Постанова

від 17.06.2008 по справі 24/254 (1/611-4/112)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/254 (1/611-4/112)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.06.08                                                                                           Справа  № 24/254 (1/611-4/112)

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Зварич О.В.

Суддів                                                                      Юрченко Я.О.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Софт Сервіс Львів»ЗАТ «Софт Сервіс Холдинг», м.Львів (далі ДП «Софт Сервіс Львів»ЗАТ «Софт Сервіс Холдинг»)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2008 року

у справі № 24/254 (1/611-4/112)

за позовом: Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів (далі ФДМ України по Львівській області)

до відповідача-1: Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі західного оперативного командування», м.Львів (далі ДП МОУ «Управління торгівлі західного оперативного командування»)

до відповідача-2: ДП «Софт Сервіс Львів»ЗАТ «Софт Сервіс Холдинг»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство оборони України, м. Київ

про визнання недійсним договору оренди № 49 від 04.01.2000 року та виселення з займаних приміщень

За участю представників сторін:

від позивача –Голуб М.Б. - юрисконсульт

від відповідача-1 –не з'явився

від відповідача-2 - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

Права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України судом роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.04.2008 року у справі №24/254 (1/611-4/112) (суддя Хабіб М.І.) задоволено позовні вимоги РВ ФДМ України по Львівській області: визнано недійсним договір оренди приміщення №49 від 04.01.2000 року, укладений між ДП МОУ «Управління торгівлі західного оперативного командування»та ДП «Софт Сервіс Львів»ЗАТ «Софт Сервіс Холдинг»,   виселено ДП «Софт Сервіс Львів»ЗАТ «Софт Сервіс Холдинг»із нежитлового приміщення площею 989,0 кв.м в універмазі «Ювілейний», розташованого за адресою: м. Львів, вул.Мазепи,27.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що оспорюваний договір оренди укладено відповідачами всупереч вимогам чинного законодавства, а тому є недійсним з моменту його укладення; при поданні позову позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки він не був стороною за договором, не погоджував розміру орендної плати, тому про укладення договору оренди, а відтак, про порушення його прав, міг дізнатися та дізнався лише при проведенні перевірки.

ДП «Софт Сервіс Львів»ЗАТ «Софт Сервіс Холдинг»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, апелянт зазначив, що при прийнятті рішення судом першої інстанції порушено норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»та Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України». Крім цього, скаржник зазначив, що об'єкт оренди є військовим майном у відповідності до ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»та відповідач-1, здійснюючи право повного господарського відання майном правомірно володів ним, користувався та розпоряджався, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону та цілям діяльності, визначеним його статутом.

Представник РВ Фонду державного майна України по Львівській області в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у відзиві від 17.06.2008р. №10-11-03266 на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2008 року у даній справі просив залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія

                   ВСТАНОВИЛА:

04.01.2000 року ДП МОУ «Управління військової торгівлі ПрикВО», правонаступником якого є відповідач-1, та ДП «Софт Сервіс Львів»ЗАТ «Софт Сервіс Холдинг»укладено договір оренди приміщення №49, відповідно до умов якого орендодавець –відповідач-1 передає, а орендар –відповідач-2 приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 950,0 кв.м в універмазі «Ювілейний», який розташований у м.Львові по вул.Мазепи,27.

    Пунктом 10.1 визначено строк дії договору - 4 роки (до 1 січня 2004року).

    Приміщення передане орендарю на по акту приймання-передачі від 04.01.2000р. (том 1, а.с.7).

В подальшому до договору вносилися зміни, зокрема, угодою від 31.12.2003р. про внесення змін до договору оренди №49 від 04.01.2000р., строк дії договору встановлено до 01.01.2009р. та передбачено проводити відрахування 30% орендної плати до Державного бюджету України (а.с.9); угодою від 30.12.2004р. про внесення змін до договору оренди №49 від 04.01.2000р. внесено зміни до п.1.1 договору та визначено площу орендованих приміщень 989,0 кв.м., що передані орендарю по акту прийому-передачі від 30.12.2004р.(том 1, а.с.9 на звороті).

