Ухвала

від 06.09.2011 по справі 5019/1485/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/1485/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"06" вересня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/1485/11

За позовом  Дочірнього підприємства «Оллтек-Україна»

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро»        

про стягнення 556274 грн. 05 коп.

                                                                                                               Суддя  Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник не з'явився;

від відповідача : представник  не з'явився;   

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Оллтек-Україна»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро»про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 556274,05 грн., з яких: 525990,00 грн. основного боргу, 23669,55 грн. інфляційних втрат та 6614,50 грн. трьох відсотків річних. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки, укладений 22.02.2010 року між сторонами. 02.08.2011 року позивачем до початку розгляду справи по суті подано заяву про зміну підстав позову, у якій позивач, просить на підставі видаткової накладної №49 від 28.01.2011 року та довіреності №4 від 26.01.2011 року, просить стягнути з відповідача 530731,12 грн., з яких: 525990,00 грн. основна заборгованість, 2103,96 грн. інфляційних втрат та 2637,16 грн. відсотків річних. Заява про зміну підстави позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.  Надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро»м.Рівне, вул.Драгоманова, 27 з ухвалою про відкладення розгляду справи від відповідача повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв'язку: «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до даних з ЄДРПОУ станом на 09.08.2011 року ТОВ «Ют-Агро»зареєстроване за адресою: 33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Драгоманова, 27.

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2010 року між Дочірнім підприємством «Олтек-Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро»укладений Договір поставки кормової добавки  №22/02-2009 від 22.02.2010 року (далі - Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався протягом строку дії Договору продавати Покупцеві відповідно до заявок останнього кормові добавки зазначені в Специфікації (Додатку №1 до Договору), а Покупець зобов'язався приймати та  оплачувати переданий товар.

Відповідно до п.3.2. покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Постачальнику вартість Товару, в порядку та у строки визначені в ст..4 Договору.    

На виконання умов договору на підставі видаткової накладної №49 від 28.01.2011 року згідно довіреності №4 від 26.01.2011 року Дочірнє підприємство «Оллтек-Україна»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро»товар на загальну суму 525990,00 грн..

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро»за товар в повному обсязі не розрахувалось. 23.05.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед позивачем в розмірі 525990,00 грн..

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1  цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.639 Цивільного Кодексу України  договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.     

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на суму боргу в період з 02.06.2011 року по 02.08.2011 року нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 2637,16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2103,96 грн.. Судом здійснено зустрічний розрахунок та встановлено, що середній індекс інфляції за вказаний період становить 0,991 (дефляція), відтак відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат.  

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 525990,00 грн., 2637,16 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ют-Агро»(33001, Рівненська обл., м.Рівне, вул. Драгоманова, 27, код ЄДРПОУ 36922125) на користь Дочірнього підприємства «Оллтек-Україна»(04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 32047626) 525990,00 грн. основного боргу, 2637,16 грн. відсотків річних, 5287,26 грн. витрат на оплату державного мита та 233,64 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.  В задоволенні решти позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                   Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «12»вересня 2011 року

  < Текст >  < Текст > < Текст >