Постанова

від 15.08.2011 по справі 2а-0870/5143/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15 серпня 2011 року   (14 год. 30 хв.)                                    Справа №  2а-0870/5143/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Лавринці І.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області

до: Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Аврора»

про: відшкодування сум виплачених пенсії за віком на пільгових умовах.

          05.07.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області (далі – позивач) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Аврора»  (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 7703,57 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що за період з березня 2011 року по червень 2011 року включно сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ працівникам відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, склала 7703,57 грн., яка не була сплачена.

На підставі підпункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач просив стягнути зазначену суму з відповідача.

Ухвалою судді від 05.07.2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 20.07.2011.

У судове засідання 20.07.2011 представники сторін не прибули.

          Ухвалою суду від 20.07.2011 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено до 15.08.2011.

          Ухвалою суду від 15.08.2011 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначене на 15.08.2011.

15.08.2007 судом було отримане клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог.

У судове засідання 15.08.2011 представник відповідача повторно не прибув, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надійшло.

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Судові повістки надсилались відповідачу на адресу визначену у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін та третьої особи на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

                                                     ВСТАНОВИВ:

          Державна реєстрація відповідача була проведена 06.03.2000, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи та довідкою №24/1180 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно з п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991            № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій та довідками позивача про виплату пенсій за спірний період. Зайнятість зазначених пенсіонерів на роботах за Списком № 2 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії по кожному з цих пенсіонерів. Фактична виплата заявлених до відшкодування пільгових пенсій вищезазначеним пенсіонерам підтверджується довідкою УПФУ в Приморському районі Запорізької області від 19.07.2011 №4984/08.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ,           Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 27.06.1997         № 400/97-ВР (далі – Закон № 400/97-ВР).

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Ст. 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Аналогічне визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за                     № 64/8663 (далі – Інструкція).

Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обов’язкове державне пенсійне страхування і відносяться до страхових внесків за визначенням, наведеним у Законі № 1058-IV та Інструкції.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування – фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов’язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по вищезазначеним пенсіонерам за період з 26.03.2011 по 26.06.2011 у сумі 7703,57 грн., яке не було виконано відповідачем.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.

У зв’язку з наведеним вище, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Аврора» про відшкодування сум виплачених пенсій за віком на пільгових умовах - задовольнити.

          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Аврора» (код ЄДРПОУ 30831404, зареєстроване: 72121, Запорізька область, Приморський р-н, с. Мануйлівка, вул. Радянська, буд. 32) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області на р/р 25608301001102 в філії ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, ЄДРПОУ 20508485, заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 7703,57 гривні (сім тисяч сімсот три гривні 57 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                          Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 15.08.2011.