Актом перевірки законності надання в оренду державного нерухомого майна ДП Міноборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,78, від 12 травня 2005р. зафіксовано, що договори оренди, в т.ч. і договір №49 від 04.01.2000 року, укладені з порушенням Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, Господарського кодексу України, зокрема: без отримання дозволу на укладення договорів оренди нерухомого майна, без погодження розрахунку орендної плати регіональним відділенням Фонду державного майна України, без висновків регіонального відділення про можливість застосування звітів про експертну оцінку приміщення для розрахунку орендної плати.

Після отримання примірника вказаного акту перевірки регіональне відділення фонду державного майна України по Львівській області 15.06.2005р. звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про визнання спірного договору недійсним, виселення відповідача-2 із займаного приміщення та стягнення з відповідача-1 329006,69грн. майнової шкоди (том 1, а.с.2).

Справа розглянута місцевим господарським судом та переглядається в апеляційному порядку в частині позовних вимог про визнання спірного договору недійсним і виселення відповідача-2 із займаного приміщення відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 16.10.2007 року (а.с.162).

При прийнятті постанови судова колегія Львівського апеляційного господарського суду виходить із наступного:

Оспорюваний договір оренди був укладений відповідачами до набрання чинності Цивільним кодексом України. Отже, при вирішенні даної справи в частині позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди державного майна №49 від 04.01.2000 року слід застосувати норми Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, який діяв на момент вчинення означеного правочину, що відповідає приписам п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зокрема, статтею 48 ЦК УРСР передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

У відповідності із чинною на момент укладення оспорюваного договору оренди редакцією абзацу четвертого ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підприємства є орендодавцями нерухомого майна площею до 200 кв.м, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, (Фонду державного майна України та його регіональних відділень), також щодо нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.

Особливості правовідносин щодо передачі в оренду нерухомого майна, закріпленого за установами та організаціями Збройних Сил України передбачені ст.7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України». Зокрема, в даній статті зазначено, що: передача військового майна в оренду юридичним та фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі; умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України; оцінка вартості майна, що підлягає передачі в оренду, проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4.10.1995р. №786 з наступними змінами і доповненнями у випадку, коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» - Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями.

В ході розгляду справи судовою колегією встановлено, що оспорюваний договір оренди №49 від 04.01.2000р. укладений без дотримання вищенаведених вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»та Методики, що є підставою для визнання його недійсним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання спірного договору оренди недійсним на підставі ст.48 та ч.2 ст.59 ЦК УРСР 1963р.

В рішенні місцевого господарського суду також вірно застосовано п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст.71,76 ЦК УРСР 1963р. при дослідженні питання про позовну давність. Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що при заявлені позову позивач не пропустив строку позовної давності, оскільки не був стороною за договором №49, не надавав дозволу на його укладення, не погоджував розміру орендної плати, про його укладення дізнався лише при проведенні перевірки, результати якої оформлені актом від 12.05.2005р.

Щодо вимоги про виселення відповідача-2 із займаних приміщень, судова колегія зазначає, що, оскільки скаржником не подано ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду доказів про  звільнення орендованого приміщення в добровільному порядку, відповідно висновок місцевого господарського суду про примусове виселення відповідача-2 є обґрунтованим.

Щодо тверджень скаржника в апеляційній скарзі про те, що об'єкт оренди є військовим майном у відповідності до ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»та відповідач-1, здійснюючи право повного господарського відання майном правомірно володів ним, користувався та розпоряджався, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону та цілям діяльності, визначеним його статутом, судова колегія зазначає, що дані висновки спростовуються вищенаведеними доказами. Закон, на який посилається апелянт, не регулює відносин щодо передачі в оренду військового майна. Відповідно до п.3 ст.1  Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відносини оренди нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України».  

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2008 року прийняте із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 2, 33, 35, 43, 79, 99, 101, 103-105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2008 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий - суддя                                                                      Зварич О.В.

суддя                                                                                          Юрченко Я.О.

суддя                                                                                          Якімець Г.Г.