Рішення

від 01.09.2011 по справі 26/119-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2011 р.                                                                  Справа № 26/119-11    

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Вишгородського районного комунального підприємства „Вишгородтепломережа”, м. Вишгород до Закритого акціонерного товариства „Харчопродторг”, м. Вишгород про зобов’язання укласти договір та стягнення 8 675,48 грн. за участю представників позивача –ОСОБА_1, довіреність № 1972/06 від 13.09.2010 року, відповідача –не з’явилися,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про зобов’язання укласти договір на споживання теплової енергії у гарячій воді, а також стягнення з відповідача 8 675,48 грн. заборгованості за фактично спожиту теплову енергію, з яких 8 283,21 грн. основного боргу, 328,35 грн. інфляційних збитків, 63,92 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач споживає теплову енергію, яку йому постачає позивач, але в порушення вимог чинного законодавства України відмовляється від укладення договору на споживання теплової енергії та проведення оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.08.2011 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 04.08.2011 року та 18.08.2011 року розгляд справи було відкладено відповідно на 18.08.2011 року та 01.09.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 01.09.2011 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Вишгородське районне комунальне підприємство „Вишгородтепломережа” у відповідності до Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 виконує на території м. Вишгород та населених пунктів району зобов’язання виробника теплової енергії та виконання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно інформаційного листа Фонду комунального майна Вишгородського району № 189 від  09.09.2010 року та договору оренди № б/н від 08.06.2010 року (договір орнеди), укладеного між Фондом комунального майна Вишгородського району та ЗАТ „Харчопродторг” балансоотримувачем та орендарем приміщення опалювальною площею 89,3 кв.м. є ЗАТ „Харчопродторг” (відповідач).

Відповідно до п. 3.7 договору оренди відповідач самостійно або через відповідні організації заключає договори про надання комунальних послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, технічного обслуговування та утримання в належному стані сантехнічних вузлів, внутрішніх електричних мереж і комунікацій (теплопостачання, водопостачання, водовідведення), послуг з охорони приміщення і сплачує відповідним підприємствам вартість фактично спожитих послуг, які надаються, за окремими договорами з цими організаціями.

28.09.2010 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на споживання теплової енергії для приміщення кафе, яке знаходиться за адресою м. Вишгород, пл. Шевченка,1.

Листом № 44 від 25.12.2010 року відповідач відмовився укладати запропонований позивачем договір, зазначивши, що приміщення кафетерію за адресою м. Вишгород, пл. Шевченко, 1 площею 89,3 м2 являється неопалювальним, за виключенням кухні 17м2.

Однак, згідно інформаційного листа Фонду комунального майна Вишгородського району № 189 від  09.09.2010 року опалювальна площа приміщення, яке орендує відповідач, за адресою: м. Вишгород, пр. Шевченко, 1,  складає 89,3 м2.

Згідно п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського  договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта  господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Взаємовідносини у сфері енергопостачання регулюються Господарським кодексом України, Законами України „Про електроенергетику”, „Про теплопостачання” та іншими нормативними актами.

Статтею 275 ГК України та ст. 1 Закону України „Про теплопостачання” передбачено виключно договірне формування відносин суб’єктів у сфері теплопостачання.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладення господарських договорів, відповідно до якої договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Частинами 2-4 ст. 181 ГК України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Вимоги до змісту договорів на споживання теплової енергії містять ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630.

Судом встановлено, що позивачем дотримано порядку укладання господарського договору, визначеного в ст. 181 ГК України та, що проект договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, який запропонований відповідачу для підписання, містить всі істотні умови договору на споживання теплової енергії, які передбачені законодавством України та не порушуватимуть інтересів жодної зі сторін цього договору у разі, якщо вони будуть укладені.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи відповідач прийняв від позивача передбачені запропонованим договором послуги постачання теплової енергії вартістю 8 833,75 грн. та частково оплатив спожиту теплову енергію.

Вказані дії відповідача відповідно до вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України є прийняттям пропозиції.

З огляду на викладене, вимога позивача про зобов‘язання відповідача укласти з позивачем договір на постачання теплової енергії для приміщення площею 89,3м2, яке розташоване за адресою: м. Вишгород, пл. Шевченко, 1 площею 89,3 м2 в редакції, запропонованій позивачем є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Предметом даного судового розгляду є також вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за фактично спожиту теплову енергію в період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, з яких 8 283,21 грн. основного боргу, 328,35 грн. інфляційних збитків, 63,92 грн. 3% річних.

Як вбачається із вищенаведеного відповідачем всупереч вимог чинного законодавства та умов п. 3.7 договору оренди не укладено з позивачем договір на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Однак, поясненнями позивача, наданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі звітів про споживання теплової енергії, рахунків-фактур стверджується факт постачання позивачем відповідачу у період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року теплової енергії вартістю 8 833,75 грн. та наявності заборгованості у розмірі 8 283,21 грн. після часткової оплати відповідачем спожитої теплової енергії в сумі 550,54 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.05.2011 року позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу, де просив перерахувати борг у розмірі 8 283,21 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи ч. 2 ст. 530 ЦК України та нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 8 грудня 2009 року № 1267) відповідач повинен був оплатити спожиту теплову енергію на суму 8 283,21 грн. у строк до 27.05.2011 року.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 8 283,21 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено дату (27.05.2011р.), в строк до якої відповідач повинен був здійснити оплату за спожиту теплову енергію, а тому розрахунки 3% річних та інфляційних втрат здійснюються судом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, вимоги позивача про стягнення інфляційних сум та 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 23,83 грн. 3% річних та 33,13 грн. інфляційних сум, які нараховані судом відповідно до вимог закону.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних сум та 3% річних в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при  частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Державне мито у сумі 179,99 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 226,87 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Харчопродторг” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7-Д, код 13733276) укласти з Вишгородським районним комунальним підприємством “Вишгородтепломережа” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3В, код 13713569) договір на постачання теплової енергії у гарячій воді для приміщення, що розташоване за адресою: м. Вишгород, пл. Шевченка, 1 в редакції Вишгородського районного комунального підприємства “Вишгородтепломережа”.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Харчопродторг” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7-Д, код 13733276) на користь Вишгородського районного комунального підприємства “Вишгородтепломережа” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3В, код 13713569) 8 283 (вісім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 21 коп. основного боргу, 23 (двадцять три) грн. 83 коп. 3% річних, 33 (тридцять три) грн. 13 коп. інфляційної складової боргу, 179 (сто сімдесят дев’ять) грн. 99 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 06.09.2011р.