Постанова

від 24.06.2008 по справі 6/30-38.1

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/30-38.1

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

24.06.08                                                                                           Справа  № 6/30-38.1

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                               Мельник Г.І.

суддів:                                                                                    Новосад Д.Ф.

                                                                                               Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А 2042, м. Ковель за вих. № 389 від 19.05.2008 року

на рішення     Господарського суду Волинської області від 31.03.2008 року  

у справі           № 6/30-38.1

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Ковельської філії,        м. Ковель

до відповідача-1: Військової частини А 2042, м. Ковель

до відповідача-2: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський

про стягнення 631,48 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сорока А.П. (довіреність № 19/26-5584 від 29.12.2007 року);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Калістратов А.М. (довіреність № 941 від 23.06.2008 року),

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Пахолюк В.А.) від 31.03.2008 року у справі № 6/30-38.1 позовні вимоги задоволено: стягнуто з Військової частини А 2042 на користь Відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Ковельської філії  631,48 грн. нарахувань за перевищення граничної  величини споживання електроенергії; в позові до  Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський відмовлено.

Відповідач-1 з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, в задоволенні позову до Військової частини А 2042 (як неналежного відповідача) відмовити, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовано  обставини, що мають значення для справи. При цьому покликається на те, що договір № 499 від 23.03.2004 року, на який посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, у відповідності до його умов не був продовжений, а тому останнім днем договору слід вважати 31.12.2005 року, після цієї дати сторони договору повинні були укласти новий договір про постачання електричної енергії, чого зроблено не було. Крім того, вважає, що Військова частина А 2042 є неналежним відповідачем, оскільки згідно директив Міністра оборони України № Д-332/1/03 від 20.01.2005 року, № Д-332/1/010 від 20.04.2005 року, № Д-332/1/014 від 30.06.2005 року, вказівок директора департаменту фінансів МОУ від 09.12.2005 року № 248/4/1837 та начальника головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ від 09.12.2005 року № 303/18/2050 з 01.01.2006 року Військова частина А 2042 являється споживачем електроенергії, а платником є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський, а тому договір № 499 від 23.03.2004 року з 01.01.2006 року повинен бути переукладений між позивачем та відповідачем-2, чого зроблено не було. У зв'язку з вищенаведеним, вважає, що платником штрафних санкцій за перевищення ліміту споживання електричної енергії в даному випадку є Квартирно-експлуатаційний відділ                 м. Володимир-Волинський.

Відповідач-2 (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський) в поясненнях (вих. № 945 від 23.06.2008 року) зазначає, що в «Роз'ясненні щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 року № 194, визначено, що оплата комунальних послуг та енергоносіїв проводиться по коду 1160, зокрема, код 1163 –оплата електроенергії, а придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки здійснюються по коду 1130, зокрема, код 1139 –оплата інших послуг та інші видатки, при цьому крім всіх інших видатків по оплаті за одержані послуги до цього коду відноситься оплата платежів по перерахуванню пені та всіх штрафних санкцій. На виконання вищенаведеної Директиви КЕВ м. Володимир-Волинський прийнято тільки видатки по КЕКВ 1161-1166, програма фінансування по КЕКВ 1130 залишилась за Військової частиною А 2042. А тому вважає рішення місцевого господарського суду обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги безпідставними.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, але його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Волинської області від 31.03.2008 року залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідач-1 явку уповноваженого представника в судове засідання 24.06.2008 року не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, колегія прийшла до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання як необґрунтованого, оскільки  в силу положень ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути керівники організацій та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені організації, та вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та постановлення законного та обґрунтованого рішення, тому колегія вирішила розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2,  колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Волинської області від 31.03.2008 року – залишити без змін.

          При цьому колегія виходила з наступного:

23 березня 2004 року  між ВАТ «Волиньобленерго»в особі Ковельської філії (Постачальник електричної енергії) та Військовою частиною № А 2042 (Споживач) було укладено договір № 526-0499000 про постачання електричної енергії, згідно умов якого Постачальник електричної  енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної  енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Розділом 5 Договору встановлено порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності. У додатку № 1 до Договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»сторони узгодили договірні величини споживання електричної енергії на 2007 рік, зокрема, на лютий місяць 2007 року ця величина становила 37 000 кВт/год.

Аналізом матеріалів справи колегією встановлено, що відповідачем-1  у лютому 2007 року фактично спожито електричної енергії 38 586 кВт/год., що підтверджується Актом про обсяги переданої споживачу (субспоживачу) електричної енергії за вх. № 524 від 26.02.2007 року, Рахунком за активну електричну енергію № 526-499/02-АЕ від 26.02.2007 року.  Таким чином, перевищення відповідачем-1 договірної величини споживання електроенергії за лютий 2007 року становить 1 586 кВт/год.

Відповідно до абз. 2 п. п. 11,13 Порядку постачання електричної енергії, затвердженого постановою КМУ від 24.03.1999 року № 441 (з урахуванням Постанови Кабінету міністрів України від 09.04.2002 року № 475 «Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам») за підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Споживачі у разі перевищення встановлених як договірні  граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

У відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживачі  у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

На підставі наведених вимог закону позивачем, з урахуванням здійснених відповідачем-1 попередніх розрахунків за спожиту електричну енергію, було надіслано Військовій частині А 2042 рахунок за перевищення договірних величин споживання електричної енергії № 526-499/02-Л від 28.02.2007 року за лютий 2007 року в розмірі 631,48 грн., який в добровільному порядку відповідачем не оплачений.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна вимога закладена у ст. 193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, місцевим господарським судом на підставі повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи зроблено обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Покликання скаржника на те, що Військова частина А 2042 є неналежним відповідачем, оскільки згідно директив Міністра оборони України № Д-332/1/03 від 20.01.2005 року, № Д-332/1/010 від 20.04.2005 року, № Д-332/1/014 від 30.06.2005 року, вказівок директора департаменту фінансів МОУ від 09.12.2005 року № 248/4/1837 та начальника головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ від 09.12.2005 року  № 303/18/2050 з 01.01.2006 року Військова частина А2042 являється споживачем електроенергії, а платником є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський, а тому договір № 499 від 23.03.2004 року з 01.01.2006 року повинен бути переукладений між позивачем та відповідачем-2, не приймається колегією до уваги, як такі, що не базуються на документальних доказах у справі з огляду на наступне.

В «Роз'ясненні щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 року № 194, визначено, що оплата комунальних послуг та енергоносіїв проводиться по коду 1160, зокрема, код 1163 –оплата електроенергії, а придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки здійснюються по коду 1130, зокрема, код 1139 –оплата інших послуг та інші видатки, при цьому крім всіх інших видатків по оплаті за одержані послуги до цього коду відноситься оплата платежів по перерахуванню пені та всіх штрафних санкцій. На виконання вищенаведеної Директиви КЕВ м. Володимир-Волинський прийнято тільки видатки по КЕКВ 1161-1166, програма фінансування по КЕКВ 1130 залишилась за Військової частиною А 2042.

Таким чином, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про  правомірність нарахування позивачем  вартості різниці між фактично спожитою і граничною величиною споживання  електричної енергії Військовій частині А 2042.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 31.03.2008 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві України і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

          1.  Рішення Господарського суду Волинської області від 31.03.2008 року у справі № 6/30-38.1 залишити без змін.

          2. В задоволенні апеляційної скарги Військової частини А 2042, м. Ковель за вих. № 389 від 19.05.2008 року  –відмовити.

            3.  Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

          4.  Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Волинської області.

Головуючий–суддя                                                                       Мельник Г.І.

Суддя                                                                                               Новосад  Д.Ф.

           Суддя                                                                                               Михалюк О.В.