Рішення

від 05.07.2011 по справі 36/12пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.07.11 р.                                                                                 Справа № 36/12пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.          

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк

до відповідача: Спартаківської сільської ради

третя особа 1, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради”

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство транспорту та зв’язку України

про визнання права власності

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № Н-01/1797 від 29.05.2008р.; ОСОБА_2 за довіреністю №Н-01/3895 від 10.12.2010р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи 1: ОСОБА_3 за довіреністю № 01-11/1079 від 10.05.2011р.

від третьої особи 2: н з’явився  

             До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк до Спартаківської сільської ради про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна: вагономийний комплекс, вартістю 90458-9,60 грн., котельна цеху КВР, вартістю 1615797,41 грн., майстерня цеху КВР, вартістю 1649125,74 грн., фарбувально-сушильне відділення, вартістю 811054,00 грн., дробеструйна камера, вартістю 2193245,50 грн., малярний цех, вартістю 5318150,79 грн., цех охорони вагонів, вартістю 27481,64 грн., які розташовані за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, Спартаківська сільська рада, ст. Донецьк-Північний, вул. Привокзальна, 35 та зобов’язання комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради оформити та зареєструвати право власності на перераховані об’єкти нерухомого майна у відповідності до законодавства.   

            В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всі вище перераховані об’єкти знаходяться на балансі вагонного депо Донецьк ДП „Донецька залізниця”, експлуатуються їм з моменту побудови господарським способом у межах земельного відводу позивача.  При цьому КП „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради на заяву позивача про реєстрацію права власності на ці об’єкти відмовило у їх реєстрації у зв’язку з відсутністю актів введення об’єктів до експлуатації.  

          Ухвалою суду від 20.04.2011р. залучено у якості третьої особи 1, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради.

         Позивач надав заяву від 10.05.2011р. вих. № 2022/374 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Міністерство транспорту та зв’язку України, а також надав заяву від 10.05.2011р. № 2022/373 про зміну предмету позову та визнання права власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна, що знаходиться на балансі вагонного депо Донецьк ДП „Донецька залізниця”: вагономийний комплекс, вартістю 90458-9,60 грн., котельна цеху КВР, вартістю 1615797,41 грн., майстерня цеху КВР, вартістю 1649125,74 грн., фарбувально-сушильне відділення, вартістю 811054,00 грн., дробеструйна камера, вартістю 2193245,50 грн., малярний цех, вартістю 5318150,79 грн., цех охорони вагонів, вартістю 27481,64 грн., які розташовані за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, Спартаківська сільська рада, ст. Донецьк-Північний, вул. Привокзальна, 35.

Ухвалою суду від 11.05.2011р. залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача – Міністерство транспорту та зв’язку України.

Позивачем були надані письмові пояснення від 15.06.2011р. № 2089 щодо наявності повноважень представляти в суді інтереси держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України.

Від третьої особи 1 - комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради надійшли письмові пояснення від 11.05.2011р. щодо невідповідності деяких об’єктів нерухомості, зазначених у позовній заяві, матеріалам інвентаризації КП БТІ Ясинуватської  міськради.

Від третьої особи  1 - комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради надійшло письмове клопотання від 15.06.2011р. вих. № 01-11/1374 щодо подальшого розгляду справи без участі свого представника.

За клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів до 05.07.2011р.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 05.07.11р. оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третіх осіб, присутніх у судовому засіданні, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

        Із позовної заяви вбачається, що на балансі вагонного депо Донецьк ДП „Донецька залізниця” знаходяться та експлуатуються з моменту побудови господарським способом у межах земельного відводу позивача наступні об’єкти нерухомого майна: вагономийний комплекс, вартістю 90458-9,60 грн., котельна цеху КВР, вартістю 1615797,41 грн., майстерня цеху КВР, вартістю 1649125,74 грн., фарбувально-сушильне відділення, вартістю 811054,00 грн., дробеструйна камера, вартістю 2193245,50 грн., малярний цех, вартістю 5318150,79 грн., цех охорони вагонів, вартістю 27481,64 грн., які розташовані за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, Спартаківська сільська рада, ст. Донецьк-Північний, вул. Привокзальна, 35.  

Заява позивача до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради оформити та зареєструвати право власності на перераховані об’єкти нерухомого майна у відповідності до законодавства, залишена листом від 16.08.07р.  без задоволення  у зв’язку з відсутністю актів вводу нерухомого майна в експлуатацію.

