Рішення

від 13.09.2011 по справі 5015/4599/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.11                                                                                           Справа№ 5015/4599/11

за позовом: ПВТФ “Кріоліт-Дніпро”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: ТзОВ „Роллесто”, м. Львів

про  стягнення  92923,48 грн.

                                                                                                                     Суддя  Н.Мороз

 Представники:

 Від позивача:     н/з

 Від відповідача: н/з  

 Суть спору:   

          Позов заявлено  ПВТФ “Кріоліт-Дніпро”, м. Дніпропетровськ до ТзОВ „Роллесто”, м. Львів про стягнення 92923,48 грн.

         Ухвалою господарського суду від 11.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.08.2011 року.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 25.08.2011р., з причин, наведених у відповідній  ухвалі.

Представник позивача в судове засідання 13.09.2011р. не з"явився, на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи. В попередньому судовому засіданні 25.08.2011р. позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

         Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

   Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати  майно, виконати роботу,  надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

        Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

27.12.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №8 про постачання кондитерських виробів, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу 17.01.2011р. та 23.01.2011р. товар, що підтверджується видатковими накладними №КД-0000349  на суму 35769,66 грн., № КД-0000479 на суму 30061,43 грн. (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.3 укладеного договору, кожна партія товару оплачується покупцем з відстроченням платежу до 30 календарних днів з моменту приймання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі  65831,09 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

У відповідності до ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться,  одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Стаття 216 Господарського Кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 Господарського Кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського  правопорушення.

Відповідно до п. 6.1 договору, у випадку порушення термінів оплати поставленого товару, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення платежів. Позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на  суму 4945,08 грн., у відповідності до поданого розрахунку.

Згідно п.6.2 договору, покупець за ухилення від оплати товару зобов»язаний сплатити штраф в розмірі 20% суми, від оплати якої він ухиляється. Ухиленням від оплати товару вважається порушення строку оплати товару покупцем на 30 календарних днів від передбаченого цим договором строку оплати товару. Розмір штрафу, який підлягає стягненню  становить 13166,22 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 процентів річних від простроченої суми (п.6.7 договору). Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 2600,33 грн. та 20% річних на загальну суму  6380,76 грн., що підлягають стягненню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

                         ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

   2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Роллесто», м. Львів, пр.-т Чорновола, 63а (п/р 2600905234001 у  ЛФАБ «Київська Русь», м. Львів, МФО 385543, код ЄДРПОУ 35775402) на користь приватної виробничо-торгівельної фірми «Кріоліт-Дніпро», м. Дніпропетровськ, вул.Океанська,4 (п/р 26002110375002 у КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 21866583) –65831,09 грн. основної заборгованості, 4945,08 грн. пені, 13166,22 грн. штрафу, інфляційні  втрати у розмірі 2600,33 грн., 20% річних в сумі 6380,76 грн., 929,23 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мороз Н.В.