Постанова

від 15.07.2011 по справі 2а-6342/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 липня 2011 р.                                                                                    № 2а-6342/11/1370  

о 16 год., 00 хв.  

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

до

Дочірнього підприємства «Теплоком –сервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком»

про

стягнення податкового боргу в сумі 160,00 грн.

ВСТАНОВИВ:     

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Теплоком –сервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком»про стягнення податкового боргу в сумі 160,00 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення вимог ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Заборгованість підтверджується корінцями податкового повідомлення –рішення, корінцем податкової вимоги, довідкою про надання інформації про заборгованість.   

Ухвалою суду від 03.06.2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Відповідач в зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.

Вказана ухвала відповідачем отримана 05.07.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, у зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

22.03.2001 року Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи. Відповідач - Дочірнє підприємство «Теплоком –сервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком»перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується довідкою з реєстру від 18.05.2011 року та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки № 1411 від 22.03.2001року.

24.05.2001 року відповідач узятий на облік в органах податкової служби за 3 932, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 12.05.2011 за № 123/29-011.

25.10.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, на підставі акту перевірки № 1564/465/15-2/31441788 від 21.10.2010 року, прийнято податкове повідомлення –рішення форми «Р»№ 0007091630/0/24726, згідно якого загальна сума податкового зобов’язання складає 170,00 грн. (з них за основним платежем –0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –170,00 грн.). Вказане податкове повідомлення –рішення відповідачем отримано 27.01.2011 року.

14.02.2011 року позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю»№ 186, згідно якої загальна сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями станом на 09.02.2011 року становить 160,00 грн. (у тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними санкціями 160,00 грн., за пенею 0,00 грн.). Вказана податкова вимога відповідачу не вручена, що підтверджується актом № 22/24-012 від 14.02.2011 року.

Докази що згадані податкове повідомлення – рішення та податкова вимога відповідачем оскаржувались в справі відсутні, відповідно визначені по них штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

Згідно відповіді Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ГУ УМВС України у Львівській області вих. № 2493зп від 30.03.2011 року, наданої на підставі запиту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, транспортні засоби за підприємством відповідача не зареєстровані.

Згідно відповіді Обласного комунального підприємства «Бюро технічного технічної інвентаризації та експертної оцінки»№ 5795/24-017/2748 від 30.03.2011 року наданої на підставі запиту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, інформація щодо реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно відсутня.   

Згідно відповіді Головного управління земельних ресурсів у Львівській області № 01-16/3-2247 від 13.04.2011 року, у власності чи користуванні відповідача земельних ділянок на території області не зареєстровано.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)               № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, , Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.  

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.  

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.  

Згідно п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, крім інших, такі функції - здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.   

Згідно п.п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 цього ж Кодексу, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 41.5. ст. 41 цього ж Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 160,00 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 12529/19-020 від 17.05.2011 року про надання інформації про заборгованість станом на 16.05.2011 року, є узгодженою та у встановлені строки не сплачена.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.    

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».  

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:      

1.    Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Теплоком –сервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком»(ЄДРПОУ 31441788, вул. Пшенична, 11, смт. Брюховичі, м. Львів) до бюджету заборгованість в сумі 160,00 грн.           

3. Зобов’язати Дочірнє підприємство «Теплоком –сервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоком»виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

                 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.        

          Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

                Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.   

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

          Постанова складена у повному обсязі 15.07.2011 року.

         Суддя                                                                                          Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

         Суддя                                                                                 Гавдик З.В.