ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" вересня 2006 р.
Справа № 11/297-06-7654
За позовом: Приватного
підприємця ОСОБА_1.
До відповідачів: 1)
Одеської залізниці;
2) Державного підприємства „Свердловантрацит”.
про стягнення 4013,70 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 (за
довіреністю);
від відповідачів: 1) Одеської
залізниці -Слюсар М.М. (за довіреністю);
2) ДП
„Свердловантрацит” -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
10.08.2006 р. за вх. НОМЕР_1 ПП ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до
господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та ДП
„Свердловантрацит” вартості нестачі вантажу у розмірі 4013,70 грн.
Позивач на позовних вимогах
наполягає, 25.09.2006 р. надав доповнення до позовної заяви в яких просить суд
стягнути з Відправника вантажу (ДП „Свердловантрацит”) -524,40 грн., та з
перевізника вантажу (Одеської залізниці) -4368,00 грн. за нестачу вантажу та
судові витрати у сумі 480,00 грн. за надання юридичної допомоги.
Відповідач (Одеська залізниця)
проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов
(01.09.2006 р. вх. НОМЕР_2).
Відповідач (ДП „Свердловантрацит”)
проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов
(29.08.2006 р. вх. НОМЕР_3 за вх. НОМЕР_4).
Розглянувши
матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:
ДП „Свердловантрацит” відправило на
адресу ПП ОСОБА_1 по залізничній накладній НОМЕР_5, в напіввагоні НОМЕР_6 вугілля
марки Антрацит АМ у кількості 69 000 кг.
За вимогою одержувача вантажу на
станції призначення проведено переважування вагону на 150 т. вагах, в
результаті якого виявлено нестачу вантажу у розмірі 11,5 т., про що складено
комерційний акт НОМЕР_7.
Згідно специфікації НОМЕР_11 до
договору на постачання вугілля НОМЕР_8 вартість однієї тони вугілля складає
316,67 грн. без ПДВ (380 грн. з ПДВ).
Позивачем, в доповнені до позовної
заяви, розрахована вартість недостачі,
вантажу з урахуванням 2 % природного збитку та провізної плати, які
Позивач просить стягнути з перевізника
вантажу - Одеської залізниці.
Відповідач (Одеська залізниця)
проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву
від 01.09.2006 р. вх. НОМЕР_2, та зазначає, що навантаження здійснювалось
силами відправника вантажу, ним же визначена і маса вантажу. Вагон прибув в
технічно справному стані, без ознак втрати вантажу в процесі перевезення.
Відповідач (ДП „Свердловантрацит”)
проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов
(29.08.2006 р. вх. НОМЕР_3 за вх. НОМЕР_4), в якому вважає, нестача вантажу в
вагоні утворилась внаслідок розкрадання вантажу в вагоні.
Вивчивши матеріали справи,
заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства
в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість
позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 924 Цивільного
Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти
з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі
одержувачеві, якщо не доведе, що втрата,
нестача, псування або
пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким
перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник
відповідає за втрату, нестачу,
псування або пошкодження прийнятих
до перевезення вантажу, багажу,
пошти у розмірі фактичної шкоди,
якщо не доведе, що це сталося не
з його вини.
Відповідно до ст.110 Статуту
Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з
моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо
не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Як вбачається із наявних матеріалів
справи, в залізничній накладній НОМЕР_5 вказано, що вантаж розміщено і
закріплено згідно з параграфами 3, 5 гл. I розд. 1 Технічних умов правильно.
Профілактика здійснена шляхом промаслювання стін та дна вагону.
В акті загальної форми НОМЕР_9
складеному на станції Запоріжжя Ліве зазначено: „...навантаження нижче бортів
50 см., горбоподібне. Праворуч по ходу потягу по всій довжині вагону є
поглиблення шириною 1,5 м., глибиною 0,3
м. Слідів течі вантажу немає.”.
Згідно пункту 1 Правил складання
актів (стаття 129 Статуту) із змінами і доповненнями, внесеними наказом
Міністерства транспорту України від 31 січня 2004 року N 54, наказом
Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 вересня 2005 року N 540 ( далі Правила) при перевезеннях у залежності
від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності
залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти
(додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами
та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).
Аналіз приписів вказаного пункту Правил свідчить про те, що
при виявлені вищезазначених поглиблень в вагоні, станція Запоріжжя Ліве
зобов'язана була скласти не акт
загальної форми, а комерційний акт, в якому вказати причини виявлення
поглиблень які могли вплинути на вагу вантажу в вагоні та на розмір недостачі.
