» та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська утриматись від використання Акту від 11.05.2011 року, № 574/233-37006165 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.» з питань, підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання відповідних листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням правочинів нікчемними з суб'єктами господарювання за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що в акті перевірки відповідач вказує на те, що договори між позивачем та контрагентами укладені без мети настання реальних наслідків, проте такі висновки є необґрунтованими. На момент проведення перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не отримано відповіді з УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області та КП «ДМБТІ». Позивач з висновками відповідача, щодо нікчемності угод не погоджується, та зазначає, що здійснення господарських операцій між Приватним підприємством «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» та його контрагентами повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Надав суду первинні документи Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ», а саме: штатний розклад, Договори оренди адміністративних (офісних) приміщень; Договори та Акти з контрагентами; Договори купівлі-продажу майна, товару, послуги; Інші акти, договори, довіреності, документи, накладні (товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки), що засвідчують транспортування, зберігання та рух товарів; первинні документи, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких висновки зроблені за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватним підприємством «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» та викладені у Акті перевірки від 11.05.2011 року, №574/233-37006165є цілком обґрунтованими та правомірними, а дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення відсутності у позивача необхідних умов для проведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та як наслідок згідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України наявності у правочинів укладених з контрагентами ознак нікчемності, укладання вказаних правочинів з порушенням публічного порядку, всупереч інтересам держави та суспільства, вчинення вказаних правочинів удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, є цілком правомірними.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» (код за ЄДРПОУ 37006165) зареєстроване 24.03.2010 року в якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 058702 /а.с. 29/, довідкою АА № 253054 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 30/.

Приватне підприємство «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» взяте на облік у ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська як платник податків з 25.03.2010 року, що підтверджується Довідкою № 7245 від 25.08.2010 року /а.с. 31/.

Приватне підприємство «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» зареєстроване 07.04.2010 року як платник податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 100278313 /а.с. 32/.

Начальником ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська 22.04.2011 року було винесено Наказ № 469-3 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» (код за ЄДРПОУ 37006165) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року» /а.с. 89/.

За результатами документальної невиїзної позапланової перевірки суб’єкта господарювання Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року складено Акт № 574/233/37006165 від 11.05.2011 року /а.с. 78-88/. Відповідно до висновків вказаного Акту було виявлено те, що у Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» відсутні необхідні умови для проведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Встановлено, що правочини укладені  Приватним підприємством «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» з контрагентами є нікчемними. Перевірка проводилась за відсутністю представника Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» у зв’язку з не встановленням фактичного місцезнаходження.

ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська 22.04.2011 року за № 10580-1 було направлено повідомлення – запрошення на 11.05.2011 року об 11:00 год. Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» для ознайомлення та підписання акту перевірки /а.с. 90/, проте у даному повідомленні код підприємства за ЄДРПОУ вказаний 37006465. Повідомлення було отримане Приватним підприємством «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» 27.04.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням /а.с. 92/.

Про неявку посадових осіб Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» для ознайомлення та підписання акту документальної позапланової невиїзної перевірки працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська складено Акт № 266 від 11.05.2011 року /а.с. 93/.

Акт № 574/233/37006165 від 11.05.2011 року був отриманий Приватним підприємством «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» 17.05.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням /а.с. 95/.

Відповідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники  податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових  зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів  бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови  надіслання  платнику податків  рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та  місце проведення такої перевірки.

Відповідно ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані  в  порядку та  у спосіб, передбачені цим Кодексом або  іншими  законами,  контроль  за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків   зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у  повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які  враховуються для  визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів,  що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість  ведення  і  зберігання  яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому  відповідно  до  підпункту  139.1.9  пункту  139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не  підтверджені  відповідними розрахунковими,   платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких  передбачена  правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3  статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається  виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг,  але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з  сум  податків,  нарахованих  (сплачених)  платником  податку за ставкою, встановленою  пунктом  193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при  їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого  використання  в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  у  необоротні капітальні активи), у  тому  числі  при  їх  імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у   межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для  віднесення сплачених у ціні товарів  (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для  цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток,  а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними  документами,  що  відображають  реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки договір купівлі-продажу (поставки) є домовленістю позивача та відповідного Контрагента, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, то саме ця домовленість має бути спрямована на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Однак, з Договорів не вбачається, що вони спрямовані на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Більш того, обов'язок щодо сплати податків у даному випадку, покладений законодавством на Контрагентів і позивач не повинен нести відповідальність за невиконання цього обов'язку Контрагентом. Матеріалами Акту перевірки не було встановлено або поставлено під сумнів факти поставки товарів позивачу за Договорами.

Відповідно до ст.13 Закону  України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 року №2406-III із змінами та доповненнями, постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано  відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про  відповідність, якщо  це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Таким чином, відповідно до п.п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

П.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем на баланс орендаря,  згідно з договорами фінансової оренди, або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі, операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику ( кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Тобто, для визнання податкового кредиту повинні використовуватись щонайменше такі умови: товари мають бути придбанні (факт придбання); придбанні товари повинні використовуватись в господарській діяльності платника податку в оподатковуваних операціях.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їхньому імпорті) та послуг з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їхньому імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит, а не встановлює виникнення права платника податку на податковий кредит у залежність від підтвердження факту перевезення товару.

Натомість, чинним законодавством передбачається, що податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів. При цьому, факт придбання товарів засвідчує отримана платником податку податкова накладна.

Позивач мав всі підстави для формування податкового кредиту за операціями з Контрагентами, оскільки Контрагенти зареєстровані платниками ПДВ, а тому мають право видавати податкові накладні одержувачу товарів.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Отже, зважаючи на те, що судом встановлено, що при проведенні перевірки не було встановлено фактів, які свідчили б про те, що Договори порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Якщо навіть припустити, що Контрагенти не сплатили податків до бюджету у зв'язку із здійсненням операцій за Договорами, то факт несплати податків, не може впливати на дійсність договорів купівлі-продажу (поставки), оскільки ч. 1 ст. 228 ЦК України не пов'язує нікчемність договору купівлі-продажу (поставки) з виконанням його сторонами податкових зобов'язань. Останні носять похідний характер стосовно цивільно-правових зобов'язань і не можуть впливати на дійсність договору.

Зважаючи на те, що відповідачем під час проведення перевірки було допущено ряд порушень, а саме проведено перевірку за відсутності позивача з підстав не встановлення фактичного місцезнаходження, проте в подальшому кореспонденцію з ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Приватне підприємство «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» отримувало за адресою, що вказана у ЄДРПОУ; не отримання на момент проведення перевірки відповідей на запити щодо майнового стану та наявності транспортних засобів, земельних ділянок, будівель  та споруд, позивача було позбавлено можливості надати під час проведення перевірок первинної документації, а саме: договорів купівлі-продажу товарів, договорів постачання, видаткових та податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також надання відповідачем обґрунтованої оцінки майнового стану позивача; у повідомленні – запрошенні від 22.04.2011 року за № 10580-1 було ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська допущено помилку у коді ЄДРПОУ Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ».

Отже результати перевірки, які були викладені у Акті від 11.05.2011 року, № 574/233-37006165 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.», щодо нікчемності договорів між позивачем та контрагентами, були викладені необґрунтовано та не базувались на фактичних обставинах. Відповідачем не під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не під час судового засідання, не надано обґрунтованих доказів фіктивності договорів між позивачем та контрагентами. Зважаючи на вищевикладене суд вважає дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ», що викладені в Акті від 11.05.2011 року, № 574/233-37006165 – протиправними.

Враховуючи, що дії відповідача визнані судом протиправними, суд вважає за можливе застосувати такий спосіб захисту як просить позивач у позовній заяві і зобов’язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська утриматись від використання Акту від 11.05.2011 року, № 574/233-37006165 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.» з питань, підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання відповідних листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням правочинів нікчемними з суб'єктами господарювання за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» (код ЄДРПОУ 37006165), що викладені в Акті від 11.05.2011 року, № 574/233-37006165 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська утриматись від використання Акту від 11.05.2011 року, № 574/233-37006165 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.» з питань, підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання відповідних листів про проведення перевірок у зв'язку з визнанням правочинів нікчемними з суб'єктами господарювання за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СПЕЙСЕЗ ТУ РЕНТ» судові витрати у сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 20.07.11 року.

Суддя                       

Д.О. Власенко