Постанова

від 21.07.2011 по справі 2а-0870/4831/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  21 липня 2011 року                                       Справа №  2а-0870/4831/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нечипуренко О.М.,

при секретарі судового засідання Брилі А.В.,

 за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 20.11.2010  №11608/10-0214);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 01.06.2011)

 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції  у Шевченківському районі м.Запоріжжя

до Товариства  з обмеженою відповідальністю “Гарант-Альфа”

про стягнення податкового боргу

 ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі – позивач)  звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Товариства  з обмеженою відповідальністю “Гарант-Альфа” (далі –відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості з єдиного податку у розмірі 2 737,62грн.

У судовому засіданні представник позивача позов уточнив, у зв’язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості та просить стягнути 2 190,67грн. В обґрунтування позовних зазначає, що відповідачем до податкового органку поданий розрахунок сплати єдиного податку за 2010 рік, відповідно до якого визначений єдиний податок за 4 квартал 2010 року у розмірі 11 674,00грн. Крім того, посадовими особами податкового органу проведена перевірка відповідача та встановлений факт несвоєчасного подання розрахунку єдиного податку за 4 квартал 2010 року, у зв’язку із чим прийняте рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00грн. Оскільки у відповідача була наявна переплата та здійснено часткову сплату по єдиному податку, на час розгляду справи судом заборгованість, з урахуванням нарахованої пені, становить 2 190,67грн.   

Представник відповідача у судовому засіданні визнав наявність заборгованості, проте заперечив проти застосування норм Податкового кодексу України в обґрунтування позову. Вважає, що у даному випадку необхідно застосовувати приписи Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) передбачено обов‘язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи судом станом на 26.01.2011р. ТОВ “Гарант-Альфа” має податковий борг зі сплати єдиного податку у розмірі 2 190,67грн.

Указана заборгованість виникла з наступного:

Станом на 01.01.2011 переплата ТОВ “Гарант-Альфа” по єдиному податку з юридичних осіб склала 4 642,20грн.

За результатами здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності на виконання вимог діючого законодавства України, відповідач надав до податкового органу  розрахунок сплати єдиного податку (вх..№92943 від 11.02.2011) яким самостійно визначив суму єдиного податку за 4 квартал 2010 року у розмірі 11 674,00грн. Граничним терміном сплати указаної суми є 11.02.2011.  З урахуванням наявної переплати відповідач повинен був сплатити 7 031,80грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У встановлені законодавством строки відповідач суму самостійно визначеного податкового зобов'язання не сплатив.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законом строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст.59 ПК України).

Відповідно до приписів п. 59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання указаних приписів позивачем прийнята податкова вимога від 24.02.2011 №158 на суму 7 031,80грн., яка надіслана відповідачу та отримана уповноваженою особою 12.04.2011 (поштове повідомлення від 05.04.2011).

01.04.2011 посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності. За результатами перевірки складений акт від 01.04.2011 №118.

Під час перевірки встановлено та у акті зафіксоване порушення пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, а саме порушення строк подання розрахунку сплати єдиного податку за 4 квартал 2010 року. Граничний строк подання – 19.01.2011, дата фактичного подання – 11.02.2011.

Згідно із вимогами пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем порушені приписи  пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 ПК України у частині строків подання розрахунку зі сплати єдиного податку.

На підставі виявленого порушення відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.04.2011 №0000891501 за застосовані до відповідача штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 170,00грн. Указане рішення отримане директором підприємства 07.04.2011. У адміністративному чи судому порядку не оскаржувалось, проте сума фінансових санкцій не сплачена.

У відповідності до приписів пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

На виконання указаних приписів позивач здійснив нарахування відповідачу пені за період з 12.02.2011 по 11.05.2011 у розмірі 101,83грн.

Зі змісту витягу з облікової картки відповідача вбачається, що заборгованість з єдиного податку на протязі  2011 року часткового сплачувалась та на час розгляду справи судом складає 2 190,67грн. Указаний факт представником відповідача не заперечувався.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо твердження представника відповідача, що у даному випадку необхідно застосовувати приписи Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до преамбули Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва цей Указ застосовується з урахуванням окремих особливостей, викладених у пункті 1 підрозділу 8 розділу XX ПК України.

В той же час, у пункті 1 підрозділу 8 розділу XX ПК України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням деяких особливостей. При цьому, перелік особливостей справляння єдиного податку визначений у пункті 1 підрозділу 8 розділу XX ПК України та є вичерпним та не встановлює виключень щодо застосування загальних правил ПК України щодо адміністрування податків, подання податкової звітності та строків сплати самостійного визначеного податкового зобов'язання, що власне  і було порушено відповідачем.

Оскільки у даному випадку відповідачем порушені загальні правила, які регулюються Розділом ІІ ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011, то твердження представника відповідача, що у даному випадку спірні правовідносини повинні регулюватися Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» є помилковими.

Згідно із вимогами ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

У судовому засіданні відповідач проти позову не заперечив, визнав наявність заборгованості по сплаті фінансових санкцій та зазначив, що  поступово їх сплачує.

Аналізуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними,  обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167  КАС  України, суд

                                             ПОСТАНОВИВ:

1 Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант-Альфа” (код ЄДРПОУ 32215027) суму податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 2 190,67грн. (дві тисячі сто дев’яносто грн.67 коп.) на користь місцевого бюджету Шевченківського району м.Запоріжжя (р/р 31511969700009, код платежу 18050300, МФО 813015, код отримувача 34676911, ГУДКУ в Запорізькій області). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,  передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 01.08.2011

 Суддя                            (підпис)                                   О.М.Нечипуренко