07.02.2006 р. на станції
призначення Каховка залізницею складено комерційний акт НОМЕР_7 в якому зазначено, що по документах значиться
брутто 91000 кг тара 22000 кг нетто
69000 кг., навантаження нижче бортів. Фактично
вантажу 79500 кг, тара 22000 кг
нетто 57500 кг. Нестача вантажу складає 11500 кг. навантаження нижче бортів 50
см. Праворуч по ходу потягу по всій довжині вагону є поглиблення шириною 1,5 м., глибиною 0,3 м. Слідів течі
вантажу немає. Люки щільно закриті. Вагон прибув у комерційно та технічно
справному стані.
Пунктом 9 Правил передбачено, що у комерційному акті
детально описується стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена
незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення
незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки
про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не
вносяться.
Наявність
поглиблень при транспортуванні свідчить
про можливу виїмку вугілля в ході слідування вантажу. Залізниця при складанні комерційного
акту не описала обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості
вантажу.
Згідно акту про технічний стан
вагону (контейнеру) НОМЕР_10 напіввагонНОМЕР_6 прибув у технічно справному
стані (а.с.42).
Зазначене свідчить про те, що
Одеською залізницею взято до перевезення вантаж -вугілля сорту АМ у кількості
69000 кг, розміщеного і закріпленого згідно з параграфами 3, 5 I розд. 1
Технічних умов правильно. При відвантажені виявлено недостачу у розмірі 11500
кг. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у
нестачі вантажу при перевезенні.
Згідно ст.113 СЗУ -за незбереження
(втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу,
залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не
доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту,
залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у
розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на
підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який
підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або
контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про
кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим)
бухгалтером.
Кількість і вартість відправленого
вантажу Позивач належним чином
підтвердив специфікацією НОМЕР_11 (до договору НОМЕР_8) від 01.03.2006
р. та платіжними дорученнями ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно яким Позивач розрахувався
за поставлене вугілля в сумі 26220,28
грн., вартість однієї тони вугілля складає 316,67 грн. без ПДВ (380,00 грн. з
ПДВ).
Але розрахунок вартості недостачі
вантажу заявленої Позивачем до
стягнення, суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що при розрахунку ним не
застосовані норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при
визначенні маси нетто), проте як для вантажів зданих до перевезення у вологому
стані повинна застосовуватись норма нестачі у розмірі 2%.
Відповідно до розрахунку суду
вартість нестачі складає: 11500 кг -1380 кг (2% від 69000 кг) = 10120 кг х 0,38
грн. = 3845,60 грн.
В частині стягнення провізної
плати, слід відмовити так як згідно зі статтею 114 Статуту поряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за
перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості
втраченого вантажу, лише у випадку
повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі нестачі, псування
або пошкодження вантажу Статут не передбачає.
(Роз'яснення президії Вищого господарського суду
України від 29.05.2002 №04-5/601 ,із змінами
та доповненнями, внесеними редакцією президії Вищого господарського суду
України від 18.11.2003 №04-5/1429).
Судом також не задовольняються
позовні вимоги Позивача в частині стягнення 480 грн. витрат на юридичні послуги
АТ „Новокаховська юридична консультація” судом не задовольняються з огляду на
наступне.
Згідно ст. 33 Господарсько
процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на
які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарсько
процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які
мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інтереси Позивача в суді
представляв на підставі довіреності
адвокат АТ „Новокаховська юридична консультація” -ОСОБА_2 Однак доказів
того, що ОСОБА_2 є адвокатом, він не надав. Крім того відповідно до ст. 44
Господарського процесуального кодексу України до судових витрат відносяться
суми, які підлягають оплаті за послуги адвоката. В доповненнях до
позовної заяви Позивач просить стягнути витрати на послуги АТ „Новокаховська юридична консультація”, а
не адвоката ОСОБА_2 Більш того угоду НОМЕР_12 укладено саме на бланку АТ
„Новокаховська юридична консультація” та скріплено її же печаткою.
Враховуючи викладене, позовні
вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 3845,60 грн., згідно ст.ст. 110, 113-115 Статуту
Залізниць України, оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та
підтвердженими наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті державного
мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за
рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК
України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Одеської залізниці (65012
м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 п/р 26003000001 в ОФАБ
“Експрес-банк” в м. Одеса, МФО 328801, код 01071315) на користь Приватного
підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, код НОМЕР_13) -3845,60 грн.
вартості нестачі вантажу; 97,73 грн. -держмита; 113,06 грн. -витрати на ІТЗ
судового процесу.
3. В решті позову -відмовити.
Рішення суду набуває законної сили
після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ
видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова
С.Г.
Рішення підписано 29.09.2006 р. в порядку ст. 85 ГПК.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 181324 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Власова С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні