Ухвала

від 21.07.2011 по справі 13/102-2354

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "21" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-4130/08

  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

 Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е., Усенко Є.А.,

  розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області

  на постанову  Господарського суду Тернопільської області від 08 червня 2007 року

  та ухвалу  Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року

  у справі №13/102-2354 (22а-555/08)

 за позовом Державного підприємства «Борщівський спиртовий завод»(надалі – ДП «Борщівський спиртовий завод»)

  до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (надалі –Борщівська МДПІ Тернопільської області)

  про скасування податкового повідомлення-рішення, -         

  встановив:

  У травні 2007 року ДП «Борщівський спиртовий завод»звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Борщівської МДПІ Тернопільської області №0000182302/0 від 17.04.2007 року.

 Постановою Господарського суду Тернопільської області від 08.06.2007 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2008 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Борщівської МДПІ Тернопільської області №0000182302/0 від 17.04.2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Борщівський спиртовий завод»85,00грн. судового збору.

 Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Борщівська МДПІ Тернопільської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

 Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

 В подальшому сторонами було подано заяву про досягнення ними примирення шляхом укладення мирової угоди, що підставою для закриття провадження у справі. При цьому заявники зазначили про обізнаність щодо наслідків закриття провадження справі.

 Зазначена заява про затвердження мирової угоди та сама мирова угода підписані обома сторонами.

 Умовами мирової угоди від 20.10.2008 року передбачено, що позивач погоджується не претендувати на бюджетне відшкодування, заявлене в січні 2007 року, в сумі 82439,00грн; відповідач погоджується з включенням позивачем вказаної суми до рядку  26 податкової декларації з податку на додану вартість (залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) по факту отримання ухвали суду про затвердження Мирової угоди та закриття провадження у справі; позивач заявляє, що з моменту підписання Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних претензій до відповідача з приводу предмету позову та цієї Мирової угоди; позивач гарантує, що після підписання цієї Мирової угоди, вона буде направлена до Вищого адміністративного суду України для затвердження та закриття провадження у справі №13/102-2354 Господарського суду Тернопільської області, №22а-3390/07 Львівського апеляційного адміністративного суду; позивач і відповідач домовились, що будь-які витрати, сплачені позивачем в процесі розгляду справи та пов’язані із розглядом, покладаються на позивача; позивач і відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави.

 Відповідно до частини третьої статті 51 КАС України сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

 Частиною першою названого Кодексу передбачено, що сторони можуть повністю  або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов’язків сторін і предмета адміністративного позову.

 У разі примирення сторін на стадії касаційного провадження суд відповідно до статей 157, 219, 228 Кодексу адміністративного судочинства України визнає судові рішення такими, що втратили законну силу, та закриває провадження у справі.

 З урахуванням викладеного, враховуючи те, що умови примирення сторін по справі не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб та держави, провадження у справі підлягає закриттю, а постановлені у справі судові рішення –визнанню такими, що втратили закону силу.

Керуючись статтями 113, 219, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

 ухвалив:

  Задовольнити клопотання сторін про примирення та прийняти умови примирення, зазначені в мировій угоді від 20.10.2008 року.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 08 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року у справі №13/102-2354 (22а-555/08) визнати такими, що втратили закону силу.  

Касаційну скаргу Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області по справі за позовом Державного підприємства «Борщівський спиртовий завод»до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення –залишити без розгляду.

Провадження у справі №13/102-2354 (22а-555/08) закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.