Рішення

від 30.08.2011 по справі 42/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/239

30.08.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Житомир-Ресурси” м. Києва

до Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” м. Києва

про визнання третейської угоди недійсною.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Кравченко І.І.,

від відповідача Довбиш С.П.

СУТЬ СПОРУ :

у серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Житомир-Ресурси” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 5 березня 2007 р. між ним та відповідачем було укладено договір застави майна № 26/3-08.

Пункт 6.2 цього договору містить третейське застереження про розгляд спору між ними у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків по вул. М.Раскової, 15 у м. Києві.

Посилаючись на те, що на час укладення договору спір між ним та відповідачем був відсутній, а тому внесення до нього умов, що містять третейське застереження, суперечить вимогам ст. 5 Закону України “Про третейські суди” (далі-Закон), позивач на підставі ст.ст. 203, 215, ЦК України просив задовольнити позов та визнати договір в цій частині недійсним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.

Судом встановлено, що 5 березня 2007 р. між сторонами по справі укладено договір застави майна № 26/3-08.

Пункт 6.2 цього договору містить третейське застереження, згідно з яким сторони погодили, що спір між ними розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого третейському суду при Асоціації українських банків по вул. М.Раскової, 15 у м. Києві. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи копією вищевказаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Вимоги щодо видів та форми третейської угоди встановлені ст. 12 Закону, згідно з положеннями частини 7 якої у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Згідно з указаними вимогами чинного законодавства України передбачено укладення третейської угоди у вигляді третейського застереження в договорі, контракті.

Третейське застереження за своєю правовою природою є правочином з відкладальною обставиною (ч. 1 ст. 212 ЦК України), оскільки обумовлює настання прав та обов'язків обставиною (наявність спору), щодо якої невідомо, настане вона чи ні.

Включення відповідних умов у господарський договір не суперечить вимогам законодавства, тому зміст спірного договору в частині п. 6.2 відповідає вимогам ч. ст. 203 ЦК України.

Доказів невідповідності спірної третейської угоди вимогам ст. 12 Закону також не надано.

Виходячи з наведеного у позові відповідно до вимог ст. 215 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Житомир-Ресурси” м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар