Постанова

від 21.07.2011 по справі 2а/1770/2842/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2842/2011

21 липня 2011 року

15год. 25хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: не прибув,

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Прокурора Сарненського району  в інтересах держави в особі Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції     

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС"      

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Сарненського району в інтересах держави в особі Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС" про стягнення заборгованості з ПДВ в сумі 3564,28 грн.

Прокурор та позивач у судове засідання не прибули, подали клопотання, в якому, зазначивши, що позовні вимоги підтримуються в повному обсязі,  просять про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, причини неприбуття суду не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа Сарненською райдержадміністрацією 29.09.2005 року (а.с.7-8), з 04.10.2005 року взятий на облік як платник податків у Сарненській МДПІ та є зареєстрованим платником податку на додану вартість.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС" являється боржником перед бюджетом, за таким видом платежу, як податок на додану вартість.

          Станом на 17.06.2011 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 3564,28 грн., яка включає в себе податкові зобов"язання - 50,00 грн., штрафні санкції -1956,80 грн. та пеню - 1557,48 грн. (а.с.6).  

Актом перевірки своєчасності сплати ПДВ до бюджету №394/15/33723698 від 31.08.2010 року зафіксовано порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин (а.с.21). На підставі зазначеного акту податковим органом винесено  податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000421640/0 від 06.09.2010 року, яким відповідачу, відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, визначено суму штрафу в розмірі 252,00 грн. (а.с.20).

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин,  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

А відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 цього Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Окрім того, 24.03.2011 року та 14.04.2011 року податковим органом щодо відповідача було проведено невиїзні перевірки своєчасності сплати ПДВ до бюджету, під час проведення яких виявлено порушення у вигляді несвоєчасної сплати та не сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по ПДВ, що зафіксовано актами перевірки №167/15/33723698 від 24.03.2011 року (а.с.23) та  №205/15/33723698 від 14.04.2011 року (а.с.24).

          Відповідно до підпунктів 54.3.2, 54.3.3 п.54.3. Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, або якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є контролюючий орган.

          В свою чергу, відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України, на податковий орган покладено обов’язок притягувати до відповідальності у вигляді штрафу, платників податків, які не сплачують суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом визначених законодавством строків.

          Несвоєчасна сплата відповідачем сум узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість слугувала підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень форми "Ш" №0000131640 від 31.03.2011 року (а.с.22) та №0000161640 від 22.04.2011 року (а.с.27), якими відповідачу визначено суму штрафу в розмірі 1040,44 грн. та 714,36 грн., відповідно.

          Вказані податкові повідомлення-рішення вручено платнику під розписку, що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі  оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки доказів оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку не надано, а за даними системи КП ДАС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС" з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ш" №0000421640/0 від 06.09.2010 року, №0000131640 від 31.03.2011 року та №0000161640 від 22.04.2011 року до Рівненського окружного адміністративного суду не зверталося, грошові зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, визначені вказаними рішеннями, набули статусу узгоджених і підлягали сплаті в бюджет.

          Окрім того, 19.04.2011 року відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року №9002246896, згідно якої платником самостійно визначено податкове зобов'язання по ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками вказаного податкового періоду в сумі 50,00 грн. (а.с.18-19).

          Згідно п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.           

          Відповідно до п.56.11. ст.56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

          В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і на таку суму, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.                     Аналогічне правило містить п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, чинного з 01.01.2011 року, силу якого, у  разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Однак, відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, а нова вимога не виставляється.

01.09.2009 року Сарненська МДПІ виставила платнику податків першу податкову вимогу №1/124 на суму податкового боргу в розмірі 9278,00 грн., а згодом, на вказану суму податкового боргу - другу податкову вимогу №2/131 від 07.10.2009 року (а.с.15,12). Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкових вимог повністю не погашалась, підстав для винесення податкової вимоги в 2011 році не виникало.

          За даними зворотного боку облікової картки відповідача (а.с.16-17) сума податкового боргу відповідача за платежем "податок на додану вартість", що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0000421640/0 від 06.09.2010 року, №0000131640 від 31.03.2011 року та №0000161640 від 22.04.2011 року (з урахуванням часткової сплати) на загальну суму 1956,80 грн., а також на підставі декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року №9002246896 в сумі 50,00 грн. та з врахуванням пені в сумі 1557,48 грн., нарахованої податковим органом відповідно до ст.129 Податкового кодексу України, станом на 17.06.2011 року склала 3564,28 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3564,28 грн., яка включає в себе податкові зобов'язання - 50,00 грн., штрафні санкції -1956,80 грн. та пеню - 1557,48 грн. відповідачем не погашена.

          Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС" проти позову, які зводяться до того, що податковий орган неправомірно провів зарахування сплачених ним сум, судом відхиляються з огляду на норму  п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, згідно з якою, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

          Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14  Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

          Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

          У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція  судів  поширюється  на  всі  правовідносини, що виникають у державі. Водночас частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року,  державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

          За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

          Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергосервіс-ТЕС" до Державного бюджету України на р/р 31113027900338 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код  ЄДРПОУ 34784725, код платежу 14010100, заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3564 (три тисячі п"ятсот шістесят чотири) гривні 28 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                    Друзенко Н.В.