Постанова

від 20.07.2011 по справі 2а-0870/4977/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 липня 2011 року   (17 год. 05 хв.)                                    Справа №  2а-0870/4977/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Лавринці І.П.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №014/06 від 14.06.2011,

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №8683/10-014 від 18.11.2010

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інвестресурс»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень,

25.06.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інвестресурс» (далі – позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене в листах від 20.05.2011 за №7595/10/28-213/2 та від 01.06.2011 №8355/10/28-231/2 про невизнання як податкову звітність декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно не визнав декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2011 року, як податкову.

Ухвалою суду від 29.06.2011 було відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 12.07.2011.

У судовому засіданні 12.07.2011, за клопотанням представника відповідача, оголошувалась перерва до 20.07.2011.

У судовому засіданні 20.07.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що підставою для першої відмови у визнанні, як податкової, декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року позивача стала відсутність на цій декларації податкової адреси позивача. Друга відмова у визнанні декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року була вмотивована відсутністю підпису особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку позивача. На поданій вперше декларації з цього податку була зазначена податкова адреса позивача, а на поданій вдруге декларації, як і на тих які подавались до цього, зазначено про вакансію посади головного бухгалтера. У зв’язку з цим, позивач вважає, що ним у деклараціях були зазначені всі необхідні реквізити, а відповідач неправомірно відмовив у визнанні цих декларацій як податкових.

У судовому засіданні 20.07.2011 представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, зокрема зазначивши, що на поданій вперше позивачем декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року була відсутня податкова адреса позивача. Тому позивач правомірно відмовив у визнанні цієї декларації як податкової, оскільки вона не містила один з обов’язкових реквізитів. Щодо поданої вдруге декларації зазначила, що одним з обов’язкових реквізитів декларації є підпис особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Оскільки у позивача вакантна посада головного бухгалтера, то за особу, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку, повинен був розписатися керівник позивача. Через що, просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 20.07.2011 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

                                                            ВСТАНОВИВ:

19.05.2011 позивачем до відповідача була подана звітна декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року з додатками до неї. Про факт прийняття відповідачем цієї податкової звітності свідчить відбиток штампу відповідача про отримання на наявному у відповідача примірнику зазначеної декларації.

З оглянутого в судовому засіданні оригіналу зазначеної декларації, наданої представником відповідача, вбачається що графа 06 цієї декларації «Податкова адреса» позивачем не була заповнена. При цьому в графі підпис головного бухгалтера позивачем було зазначено про вакансію цієї посади.

Листом від 20.05.2011 вихідний №7395/10/28-213/2 відповідач повідомив позивача про те, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року, не визнана відповідачем як податкова. При цьому відповідач послався на те, що в декларації відсутній обов’язковий реквізит – місцезнаходження (місце проживання) платника податків, також в декларації відсутній підпис особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Запропоновано позивачу надати нову декларацію оформлену належним чином.

27.05.2011 позивач повторно подав відповідачу звітну декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року з додатками до неї. При цьому в графі підпис головного бухгалтера позивачем було зазначено про вакансію цієї посади.

Листом від 01.06.2011 вихідний №8355/10/28-213/2 відповідач повідомив позивача про те, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року, не визнана відповідачем як податкова. При цьому відповідач послався на те, що в декларації відсутній обов’язковий реквізит – підпис особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Зазначено, що у разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Запропоновано позивачу надати нову декларацію оформлену належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку відмові відповідача у визнанні поданої позивачем декларації як податкової, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2 статті 48 ПК України встановлено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно із п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової  служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 48.7 статті 48 ПК України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

На підставі наданої відповідачем копії звітної декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року позивача та додатків до неї, судом встановлено, що подана позивачем відповідачу 19.05.2011 податкова звітність заповнена з порушенням вимог ст. 48 ПК України, а саме в ній відсутня податкова адреса позивача.

Відтак, відмова відповідача у визнанні як податкової звітної декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року позивача, поданої ним відповідачу 19.05.2011, є правомірною.

Щодо доводів відповідача про відсутність на звітної декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року позивача, поданої ним відповідачу 27.05.2011, підпису особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку, суд зазначає таке.

Згідно із п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

З аналізу п.п. 49.11 та 49.15 ст. 49 ПК України вбачається, що підставами відмови у  неприйнятті декларації є недодержання платником податків вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України. В обґрунтування своєї відмови відповідач посилається на недотримання позивачем вимог п. 48.5 ст. 48 ПК України, разом з тим, Податковим кодексом України відповідачу не надане право відмовити у прийнятті декларації через її невідповідність вимогам п. 48.5 ст. 48 ПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до другого речення пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України у разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Частиною 4 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, серед яких є така форма організації, як самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність  яких  повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Відповідачем не доведено, що позивач не може обрати таку форму організації бухгалтерського обліку, як самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Крім того, судом встановлено, що до травня 2011 року відповідач приймав податкові звітності позивача, в графі підпис головного бухгалтера яких позивачем була проставлена позначка про вакансію цієї посади.

Відтак, дії відповідача щодо невизнання звітної декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2011 року, поданої ним 27.05.2011, як податкової, не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Отже, відмова відповідача у прийнятті декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року, поданої ним 27.05.2011, є неправомірною.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає, що в даному випадку мала місце відмова відповідача у прийнятті звітності позивача з податку на додану вартість за квітень 2011 року. Зазначена відмова не має ознак рішення суб’єкта владних повноважень, а є діями такого суб’єкта. Відтак, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, для забезпечення захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача №8355/10/28-213/2 від 01.06.2011 у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Відповідно до вимог п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде  встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З огляду на викладене позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в наведеній вище частині.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

                                                 ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інвестресурс» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень – задовольнити частково.

          Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №8355/10/28-213/2 від 01.06.2011 у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Інвестресурс» (код ЄДРПОУ 36711418) з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                          Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 22.07.2011.