Постанова

від 01.07.2008 по справі 25/277-07(32/187-07)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/277-07(32/187-07)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2008 року                                                                              Справа № 25/277-07(32/187-07)  

      Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:  

позивача –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином в судовому засіданні 24.06.2008р. (ухвала від 24.06.2008р.);

відповідача (1) - Клюйко Андрій Андрійович, довіреність №01/12-07  від 03.12.07;

відповідачі (2, 3, 4, 5) –не з'явились, про час  та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжцукорпостач” м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2008 року                                    

у справі № 25/277-07 (32/187-07)                             

за позовом  закритого  акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц-Україна”, м.Київ

до  В/1 - товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя

В/2 –приватне підприємство “Данс”, м.Запоріжжя

В/3 –товариство з обмеженою відповідальністю “Альтернатива-Д”, м.Дніпропетровськ

В/4 –товариство з обмеженою відповідальністю “Продінвест”, м.Запоріжжя

В/5 –товариство з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, Донецька область, м.Маріуполь

про  стягнення 4 453 939 грн. 38 коп.  

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                                                                                            

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2008р. (суддя Чередко А.Є.) по справі № 25/277-07 (32/187-07) за позовом закритого  акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц-Україна” м.Київ (далі –ЗАТ “Банк Петрокоммерц-Україна”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжцукорпостач” м.Запоріжжя (далі –ТОВ “Запоріжцукорпостач” (перший відповідач)), приватне підприємство “Данс” м.Запоріжжя (далі –ПП “Данс” (другий відповідач)), товариство з обмеженою відповідальністю “Альтернатива-Д” м.Дніпропетровськ (далі –ТОВ “Альтернатива-Д” (третій відповідач)), товариство з обмеженою відповідальністю “Продінвест” м.Запоріжжя (далі –ТОВ “Продінвест” (четвертий відповідач)), товариство з обмеженою відповідальністю “Тропікан” м.Маріуполь (далі –ТОВ “Тропікан” (п'ятий відповідач))  про стягнення 4 453 939 грн. 38 коп.  позов було задоволено та з відповідачів на користь позивача було стягнуто солідарно 1 041 034 грн. 89 коп. заборгованості по кредиту, 52 616 грн. 10 коп. заборгованості по процентам, 295 067 грн. 83 коп. пені; стягнуто з першого відповідача на користь позивача 25 500,00 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; скасовано заходи по забезпеченню позову вжиті згідно з ухвалою господарського суду від 14.06.2007р.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано неналежним виконанням відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань по повному та своєчасному погашенню заборгованості за кредитним договором; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.16, 525, 526, 541, 553, 554, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України.

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач-1 по справі –ТОВ “Запоріжцукорпостач” м.Запоріжжя, посилається на невідповідність рішення господарського суду нормам матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема:

          - господарським судом не взято до уваги, що позивачем необґрунтовано розподілено отриману 05.12.2007р. суму перерахованої заборгованості –500 000 грн. з порушенням порядку, визначеним п.1.5.2 договору в зв'язку з цим сума основного боргу повинна була становити 544 628 грн. 60 коп., а 3593 грн. 71 коп. позивач повинен був зарахувати в погашення прострочених відсотків;  

          - господарським судом не прийнято до уваги, що повідомлення про зміну порядку зарахування, передбаченого п.1.5.2 договору було здійснено лише після 11.12.2007р., що підтверджується поштовим конвертом та листом позивача № 1.10/2738 від 05.12.2007р.; отже, станом на 05.12.2007р. у відповідача-1 не виникло зобов'язання по погашенню кредиту в іншому порядку, ніж визначено в ч.1 п.1.5.2 договору (в редакції до 05.12.2007р.), тобто, при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом було порушено ст.ст.14, 526 ЦК України.

          Відповідачі (2, 3, 4, 5) правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались (ст.96 ГПК України), як не скористались правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України), про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с.145, 146, 148, т.2; поштові повідомлення №№ 3182161, 6808560 –а.с.9-10, т.3).

          Позивач по справі у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилається на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зазначаючи, що заборгованість по поверненню кредиту не погашена до теперішнього часу.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін в судових засідання 10.06.2008р., 24.06.2008р., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

07.04.2007р. між позивачем (банком) та відповідачем-1 (позичальником) був укладений кредитний договір № 018-03-06 (договір), відповідно до умов, якого Банк відкрив Позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію в розмірі 5 000 000,00 грн. на термін до 06.10.2006р. зі сплатою 21% річних (а.с.9-20, т.1).

