Постанова

від 26.06.2008 по справі 29/457-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/457-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2008 р.                                                           Справа № 29/457-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя  Фоміна В. О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  1) Буряковської О.Ю., дов. №08-11/4200/2-07 від 10.12.07 р., 2) не з"явився; 3) Буряковської О.Ю., дов. №08-11/4204/2-07 від 10.12.07 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. № 3267 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 28.09.07 р. по справі № 29/457-07

за позовом закритого акціонерного товариства "Будінвест", м. Харків

до 1) Харківської міської ради, м. Харків,

2) регіонального відділенняФонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,

3) виконавчого комітету Харківської міської ради, м. Харків,

про визнання права власності

встановила:

Закрите акціонерне товариство "Будінвест", позивач, звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, відповідача, та з урахуванням уточнень до позовної заяви, яку було прийнято до провадження господарським судом Харківської області, просило визнати за ним право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля літ. “Т-1” загальною площею 202,2 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Ф-1”загальною площею 450,2 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Щ-2”загальною площею 23.3 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Э-1”загальною площею 59,7 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Ю-1” загальною площею 35,1 кв. м; нежитлова будівля літ. “В/1-1”загальною площею 52,4 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Я-1”загальною площею 27,6 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Г/1-1” загальною площею 26,8 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Б/1-1”загальною площею 701,9 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Ж-1” загальною площею 31,1 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Е-1” загальною площею 126,9 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Б-2”загальною площею 3714,2 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Д-1” загальною площею 5,5 кв. м.; нежитлова будівля літ. “С-1”загальною площею 173,8 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Д/1-1”загальною площею 49,6 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Е/1-1”загальною площею 52,0 кв. м.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2007 р. (суддя Тихий П.В.) по справі № 29/457-07 прийняті уточнення позовних вимог до розгляду. Позов задоволено. Визнано за закритим акціонерним товариством “Будінвест” право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля літ. “Т-1” загальною площею 202,2 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Ф-1”загальною площею 450,2 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Щ-2”загальною площею 23.3 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Э-1”загальною площею 59,7 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Ю-1” загальною площею 35,1 кв. м; нежитлова будівля літ. “В/1-1”загальною площею 52,4 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Я-1”загальною площею 27,6 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Г/1-1” загальною площею 26,8 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Б/1-1”загальною площею 701,9 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Ж-1” загальною площею 31,1 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Е-1” загальною площею 126,9 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Б-2”загальною площею 3714,2 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Д-1” загальною площею 5,5 кв. м.; нежитлова будівля літ. “С-1”загальною площею 173,8 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Д/1-1”загальною площею 49,6 кв. м.; нежитлова будівля літ. “Е/1-1”загальною площею 52,0 кв. м.

Перший відповідач, Харківська міська рада, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2007р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що: відповідно до наданих позивачем до справи доказів площа спірних приміщень не співпадає з площею будівель, які зазначені у довідці про знаходження  майна на балансі позивача; спірні будівлі, якщо їх будівництво здійснив позивач, відповідно до вимог частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України є самочинно збудіваними, причому знаходяться ці будівлі на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Харкова, і в погодженому між Харківською міською радою та ЗАТ "Будінвест" договорі оренди земельної ділянки по вул. Велозаводській,1 у м. Харкові зазначені інші, а не спірні будівлі.

Крім того, вказує, що позивачем не доведено, яким саме чином Харківська міська рада порушила його права та інтереси, і позивач до Харківської міської ради із заявою про отримання у власність  спірних приміщень не звертався.

Представник першого відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а оскаржуване рішення - прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства при повному з‘ясуванні обставин, що мають значення для справи. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції -  без змін.

Свої заперечення обгрунтовує, зокрема, тим, що: спірне майно не є самочинним будівництвом, як на то вказує відповідач, оскільки на технічних паспортах відсутні штампи про самовільне будівництво; всі площі спірних будівель та їх функціональне призначення, які зазначені в технічних паспортах на них, співпадають з реальною площею спірного майна, зазначених в довідці про знаходження майна на балансі позивача, що хоча в акті приймання-передачі від 15.01.1993 р. не зазначено  площі приміщень, але вказано їх функціональне призначення та рік введення в експлуатацію, і на теперішній час функціональне призначення вказаних приміщень змінилася і вони  використовуються  іншим чином.

Крім того, зазначає, що ствердження першого відповідача про відсутність у позивача права на позов є необгрунтованим, оскільки єдиною особою, що може  заперечувати проти власності позивача, є представницький орган місцевого самоврядування - відповідачі по справі, а достатньою підставою для звернення до  суду за захистом є можливість припустити, що відповідач може порушити інтереси позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2008 р. було залучено до участі у справі як другого та третього відповідачів регіональне відділення  Фонду державного майна України по Харківській області та виконавчий комітет Харківської міської ради.

Другий відповідач, регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, посилається на те, що згідно з укладеним між ним та позивачем договором купівлі-продажу майна ліквідованого асфальтобетонного заводу від10.01.1993р. позивачеві передавалося у власність державне майно за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, і у разі підтвердження факту придбання за цим договором купівлі-продажу саме спірного майна апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Позивач та другий відповідач своїх представників у судове засідання не направили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення.

Третій відповідач, виконавчий комітет Харківської міської ради, у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні повністю підтримують апеляційну скаргу першого відповідача, вважають оскаржуване ним рішення незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим просять задовольнити апеляційну скаргу першого відповідача.

Свою позицію по справі обгрунтовують, зокрема, тим, що відповідно до архівної довідки КП "Харківське МБТІ" №72059 по вул. Велозаводська, 1 у м. Харкові 22.04.2005 р.  до КП "Харківське МБТІ" звертався генеральний директор  ЗАТ "Будінвест" із заявою щодо реєстрації нежитлових приміщень  за адресою : м. Харкі, вул. Велозаводська, 1, і згідно з витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10929196 та №11964696 за ЗАТ "Будінвест  на підставі договору купівлі-продажу №1-404 від 21.01.1993 р., акту прийому-передачі  від 26.10.1992 р. з додатком, акту прийому-передачі від 15.01.1993 р. з додатком, зареєстровані інші нежитлові приміщення ніж ті, на які позивач просить визнати право власності.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представників першого та третього відповідачів, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені  законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач, пред"являючи позов про визнання за ним права власності на спірне майно з урахуванням уточнень до позовної заяви посилався на те, що по-перше, йому на підставі договору купівлі-продажу майна ліквідованого асфальтобетонного заводу  від 10.01.1993 р. це майно належить на праві власності, але вказаний договір був ним втрачений, проте в архівах товариства віднайшлася його копія; в укладеному на виконання цього договору акті приймання-передачі від 15.01.1993 р. вказане спірне майно, по-друге, рішеннями Харківської міської ради XLI сесії IV скликання від 14.10.2005 р. та 11 сесії 5 скликання від 21.02.2007 р.  ЗАТ "Будінвест" було надано згоду на розроблення проектів відведення земельної ділянки  площею орієнтовно 9,23 га по вул. Велозаводській, 1 для експлуатації та обслуговування адміністративної, виробничих, складських та допоміжних будівель та затверджено проект відведення земельної ділянки, та надано в оренду строком до 01.02.20012 р. земельну ділянку  загальною площею 9,1414 га по вул. Велозаводській, договір оренди цієї земельної ділянки погоджується в установленому  порядку; по-третє, відповідно до довідки №164 від 15.08.2007 р. підтверджується знаходження спірного майна на балансі ЗАТ "Будінвест".

Однак відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак позивач, пред"явивши позов про визнання за ним права власності на спірне майно, не довів, що бідвілі, на які він просить визнати право власності, є саме тим майном, яке він придбав на підставі  договору купівлі-продажу майна ліквідованого асфальтобетонного заводу від 10.01.1993 р.  

Так в переліку майна, яке було передано позивачу за  актом приймання-передачі майна від 15.01.1993 р., який було складено та підписано сторонами договору купівлі-продажу майна ліквідованого асфальтобетонного заводу від 10.01.1993 р. на виконання цього договору, не зазначено площу приміщень, що за вказаним актом передавались позивачеві, у зв"язку з чим місцевий господарський суд дійшов необгрунтованого висновку, що зазначену у вказаному акті майно є саме тим майном, на яке позивач просить визнати за ним право власності.

Крім того, як вбачається зі змісту копій  витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10929196 та №11964696, наданих ВАТ "Будінвест" до проекту  відведення  земельної ділянки,  за ЗАТ "Будінвест  на підставі договору купівлі-продажу №1-404 від 21.01.1993 р., акту прийому-передачі  від 26.10.1992 р. з додатком, акту прийому-передачі від 15.01.1993 р. з додатком, зареєстровані нежитлові приміщення: З-2, К-1, М-1, У-2, Ч-1, И-6, Г-1, А/1-2, О-1, П-1, Л-1, Ц-1, В-1, Ш-1, Х-1, Р-1, Н-1, А-3,  які  є відмінними від тих,  на які позивач просить визнати право власності. Вищевказані  будівлі зазначені в пункті 3 проекту  договору оренди  вказаної земельної ділянки  для експлуатації та обслуговування адміністративної, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд. Будь-яких інших будівель в зазначеному проекті договору не вказано.

Також з  довідки про знаходження  станом на 01.07.2007 р. на балансі ЗАТ "Будінвест"  майна вбачається, що на балансі позивача знаходяться основні фонди, побудовані за  рахунок власних коштів підприємства, які різняться за площею та назвою від тих, на які він просить визнати право власності.

Посилання на те, що функціональне призначення спірних приміщень змінилася і вони  використовуються  іншим чином, не можуть братися до уваги, оскільки позивач не довів належними доказами того, які саме приміщення і яким чином змінили функціональне призначення.

А отже місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову про визнання права власності позивача на спірне майно.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не були доведені та неправильно застосував норми матеріального права, у зв"язку з чим рішення господарського суду першої підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи виклададене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2007 р.  по справі № 29/457-07 скасувати.

У позові відмовити в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Постанову в повному обсязі складено 01.07.2008 р.

         Головуючий суддя                                                                    Сіверін В. І.  

                                 Суддя                                                                   Білоконь Н. Д.  

                                 Суддя                                                                   Фоміна В. О.