За таких обставин, позивач змушений був звернутися до господарського суду про визнання права власності за ДП „Донецька залізниця” на вищевказані об’єкти та зобов’язання КП „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради оформити за зареєструвати право власності на перераховані об’єкти нерухомого майна у відповідності до законодавства з  посиланням на ст.ст. 326, 392, ч. 3 статті 136 Цивільного кодексу України.   

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засідання докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування Господарським процесуальним кодексом України покладено на сторони.

В даному випадку позивач мав довести  факт порушення його права  відповідачем та надати відповідні докази.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу  України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Особа може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно, у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

При цьому, позивачем  щодо визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб.

        Обов‘язок доведення покладається законом на позивача.

        Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено порушення з боку відповідача -  Спартаківської сільської ради законних та охоронюваних інтересів позивача, оскільки відповідач не оспорює право власності позивача на спірне майно як таке.

        Відповідно до вимог ст.167 ЦК України держава може створювати юридичні особи публічного права, якими зокрема є державні підприємства.

Частиною 3 ст. 73 ГК України  передбачено, що майно державних підприємств належить останнім на правах повного господарського відання.

За змістом  розділу 4 Статуту позивача його майно становлять оборотні та нематеріальні активи, а також інші цінності, вартість яких відображується у самому балансі. Майно позивача є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Джерела формування цього майна вказані у п. 4.3 статуту позивача.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу  України від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Разом з тим,  позивач - ДП „Донецька залізниця” не є органом державної влади та  наділений лише правом господарського відання спірного майна.

Крім того,  позивачем подано заяву про  зміну предмету позову та визнання права власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі вагонного депо Донецьк, ДП „Донецька залізниця”.

За змістом  п. 1.1 Статуту ДП „Донецька залізниця” – це створене у відповідності із Законами України „Про транспорт”, „Про залізничний транспорт”, Цивільного та Господарського кодексів України, державне підприємство, засноване на державній власності, яке входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту.

Положенням про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789 визначено, що Міністерство транспорту та зв’язку виконує відповідно законодавства України функції з управління. Тобто позивач є юридичною особою, але функцію з управління виконує Міністерство транспорту та зв’язку, яке на теперішній час не ліквідовано.     

Тобто, позивач  ДП „Донецька залізниця”  входить до сфери управління  Міністерства транспорту та зв’язку України, проте доказів того, що останній наділений правом звертатися з позовом про визнання права власності на спірне майно та представляти інтереси держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи,  роботи з будівництва вагономийного комплексу, вартістю 90458-9,60 грн., котельна цеху КВР, вартістю 1615797,41 грн., майстерня цеху КВР, вартістю 1649125,74 грн., фарбувально-сушильне відділення, вартістю 811054,00 грн., дробеструйна камера, вартістю 2193245,50 грн., малярний цех, вартістю 5318150,79 грн., цех охорони вагонів, вартістю 27481,64 грн., які розташовані за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, Спартаківська сільська рада, ст. Донецьк-Північний, вул. Привокзальна, 35 проведено без додержання приписів чинного законодавства в частині  отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт. Отже,  вказані об’єкти нерухомого майна вважається таким, що побудований самочинно, тобто без достатніх правових підстав.

Правовідносини, пов’язані з самочинним будівництвом об’єктів нерухомого майна регулюються,  зокрема,  статтею 376 Цивільного кодексу України.

При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з’ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об’єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.

Враховуючи, що фактичним власником спірного майна має бути держава в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, відсутність у позивача належних повноважень представляти її інтереси, відсутність в матеріалах справи  будь-яких документів на підтвердження відповідності самочинно збудованих об’єктів приписам державних будівельних норм та правил, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Виходячи з того, що з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

        У задовленні позовних вимог державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк до Спартаківської сільської ради про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна: вагономийний комплекс, вартістю 90458-9,60 грн., котельна цеху КВР, вартістю 1615797,41 грн., майстерня цеху КВР, вартістю 1649125,74 грн., фарбувально-сушильне відділення, вартістю 811054,00 грн., дробеструйна камера, вартістю 2193245,50 грн., малярний цех, вартістю 5318150,79 грн., цех охорони вагонів, вартістю 27481,64 грн., які розташовані за адресою: Донецька обл., Ясинуватський район, Спартаківська сільська рада, ст. Донецьк-Північний, вул. Привокзальна, 35 та зобов’язання комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” Ясинуватської міської ради оформити та зареєструвати право власності на перераховані об’єкти нерухомого майна у відповідності до законодавства – відмовити.    

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                               Гриник М.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2011р.