Постанова

від 01.07.2008 по справі 21/367

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/367

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

01.07.08                                                                                           Справа  № 21/367

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів          - Кравчук Н.М.

          - Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства “Ланнівський  молочноконсервний комбінат”, с.Ланна, Полтавської області

на рішення господарського суду Львівської області від 26.02.2008р.  

у справі   № 21/367

за позовом  Закритого акціонерного товариства “Ланнівський  молочноконсервний комбінат”, с.Ланна, Полтавської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша  Західно-Українська  Лізингова  Компанія”, м.Львів

про  визнання  договору недійсним

За участю представників :

від позивача —  не з'явився

від відповідача  - Біла  О.В. –представник, Заярська С.С. - представник

Представникам відповідача роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання двічі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений  про час та місце судового засідання, що підтверджується  повідомленням про вручення  поштового відправлення № 3019902 від 23.04.2008р. та  №3194305 від 06.06.2008р.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.02.2008р. у справі №21/367 (суддя Масловська Л.З.) у задоволенні позовних вимог ЗАТ “Ланнівський  молочноконсервний комбінат” до ТзОВ “Перша Західно-Українська  Лізингова Компанія” про визнання договору недійсним   відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності  до ст.33 ГПК України, позивач належними і допустимими доказами  не довів  факту введення його в оману щодо придбаного ним обладнання, у зв‘язку з чим відсутні підстави для визнання недійсним договору  лізингу.

Не погоджуюсь із зазначеним рішенням,  ЗАТ Ланнівський  молочноконсервний комбінат”  оскаржив його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як  місцевим господарським судом неповно з‘ясовано усі обставини справи, визнано  встановленими недоведені  з боку відповідача обставини, що мають значення для справи, у зв‘язку з чим просить назване рішення скасувати  повністю та задоволити  позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу від 06.05.2008р. та представники в судових засіданнях  ТзОВ “Перша Західно-Українська  Лізингова  Компанія” спростовують доводи скаржника  з підстав зазначених  у цьому відзиві та просять оскаржуване рішення місцевого господарького суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ “Ланнівський  молочноконсервний комбінат”  без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення відповідача,  колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської  області від 26.02.2008р. у справі №21/367 залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами ЗАТ «Ланнівський молочноконсервний комбінат», с.Ланна та ТзОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", м.Львів 01.03.2005 року укладено договір оперативного лізингу (оренди) №050301/ОЛ-00484. Згідно умов даного договору (п.1.1) лізингодавець надає у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Позивач вважає даний договір недійсним, посилаючись на те, що відповідно до п.1.2. договору предметом оперативного лізингу за даним договором є обладнання, найменування, строки та умови передачі якого, вартість, тип, марка, модель, індивідуальні ознаки, експлуатаційні характеристики визначені, погоджені сторонами у замовленні і наведені в додатку №1, які є невід'ємною частиною даного договору. Вибір продавця (виробника) предмета оперативного лізингу здійснюється лізингоодержувачем. Однак, як стверджує позивач, замовлення згідно умов договору з відповідачем не погоджував і відповідно не вказував модель, індивідуальні ознаки, експлуатаційні характеристики та продавця (виробника) об'єкту лізингу. В додатку № 1 до договору вказані лише вартість, тип та марка обладнання, а саме прес автоматичний РКХД в комплекты з розмотувачем та подачею рулонноъ бляхи вартыстю 255573,50грн. Відповідач, як стверджує позивач, не дочекавшись погодження з позивачем моделі, індивідуальних ознак, експлуатаційних характеристик та продавця (виробника) об'єкту лізингу на власний розсуд придбав обладнання, яке передав позивачу, тим самим порушивши умови договору, ввівши в оману позивача стосовно предмету договору.

У відповідності до вимог ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони с вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

У відповідності до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України „Про лізинг" лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Договір лізингу за своєю правовою природою є різновидом договорів про передачу майна у користування (договір найму). Відповідно до ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір лізингу, невід'ємним додатком якого є замовлення позивача на придбання об'єкта та погоджена сторонами Специфікація на отримання об'єкта лізингу, на виконання яких відповідачем укладено договір купівлі-продажу, що свідчить про тристоронній характер лізингових відносин сторін. Відповідачем свої зобов'язання за договором купівлі-продажу виконано повністю, що підтверджено двосторонніми актами прийому-передачі та поясненнями позивача.

Пунктом 4.3 договору оперативного лізингу чітко визначено, що після прибуття предмета лізингу до місця передачі лізингоодержувач - позивач у справі, зобов'язаний в присутності лізингодавця перевірити якість та комплектність предмета лізингу, про що скласти відповідний акт (довіреність на отримання серія ЯКВ №430265 від 09.03.2005 року).

У відповідності до п.4.4. договору остаточне приймання предмета лізингу оформляється актом приймання-передачі, що підтверджує комплектність і його відповідність техніко-економічним показникам, передбаченим договором купівлі-продажу предмета лізингу.

У відповідності до умов договору лізингу та у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу виробничого обладнання б/в №19/03-07/7 від 24.04.2007 року та акту приймання-передачі від 24.04.2007 року позивач підтвердив, що предмет лізингу відповідає техніко-економічним показникам, є комплектним та повністю відповідає замовленню позивача.

Окрім того, договір оперативного лізингу припинив свою дію 10.03.2007р. Згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року, угоди майнового найму не можуть бути визнані недійсними з моменту їх укладення.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні бути  підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись  іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено факту введення його в оману щодо придбаного ним обладнання, а тому відсутні підстави для визнання недійсним договору лізингу.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому  відсутні підстави  для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 26.02.2008 року у справі №21/367  залишити  без  змін, а апеляційну скаргу  ЗАТ “Ланнівський  молочноконсервний комбінат”   залишити без задоволення.

2.          Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути в господарський суд  Львівської області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

          Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.