Постанова

від 16.08.2011 по справі 9396/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 9396/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  16 серпня 2011 р.                                                                                 м. Харків

           Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Мед 2006"  до  Державної податкової інспекції  в Московському районі міста Харкова  про скасування наказу, визнання неправомірними дій по проведенню перевірки,-

                                                             В С Т А Н О В И В :

  Позивач, ТОВ «Альфа Мед 2006»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив 1) скасувати наказ відповідача, ДПІ у Московському районі міста Харкова №1155 від 08.06.2011р., 2) визнати незаконними дії відповідача, ДПІ у Московському районі міста Харкова по проведенню перевірки на підставі наказу №1155 від 08.06.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах податковий орган не мав визначених Податковим кодексом України підстав для направлення на адресу платника податків письмових запитів, письмові запити були оформлені податковим органом без дотримання вимог закону, рішення про призначення документальної позапланової виїзної перевірки було прийнято податковим органом безпідставно, перевірка була проведена не за місцезнаходженням платника податків, а відтак, дії по проведенню спірної перевірки є неправомірними. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що в силу норм Податкового кодексу України орган державної податкової служби України має повноваження складати та направляти на адресу платника податків відповідні письмові запити у зв’язку з виявленням фактів, котрі свідчать про можливі порушення законів про оподаткування. У спірних правовідносинах ДПІ були цілком правильно оформлені відповідні запити, ці запити були одержані платником податків, який безпідставно залишив запити без виконання. У зв’язку з неотриманням відповіді та письмових пояснень по суті направлених на адресу платника податків запитів ДПІ правомірно було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Спірна перевірка була проведена в приміщенні податкового органу, так як платник податків був відсутній за місцезнаходженням. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи 06.05.2011р. за вих.№5269/10/23-116 відповідачем, ДПІ у Московському районі міста Харкова був складений і 16.05.2011р. направлений на адресу ТОВ «Альфа Мед 2006»письмовий запит про запрошення до податкового органу з питання взаємовідносин з ТОВ «Коло друзів і К»(ідентифікаційний код –35118563), надання письмових пояснень та документальних підтверджень з приводу господарських взаємовідносин з даним суб’єктом господарювання за лютий 2011р.

12.05.2011р. за вих. №5438/10/23-116  відповідачем, ДПІ у Московському районі міста Харкова був складений і 16.05.2011р. направлений на адресу ТОВ «Альфа Мед 2006»письмовий запит про запрошення до податкового органу з питання вірогідного заниження податкових зобов’язань з ПДВ та завищення податкового кредиту з ПДВ за березень 2011р.

Як вбачається зі змісту згаданих запитів, юридичною підставою для їх складання суб’єкт владних повноважень обрав положення п.п.20.1.1 п.20.1, п.п.20.1.6 п.20.1, ст.20, п.73.3.1 п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а фактичною підставою указав вірогідне завищення податкового кредиту.

Згадані запити були одержані позивачем 19.05.2011р., що підтверджується долученою до справи копією повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Листом від 19.05.2011р. за вих.№19/05 ТОВ «Альфа Мед 2006»повідомило податковий орган про те, що  запити від 06.05.2011р. за вих.№5269/10/23-116 та 12.05.2011р. за вих. №5438/10/23-116 залишаються без виконання.

08.06.2011р. відповідачем, ДПІ у Московському районі м.Харкова було видано спірний наказ №1155 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфа Мед 2006»з питання правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р.

Зі змісту вказаного наказу слідує, що юридичною підставою для прийняття даного правового акту індивідуальної дії є приписи п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а фактичних мотивів суб’єктом владних повноважень в тексті наказу не зазначено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб’єкта владних повноважень, покладених в основу спірного рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов”язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Оглянувши запити ДПІ у Московському районі міста Харкова від 06.05.2011р. за вих.№5269/10/23-116 та 12.05.2011р. за вих. №5438/10/23-116, суд відзначає, що зміст оглянутих запитів не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ «Альфа Мед 2006»вимог податкового чи іншого законодавства.

Окрім того, всупереч вимогам ст.42 Податкового кодексу України оглянуті судом запити не скріплені печаткою податкового органу, а в порушення положень п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1245; далі за текстом –Порядок №1245) складені не на бланку податкового органу.

За таких обставин, суд робить висновок, що оглянуті запити складені податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов’язку надання відповіді.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов’язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов’язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Суб’єкт владних повноважень у спірних правовідносинах при складанні запитів від 06.05.2011р. за вих.№5269/10/23-116 та 12.05.2011р. за вих. №5438/10/23-116 не дотримався вимог закону, а відтак, не мав  визначених Податковим кодексом України підстав для прийняття рішення про призначення спірної перевірки.

Окрім того, дослідивши зміст спірного наказу, суд відмічає, що даний наказ не може слугувати законною підставою для призначення документальної виїзної позапланової перевірки, бо визначає предметом перевірки питання правильності нарахування платником податків і податкових зобов’язань з ПДВ, і податкового кредиту з ПДВ за період діяльності 01.01.2011р.-31.03.2011р. (тобто правильності справляння ПДВ за господарськими операціями з усіма контрагентами) у той час як запити від 06.05.2011р. за вих.№5269/10/23-116 та 12.05.2011р. за вих. №5438/10/23-116 стосувались лише питання правильності формування податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Коло друзів і К»та охоплювали період лютий-березень 2011р..

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб’єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту складання письмових запитів з дотриманням вимог Податкового кодексу України та розширення предмету перевірки без попереднього направлення запиту з даного питання.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.                    Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за визначенням КАС України є суб’єктом владних повноважень, не подав до суду доказів та не навів доводів обґрунтованості юридичних та фактичних мотивів прийняття спірного рішення та правомірності спірних дій з проведення перевірки.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про встановлення факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов підлягає задоволенню в частині вимог стосовно скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, бо такий наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконним та в частині вимог стосовно визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, бо така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу.

При цьому, суд зважає, що відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що у спірних правовідносинах працівники податкового органу не пред’являли та не вручали посадовим особам платника податків, а також не направляли поштою на адресу платника податків направлення на проведення перевірки.

За таких обставин, суд доходить висновку, що спірна перевірка була проведена ДПІ на підставі наказу, котрий суперечить закону, без пред’явлення направлень на перевірку, що об’єктивно зумовлює неправомірність дій по проведенню перевірки та нелегітимність висновків проведеної перевірки.

Розглядаючи даний адміністративний спір, окружний адміністративний суд керується положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України і бере до уваги, постанову Верховного Суду України від 24.12.2006р.  у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ «Мрія»до ДПІ у м.Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, –

П О С Т А Н О В И В:

  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Мед 2006"  до  Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова  про  скасування наказу, визнання неправомірними дій по проведенню перевірки   –задовольнити.

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 08.06.2011р. №1155.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Альфа Мед 2006”, результати якої оформлені актом від 08.06.2011р. №1767/23/34631561.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                          Сліденко А.В.