Постанова

від 12.07.2011 по справі 2а/2370/5519/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 липня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/5519/2011

10год.10хв.                                                                                               м. Черкаси          

Черкаський окружний адміністративний суд  у складі: головуючого-судді Новікової Т.В., при секретарі Музиченко В.І., за участю представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю), за відсутності відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до приватного підприємства «Валентсервіс»про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства «Валентсервіс» податковий борг у сумі 73382 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі –Закон №2181), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг з податку на додану вартість в сумі 33063 грн. 00 коп. та з з податку на прибуток підприємств в сумі 40149 грн. 00 коп.  

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач до зали судового засідання не з’явився, однак на адресу суду надіслав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутності.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача,  об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Валентсервіс»зареєстроване як юридична особа 11.10.2006р. виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області, за ідентифікаційним кодом –34600203 (а.с.11).

Золотоніською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт №00149/1501 від 03.02.2009р., яким встановлено, що відповідач не подав податкову декларацію за 4 квартал 2008р. із граничним строком подання 19.01.2009р., чим порушено п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17  Закону №2181.

На підставі  вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн. 00 коп., про що зазначено в другій податковій вимозі від 14.04.2009р. № 2/81 (а.с.27)

Крім того, Золотоніською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт №186/2301/34600203 від 11.02.2009р.  Зазначеним актом перевірки встановлено, що відповідачем порушено п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4,       п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року, шляхом заниження податку на прибуток підприємств в  періоді, що перевірявся на загальну суму 26776 грн. 00 коп. за 2006 рік. Також зазначеним актом перевірки встановлено, що відповідачем порушено п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся всього на суму 22042 грн. 00 коп., в тому числі за грудень 2006 року в сумі 5520 грн. 00 коп., за січень 2007 року в сумі 16085 грн. 00коп.

На підставі  вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення  №149/0000012302/0 від 20.02.2009 року на суму 33063 грн. 00 коп. та  податкове повідомлення-рішення  №150/0000042301/0 від 20.02.2009 року на суму 40149 грн. 00 коп.

На підставі  п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/55 від 04.03.2009р. на суму 73212 грн. 00 коп., та другу податкову вимогу №2/81 від 14.04.2009р. на суму 73382 грн. 00 коп.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який на час виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому –Закон №168/97).

Платником податку на додану вартість згідно статті 1 Закону №168/97 визначено: особу-суб'єкта підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізичну особу (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 2 Закон №168/97 платником податку на додану вартість, зокрема, визначено будь-яку особу, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94 платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.  Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту. 

Відповідно до підпункту 16.4 ст. 16 зазначеного вище Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3  статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 ЗУ №2181).   

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

На підставі п.п. 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів про сплату податкового боргу відповідач до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області  підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч. 4 ст. 94, ч.2 ст.128, ст. ст.  158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Валентсервіс»   (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Лермонтова, 19, ідентифікаційний код 34600203) на користь бюджету через Золотоніську об’єднану державну податкову інспекцію Черкаської області  (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, ідентифікаційний код 21367396) податковий борг в сумі 73382 грн. 00 коп. (сімдесят три тисячі триста вісімдесят дві гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс постанови виготовлений 18 липня 2011 року

Суддя                                                                                                          Т.В. Новікова