Надання кредитних коштів відповідачу-1 підтверджується меморіальними ордерами № 6629638 та № 6629036 від 06.07.2006р. та не заперечується останнім (а.с.37-39, т.1).

Згідно з п.4.1 кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання боргових зобов'язань в сумі, в порядку та у строки, що встановлені кредитним договором, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Як зазначав позивач в своїй заяві про уточнення позовних вимог (а.с.121-123, т.2), відповідач-1 свої зобов'язання за кредитним договором виконав частково, в зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем в розмірі 1 388 718,82 грн., з яких: 1 041 034,89 грн. –заборгованість по кредиту, 52 616,10 грн. –заборгованість за процентами за період з 25.05.2007р. по 26.02.2008р., 295 067,83 грн. –пеня за період з 28.09.2006р. по 26.02.2008р., що підтверджується наданими позивачем розрахунками.

В якості забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань перед позивачем за кредитним договором були укладені наступні договори:

- договір поруки 018-03-06/8 від 03.07.2006р. між позивачем та приватним підприємством “Данс” (відповівдач-2), у відповідності до якого відповідач-2 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 його боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі, а саме: зобов'язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені та штрафних санкцій (а.с.21-24, т.1);

- договір поруки 018-03-06/10 від 03.07.2006р. між позивачем та ТОВ “Альтернатива-Д” (відповівдач-3), у відповідності до якого відповідач-3 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 його боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі, а саме: зобов'язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені та штрафних санкцій (а.с.25-28, т.1);

- договір поруки 018-03-06/7 від 03.07.2006р. між позивачем та ТОВ “Продінвест” (відповівдач-4), у відповідності до якого відповідач-4 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 його боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі, а саме: зобов'язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені та штрафних санкцій (а.с.29-32, т.1);

- договір поруки 018-03-06/5 від 03.07.2006р. між позивачем та ТОВ “Тропікан” (відповівдач-5), у відповідності до якого відповідач-5 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 його боргових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі, а саме: зобов'язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені та штрафних санкцій (а.с.33-36, т.1).

18.10.2006р. позивач звернувся до відповідачів з листами, які містили вимогу щодо погашення заборгованості відповідача-1 за кредитним договором (а.с.6-73, т.1). Докази направлення цих листів відповідача містяться в матеріалах справи (а.с.61, 64, 67, 70, 73, т.1).

05.12.2007р. відповідач-1 перерахував “банку” як прострочену заборгованість за кредитним договором № 018-03-06 від 07.04.2006р. 500 000,00 грн., що підтверджується випискою установи банку (а.с.127, т.2), змістом листа позивача від 05.12.2007р. № 1.10/2738, підтверджуючого факт отримання 500 000,00 грн.

Будь-які інші докази, підтверджуючи погашення заборгованості за кредитним договором, відсотків своєчасно та в повному обсязі відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Але розрахунок позову, розмір боргу на дату звернення позивача з позовом 10.05.2007р., на 04.12.2007р., не спростовується відповідачем жодним доказом, контррозрахунок відсутній в матеріалах справи.  

11.12.2007р. за поштовим штемпелем на конверті (поштовий конверт в оригіналі залучено до матеріалів справи) позивач направив відповідачу-1 лист № 1.10/2738 про зміну порядку зарахування платежів, які здійснюються на погашення зобов'язань за кредитним договором (оригінал зазначеного листа залучено до матеріалів справи).

Пунктом 1.5.2 розділу 1.5 кредитного договору сторонами було передбачено, що позивач (банк) має право змінити порядок погашення боргових зобов'язань за договором і “позичальник” згоден на таку зміну. “Банк” інформує “позичальника” в письмовій формі про черговість погашення боргових зобов'язань, що підлягає застосуванню –у випадку її зміни після укладення договору –і “позичальник” зобов'язаний дотримуватись такої черговості, яка визначена у відповідному повідомленні.   

При цьому в договору не визначено в які строки та в який спосіб направляється “банком” таке повідомлення та саме з якої дати (чи з дати повідомлення , чи з дати направлення такого повідомлення) набувають чинності зміни до п.1.5.2 розділу 1.5 кредитного договору.

Частинами 1, 2 ст.188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Отже, оскільки порядок зміни кредитного договору, зокрема, п.1.5.2 не передбачено договором, то колегія суддів вважає, що з урахуванням вимог ч.2 ст.188 Господарського кодексу України пункт 1.5.2 було змінено “банком”, шляхом реалізації його права, передбаченого кредитним договором, з дати направлення повідомлення про внесення змін в п.1.5.2 –тобто з 11.12.2007р. (за поштовим штемпелем на конверті).

Таким чином, здійснені платежі до 11.12.2007р. повинні бути зараховані в порядку, передбаченому п.1.5.2 кредитного договору в попередній редакції.

На вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду (ухвали від 24.06.2008р., 10.06.2008р.) позивачем без поважних причин не було надано до суду апеляційної інстанції докладний розрахунок суми боргу, відсотків, пені з урахуванням змін, внесених п.1.5.2 кредитного договору лише з 11.12.2007р., взаємозвірка розрахунків між сторонами не проведена, позивачем не надано на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду (ухвали від 10.06.2008р., 24.06.2008р.) письмових пояснень невиконання вимог суду апеляційної інстанції, доказів поважності невиконання вимог ухвал Дніпропетровського апеляційного господарського суду (а.с.144, т.2, а.с.7, т.3).

За цих обставин додатково витребуваний від позивача розрахунок боргу, відсотків, пені по справі з урахуванням змін до п.1.5.2 лише з 11.12.2007р. (тобто в попередній редакції), є необхідним для вирішення спору, про що визначено в ухвалах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2008р., 24.06.2008р., позивач не надав вказаний докладний розрахунок без поважних причин, докази протилежного відсутні, не надавались позивачем у відповідності до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

Натомість, в судове засідання 01.07.2008р. позивач надав повторно розрахунок, без урахування порядку зарахування в попередній редакції п.1.5.2 кредитного договору, статті із мережі Інтернет щодо неплатоспроможності відповідача-1, які не є доказами в розумінні ст.ст.32, 33, ч.2 ст.36 ГПК України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Солідарна вимога або солідарний обов'язок виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання (ст.541 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 ст.554 ЦК України).

В силу ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити апеляційну скаргу, виходячи із розрахунку скаржника, наведеного в апеляційній скарзі, стягнути з відповідачів солідарно 544 628 грн. 60 коп. боргу по поверненню кредитних коштів, в решті –позов залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81, ст.99 ГПК України, оскільки позивачем без поважних причин не виконано вимоги ухвал Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2008р., 24.06.2008р. щодо надання докладного розрахунку боргу, пені, відсотків в попередній редакції п.1.5.2 кредитного договору (тобто до 11.12.2007р.).

Щодо додаткових доказів, які надаються скаржником до апеляційної скарги, зокрема, доказів оплати 500 000 грн. 05.12.2007р., то суд апеляційної інстанції вважає за можливе їх прийняти, оскільки: по-перше, представник відповідача-1 був відсутній в судовому засіданні 03.03.2008р., тобто не мав можливості надати ці докази господарському суду; по-друге, недослідження цих доказів призведе до неповноти дослідження обставин, матеріалів справи.

Оскільки 500 000,00 грн. було сплачено після звернення позивача з позовом (10.05.2007р.), будь-які інші докази погашення заборгованості за кредитом, відсоткам, пені жодною із сторін в ході розгляду справи судами обох інстанцій не надавались, відсутні в матеріалах справи, то в частині вимог про стягнення 500 000 грн. провадження по справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжцукорпостач” м.Запоріжжя –задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2008р. по справі № 25/277-07 (32/187-07) –скасувати.

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжцукорпостач” м.Запоріжжя, приватного підприємства “Данс” м.Запоріжжя, товариства з обмеженою відповідальністю “Альтернатива-Д” м.Дніпропетровськ, товариства з обмеженою відповідальністю “Продінвест” м.Запоріжжя, товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан” м.Маріуполь Донецької області солідарно на користь закритого  акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц-Україна”, м.Київ 544 628 грн. 60 коп. основного боргу.

          В частині вимог про стягнення 500 000 грн. заборгованості –провадження по справі припинити (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

          В решті –позов залишити без розгляду (п.5 ч.1 ст.81, ст.99 ГПК України).

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжцукорпостач” м.Запоріжжя на користь закритого  акціонерного товариства “Банк Петрокоммерц-Україна”, м.Київ 10 440 грн. витрат по держмиту, 88 грн.75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-118 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко