Постанова

від 08.09.2011 по справі 27/206

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2011 р. Справа № 27/206

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів: Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою ві дповідальністю “ІФ-10 Лайнер”

на постанову від 01.06.2011 року Київського ап еляційного

господарського суду

у справі

господарського суду № 27/206

міста Києва

за позовом Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

до ТОВ “ІФ-10 Лайнер”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні позивача з а первісним позовом Товариство з обмеженою ві дповідальністю

“Машпромснаб”

про стягнення 65 601,21 грн.

за зустрічним позовом ТОВ “ІФ-10 Лайнер”

до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4;

2. ТОВ “Машпромснаб”

про стягнення 197 754,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: не з' явились

від відповідача-1:

від відповідача-2: не з' явились

не з' явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарськог о суду міста Києва (суддя Діди ченко М.А.) від 01.02.2011 року у справі № 27/206 первісні позовні вимоги задоволено частково; стягнут о з Товариства з обмеженою ві дповідальністю “ІФ-10 Лайнер” , з будь-якого рахунку, виявлен ого державним виконавцем під час виконання рішення на кор исть Фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_4 передоплату у розмірі 22 814,00 грн., штрафні санк ції у сумі 1 100,00 грн., витрати по с платі державного мита в сумі 239,12 грн., та 86,02 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу; в решті первісних позовних вимог ві дмовлено; зустрічні позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_4, з будь-як ого рахунку, виявленого держ авним виконавцем під час вик онання рішення на користь То вариства з обмеженою відпові дальністю “ІФ-10 Лайнер” 24 073,78 гр н. за понаднормативний прост ій, 6 830,46 грн. штрафу, 309,09 грн. витра т по сплаті державного мита т а 36,89 грн. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу; в решті зустріч них позовних вимог відмовлен о.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду (головуючий суддя Кропивн а Л.В., судді - Поляк О.І., Рудчен ко С.Г.) від 01.06.2011 року у справі № 27/ 206 рішення Господарського суд у міста Києва від 01.02.2011 року у ча стині задоволення вимог перв існого позову про стягнення з Товариства з обмеженою від повідальністю “ІФ-10 Лайнер” н а користь Фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_4 передоп лати у розмірі 22 814,00 грн. скасова но і у цій частині прийнято но ве рішення про відмову у задо воленні; рішення Господарськ ого суду міста Києва від 01.02.2011р. у справі №27/206 у частині відмов и у задоволенні вимог первіс ного позову про стягнення з Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “ІФ-10 Лайнер” на ко ристь Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_4 34 888,80 грн. штраф них санкцій скасовано і у цій частині прийнято нове рішен ня про задоволення; пункт 2 рез олютивної частини рішення Го сподарського суду міста Києв а від 01.02.2011р. у справі № 27/206 виклад ено у такій редакції: “2. Стягн ути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІФ-10 Лайне р”, з будь-якого рахунку, виявл еного державним виконавцем п ід час виконання рішення на к ористь Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_4 штрафні сан кції у розмірі 34 888,80 грн. та у роз мірі 1 100 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 359,82 грн . та 178,26 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу”; пункт 3 резол ютивної частини рішення Госп одарського суду міста Києва від 01.02.2011р. у справі № 27/206 залишено без змін; рішення Господарсь кого суду міста Києва від 01.02.2011р . у справі № 27/206 у частині задово лення вимог зустрічного позо ву про стягнення з Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обме женою відповідальністю “ІФ-1 0 Лайнер” 6830,46 грн. штрафних санк цій скасовано і у цій частині прийнято нове рішення про ві дмову у їх задоволенні; пункт 5 резолютивної частини рішен ня Господарського суду міста Києва від 01.02.2011р. у справі № 27/206 ви кладено у такій редакції: “5. С тягнути з Фізичної особи - під приємця ОСОБА_4, з будь-яко го рахунку, виявленого держа вним виконавцем під час вико нання рішення на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю “ІФ-10 Лайнер” 24 073,78 грн . за понаднормативний прості й, 240,66 грн. витрат по сплаті держ авного мита та 28,72 грн. витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу”; пункт 6 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2011р. у справі № 27/206 залишено без змін; стягну то з Товариства з обмеженою в ідповідальністю “ІФ-10 Лайнер ”, з будь-якого рахунку, виявле ного державним виконавцем пі д час виконання рішення на ко ристь Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_4 179,95 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги; стягнуто з Фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_4, з будь-як ого рахунку, виявленого держ авним виконавцем під час вик онання рішення на користь То вариства з обмеженою відпові дальністю “ІФ-10 Лайнер” 120,37 грн . витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги; стягнуто з Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_4, з будь-якого рахунку, виявлено го державним виконавцем під час виконання рішення в дохі д Державного бюджету України 02,96 грн. за розгляд апеляційної скарги; повернуто Товариств у з обмеженою відповідальніс тю “ІФ-10 Лайнер” з Державного бюджету України 34,95 грн. надмір но сплаченого державного мит а за розгляд апеляційної ска рги.

В касаційній скарзі ТОВ “ІФ -10 Лайнер” просить скасувати п останову Київського апеляці йного господарського суду ві д 01.06.2011 року в частині задоволен ня позовних вимог по стягнен ню з ТОВ “ІФ-10 Лайнер” на корис ть ФОП ОСОБА_4 34 888,80 грн. та 1 100 г рн., а також 359,82 грн. та 178,26 грн. вит рат, посилаючись на порушенн я норм матеріального та проц есуального права.

Відзиву на касаційну скарг у сторони не надіслали.

Сторони не скористалися на даним процесуальним правом н а участь у засіданні суду кас аційної інстанції.

Перевіривши повноту встан овлення обставин справи та п равильність їх юридичної оці нки в постанові апеляційного господарського суду, колегі я суддів Вищого господарсько го суду України приходить до висновку, що касаційна скарг а не підлягає задоволенню з н аступних підстав.

У травні 2010 року до Господарс ького суду міста Києва зверн улася Фізична особа - підприє мець ОСОБА_4 (надалі - Замов ник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІФ-10 Лайнер” (надалі Перевіз ник) про стягнення в повернен ня сплаченої Замовником Пере візнику передоплати у розмір і 29 612, 41 грн. за перевезення вант ажу одним із передбачених у т ранспортному замовленні № 01/05 від 19.05.2009 року автомобілів і як е не було здійснено Перевізн иком; 10 % штрафу від вартості пе ревезення за відмову від пер евізника від перевезення у р озмірі 5 922,48 грн., штрафу у розмір і 1 100, 00 грн. за несвоєчасне подан ня автомобіля д.н. НОМЕР_1 п ід завантаження та штрафу у р озмірі 34 888, 80 грн. за несвоєчасну доставку вантажу одним з авт омобілів у місце призначення (розвантаження). Вимоги до Пер евізника обґрунтовувалися т им, що відповідно до укладено го між сторонами договору на перевезення вантажу № 19/05 від 1 9.05.2009 року та транспортного зам овлення № 01/05 від 19.05.2009 року, відпо відач повинен був здійснити перевезення вантажів двома т ранспортними засобами: д.н. НОМЕР_1 та д.н. НОМЕР_2. Уті м, при транспортуванні прийн ятого до перевезення вантажу по території Італії один із а втомобілів Перевізника був з атриманий поліцією, відправл ений на штраф майданчик до сп лати Перевізником штрафних с анкцій. Як стверджував Замов ник, продовження перевезення Перевізник ставив у залежні сть від оплати Замовником вс іх штрафних санкції, накладе них поліцією, а у подальшому в загалі відмовився від здійсн ення перевезення вантажу авт омобілем д.н. НОМЕР_2. Внасл ідок відмови Перевізника від перевезення вантажу одним з автомобілів та перевантажен ня вантажу на транспортний з асіб іншого перевізника Замо вник просив відповідно до п. 10 транспортного замовлення № 01/05 стягнути з Перевізника отр иману тим передоплату, в обся зі 40 % від суми сплаченої , та ст ягнути з Перевізника штраф з а відмову від перевезення у р озмірі 5922,48 грн. Замовник також вважав, що до Перевізника має бути застосована відповідал ьність у вигляді штрафу за не своєчасну доставку вантажу у розмірі 34 888,80 грн. за період про строчення від узгодженої дат и доставки ( 03.06.09) до дня відмови Перевізника від перевезення та перевантаження вантажу н а інший транспорт (12.06.2009 року). За мовник просив стягнути з Пер евізника штраф за несвоєчасн у подачу автомобіля д.н. НОМ ЕР_1 під завантаження та про строчення у завантаженні за період з 25.05.2009 року по 27.05.2009 року.

Заперечуючи заявлені до нь ого вимоги, 15.06.2010 року Перевізни к подав зустрічний позов, у як ому просив солідарно стягнут и з Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_4 та вантажоодержу вача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Машпромс наб” 197 754,00 грн. за здійснення пе ревезення вантажу автомобіл ем д.н. НОМЕР_2, включаючи: 5 00 0 євро штрафу за невідповідні сть вказаних даних у замовле нні щодо вантажу, що в еквівал енті становить 6830,46грн.; штраф з а понаднормативний простій т ранспортного засобу на Дніпр опетровській митниці з 09.06.2009 ро ку по 17.06.2009 року у розмірі 2 520 євро , що в еквіваленті на дату пода ння позову становить 24 073,78 грн. Д о того ж Перевізник заявляв в имоги про стягнення солідарн о з Замовника та вантажоодер жувача сплаченого Перевізни ком штрафу у розмірі 5 500 євро за невідповідність вказаних да них у замовленні щодо вантаж у, який перевозився автомобі лем д.н. НОМЕР_1, що стало пі дставою до притягнення Перев ізника до відповідальності з а правопорушення, встановлен е законами Італії; компенсув ати сплачені Перевізником ви трати за виїзд поліції у сумі 715 євро; сплачені ним штрафні с анкції згідно протоколів пол іції та витрати на виїзд пред ставника перевізника до Італ ії у сумі 6 000 євро; витрати за ст оянку транспортного засобу н а штрафному майданчику у сум і 1 030 євро. Обґрунтовуючи зустр ічні вимоги, Перевізник зазн ачав, що ним виконувалося між народне перевезення негабар итного вантажу по маршруту І талія - Україна двома трансп ортними засобами: д.н. НОМЕР _2 з напівпричепом НОМЕР_3 та д.н. НОМЕР_1 з напівприч епом НОМЕР_4. У період тран спортування вантажу по терит орії Італії транспортні засо би були зупиненні для здійсн ення контрольних обмірів ван тажу, за наслідками якого вия влено значні перевищення роз мірів вантажу. Транспортний засіб д.н. НОМЕР_2 був напра влений для подальшого переве зення і завершив його достав кою вантажу 09.06.2009 року, тоді як т ранспортний засіб д.н. НОМЕ Р_1 був затриманий поліцією Республіки Італії, про що був складений протокол № 700003078291 та а кт адміністративного затрим ання автомобіля. Відповідно до даних протоколу поліції з атримання транспортного зас обу викликано перевищенням г абаритів вантажу по висоті, щ о є правопорушенням згідно з ст. 10/18 Дорожнього кодексу Респ убліки Італія.

Стягуючи з Перевізника пер едоплату у розмірі 22 814 грн., суд першої інстанції виходив з д оведеності Замовником факту нездійснення Перевізником п еревезення вантажу автомобі лем д.н. НОМЕР_1 та неодержа ння вантажу вантажоодержува чем. Утім, на думку суду, Замов ник не врахував розміру факт ично здійсненої ним передопл ати , яка з урахуванням курсу є вро на день подання позову , ст ановила 22 814,00 грн. Суд першої інс танції визнав обґрунтованим и і задовольнив вимоги про ст ягнення з Перевізника штрафу за несвоєчасну подачу автом обіля д.н. НОМЕР_2 під заван таження у сумі 1 100, 00 грн., виходя чи з даних міжнародної товар но-транспортної накладної № 000652, а також з недоведеності Пе ревізником відсутності своє ї вини у простроченні поданн я автомобілів під завантажен ня. Відмова у задоволенні вим ог Замовника до Перевізника про стягнення з останнього 34 8 88,80 грн. штрафу за несвоєчасну д оставку вантажу автомобілем д.н. НОМЕР_1 вмотивована су дом першої інстанції тим, що 12 .06.2009 року Перевізник взагалі в ідмовився від перевезення ва нтажу, а тому не повинен нести відповідальності за простро чку у доставці вантажу. Задов ольняючи вимоги Перевізника до Замовника про стягнення 24 073,78 грн. за понаднормативний пр остій автомобіля НОМЕР_2 н а Дніпропетровській митниці з 09.06.2009 року по 17.06.2009 року, місцеви й господарський суд мотивува в свій висновок умовами п.4.7 до говору та п.2 транспортного за мовлення, проте визначив в да ний період понаднормованого простою з 10.06.2009 року по 16.06.2009 року. Відмовляючи у задоволенні з устрічних вимог про відшкоду вання за рахунок Замовника з аявлених до стягнення Переві зником збитків , до складу яки х віднесено оплачений ним ви їзд поліції у сумі 715 євро, штра ф за невідповідність габарит ів вантажу згідно протоколів поліції, витрати на виїзд пре дставника відповідача до Іта лії у розмірі 6 000 євро та прості й автомобіля на штрафному ма йданчику у сумі 1 030 євро, місцев ий господарський суд виходив з недоведеності Перевізнико м складу правопорушення, яки й є підставою для настання ві дповідальності у вигляді від шкодування збитків. Водночас , зазначив суд першої інстанц ії, сплата Перевізником штра фних санкцій згідно з проток олами поліції Італії сталася з вини Замовника, який у транс портному замовленні невірно вказав дані щодо габаритів в антажу, а тому сплачений Пере візником штраф у розмірі 715 єв ро, який станом на 07.06.2010 року ста новив 6 830, 46 грн. , відшкодував за рахунок фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_4 Спростов уючи інші доводи зустрічного позову про відшкодування за рахунок Замовника понесених Перевізником витрат на виїз д свого представника поряд з витратами за оплату простою автомобільного засобу на шт рафному майданчику та відмов ляючи у позові, суд першої інс танції послався на те, що за ці витрати повинен відповідати Перевізник, у якого не було до статньо коштів для своєчасно ї сплати штрафу. Відсутність доказів понесення Перевізни ком реальних витрат за виїзд поліції у сумі 715 євро визнана судом першої інстанції підс тавою для відмови у їх стягне нні з Замовника.

Частково скасовуючи рішен ня суду першої інстанції, апе ляційний суд правомірно вихо див із такого.

19.05.2009 року між Товариством з о бмеженою відповідальністю “ ІФ- 10 Лайнер” (Перевізник) та Фізичною особою - підприємц ем ОСОБА_4 (Замовник) був ук ладений консесуальний догов ір на перевезення вантажу ав томобільним транспортом (над алі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору П еревізник зобов' язувався з дійснити доставку довіреног о йому Замовником (чи вантажо відправником за дорученням з амовника) вантажу, який перед бачений в заявці, що є невід' ємною частиною даного догово ру, в пункт призначення та вид ати його вантажоотримувачу, а Замовник зобов' язувався з дійснити оплату за перевезен ня вантажу згідно із умовами даного договору.

Згідно із транспортним зам овленням № 01/05 від 19.05.2009 року, підп исаним обома сторонами та ск ріпленим їх печатками (а.с.72, т.2 ), перевізник зобов' язувавс я на замовлення Замовника зд ійснити перевезення за маршр утом: м. Орнаго, Італія - м. Новом осковськ, Україна, розмитнен ня - м. Комсомольськ, Україна , вантажу ємкості 50 м3, довжиною 12300 мм, діаметром 3000 мм + 400 мм венти лі знизу, вагою 19550 кг, автомобі лем д.н. НОМЕР_1, напівприче п д.н. НОМЕР_4; та ємкості 30 м 3 довжиною 8750 мм, діаметром 2780 мм + 400 мм вентилі знизу, вагою 12500 кг , автомобілем д.н. НОМЕР_2, н апівпричеп д.н. НОМЕР_3.

Згідно із умовами транспор тного замовлення № 01/05 від 19.05.2009 р оку, вартість перевезення ст ановила 10 500 євро, в тому числі 5 5 00 євро за перевезення вантажу вагою 19550 кг і 5 000 євро за перевез ення вантажу вагою 12500 кг.

Оплату за договором та тран спортним замовленням Замовн ик мав здійснювати у гривнях по комерційному міжбанківсь кому курсу купівлі валюти на ступним чином: 40% від вартості перевезення у якості авансу на момент приймання замовле ння для оформлення дозвільни х документів при провезенні негабаритного вантажу, а реш та плати у розмір 60% від вартос ті перевезення за настання ф акту подачі під розмитнення вантажу (п.4 замовлення).

Відповідно до п.1.2 Договору с торони передбачили, що перев езення вантажів здійснюєтьс я у відповідності до умов Кон венції про договір міжнародн ого автомобільного перевезе ння вантажів, підписаної в Же неві 1956 року, нормативно-право вими актами України - в част ині, яка не суперечить Конвен ції, а також у відповідності з даним договором.

Як встановлено судами з оці нки платіжних доручень № 117 ві д 20.05.2009 року та № 118 від 21.05.2009 року, За мовник перерахував перевізн ику попередню оплату на зага льну суму 43 568,00 грн.

Наявною у матеріалах справ и міжнародною товарно-трансп ортною накладною №000652 СМR (а.с.79, т .1,) підтверджується, що завант аження вантажу у м. Орнаго, Іта лія, відбулося 27.05.2009 року.

У правому верхньому куті мі жнародної товарно-транспорт ної накладної міститься заст ереження про те, що це перевез ення, не дивлячись ні на які ін ші договори, виконується згі дно з умовами Конвенції про д оговір міжнародного перевез ення вантажів.

В силу ч.1 ст.9 Конвенції про д оговір міжнародного автомоб ільного перевезення вантажі в (надалі Конвенція) вантажна накладна є не лише первинним доказом укладання договору перевезення, але й доказом пр ийняття вантажу перевізнико м.

З наявної у матеріалах спра ви копії нотаріально завірен ого перекладу протоколу 29.05.2009 р оку (а.с.58, т.2) транспортний засі б - автомобіль номерний знак НОМЕР_1 був підданий адміні стративному затриманню у зв' язку з тим, що водій не зміг св оєчасно заплатити штраф у ро змірі 715 євро, застосований до нього за порушення Дорожньо го кодексу, або внести застав у.

У протоколі, як видно з пере кладу, порушник заявляв, що “а втопотяг мав наступні габари ти: довжина 16,50 м, висота 4,20 м, шири на 3,00 м, перевищуючи таким чино м ліміт, встановлений статте ю 61 Дорожнього кодексу, що ста новить на 2 % більше встановлен их габаритів”.

Поряд з цим, у своїх пояснен нях (а.с.136-138, т.1) Перевізник зазна чав, з метою отримання дозвіл ьної документації по транзит у та перевезенню негабаритни х великих вантажів по терито рії Європи залучив третю осо бу - Польське експедиційне пі дприємство.

У висновках цього підприєм ства про надання дозволів на перевезення автопотягом у п еріод з 26.05.2009 року по 09.06.2009 року (а.с .115-116, т.1) вантажу вказані габари ти автопоїздів по транспортн ому засобу НОМЕР_1 з приче пом НОМЕР_4 та по транспор тному засобу НОМЕР_2 з при чепом НОМЕР_3.

Так габарити транспортног о засобу державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом Н ОМЕР_4 становлять: максимал ьна довжина без вантажу - 16,5 м, з вантажем - 16,5 м, максимальна ши рина без вантажу - 2,50 м, з вантаж ем - 3,00 м; максимальна висота бе з вантажу - 4,00 м, з вантажем - 4,25 м (а .с.115, т.1).

Вказана обставина поряд з д аними протоколу спростовує д оводи Перевізника про незнан ня ним габаритів транспортни х засобів з вантажем і їх пере вищення дозволених на терито рії Республіки Італія.

У відповідності до ст.3 Конв енції для цілей цієї Конвенц ії, перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агенті в, службовців та всіх інших ос іб, до послуг яких він звертає ться для виконання перевезен ня, коли такі агенти, службовц і чи інші особи виконують пок ладені на них обов' язки, як з а власні дії і недогляди.

Апеляційний суд встановив , що вартість оформлення дозв олів відповідно до п.5 транспо ртного замовлення 01/05 від 19.05.2009 р оку, включається у вартість п еревезення.

Зміст прав та зобов' язань сторін, як вказано у п.1 трансп ортного замовлення визначає ться умовами Конвенції, і сто ронами погоджено, що у доповн ення неї вони приймають на се бе зобов' язання і зобов' яз уються сплатити штрафні санк ції, передбачені договором а бо умовами цього замовлення.

За умовами п.2.1. договору № 19/05 п еревізник зобов' язувався с воєчасно надати для перевезе ння технічно справні та прид атні для перевезення вантажу засоби.

Придатність засобів до пер евезення означає, що Перевіз ником забезпечено отримання всієї необхідної для переве зення дозвільної документац ії.

Апеляційний суд правомірн о виходив із того, що Перевізн ик, погодившись із умовами тр анспортного замовлення у т.ч . щодо габаритів вантажу та ма ршруту перевезення, своїх зо бов' язань, визначених догов ором та транспортним замовле нням, не виконав, не вжив заход ів щодо належного забезпечен ня перевезення вантажу прида тним для цього автотранспорт ом, внаслідок чого вони були з атримані поліцією Республік и Італії.

Погодившись із умовами нап равленого йому транспортног о замовлення, Перевізник був зобов' язаний діяти сумлінн о, добросовісно та розумно і з абезпечити перевезення вант ажу за допомогою таких транс портних засобів, які врахову вали би вимоги щодо габариті в вантажу при перевезенні йо го територією тих країн, по як им проходить маршрут і доста вити вантаж у узгоджені стро ки, або отримати додатковий д озвіл Республіки Італія на п еревезення великогабаритно го вантажу у відповідності д о ч.1 ст.13 Угоди між Кабінетом Мі ністрів України та Урядом Іт алійської Республіки про вза ємоврегулювання міжнародни х пасажирських та вантажних перевезень та п.3.3. Порядку офо рмлення, видачі, використанн я, обліку та звітності щодо до зволів Європейської Конфере нції Міністрів Транспорту на перевезення вантажів автомо більним транспортом між краї нами - членами ЄКТМ.

Відсутність можливості зд ійснення перевезення вантаж у викликана недоглядом самог о Перевізника, тому всі негат ивні наслідки, пов' язані із затриманням автомобілів дор ожнього поліцією і пов' язан і з цим витрати Перевізника, н е можуть бути віднесені на За мовника, а відтак, заявлена до стягнення із Замовника на ві дшкодування понесених Перев ізником сума витрат, які вклю чають сплачені Перевізником суми штрафу, виїзд поліції, ва ртість стоянки на штраф майд анчику та витрати на проїзд п редставника перевізника, не є збитками, заподіяними з вин и Замовника, і до задоволення не підлягали.

З цих же підстав не підлягал и стягненню з Замовника заяв лені Перевізником штрафні са нкції за невідповідність дан их, вказаних у замовленні, щод о вантажу у частині його габа ритів по висоті.

Отже суди правомірно відмо вили у задоволенні вказаних вимог.

Щодо вимог Замовника про ст ягнення з Перевізника штрафн их санкцій за несвоєчасну до ставку вантажу у розмірі 34 888, 80 грн., судами встановлено.

Вантаж, який перевозився об ома транспортними засобами, не був доставлений в узгодже ний у транспортному замовлен ні № 01/05 від 19.05.2009 року термін - 03.06.2009 р оку. Транспортним замовлення м передбачена відповідальні сть Перевізника за порушення строків доставки вантажу у р озмірі 360 євро за добу.

Проте, заявлені Замовником до Перевізника вимоги про ст ягнення штрафу за несвоєчасн у доставку вантажу у сумі 34 888, 80 грн., стосувалися лише несвоє часної доставки вантажу авто мобілем д.н. НОМЕР_1, у періо д з 03.06.2009 року по 12.06.2009 року.

Суд першої інстанції визна в вказані вимоги необґрунтов аними і відмовив у їх задовол енні, пославшись на ту обстав ину, що від виконання перевез ення ємності 50 м3 довжиною 12300 мм , діаметром 3000 мм + 400 мм вентилі з низу, вагою 19550 кг, автомобілем д.н. НОМЕР_1, напівпричеп д.н . НОМЕР_4, Перевізник відмо вився 12.06.2009 року.

Відмова Перевізника від по дальшого здійснення перевез ення розцінена господарськи м судом як обставина, яка звіл ьняє перевізника від відпові дальності за прострочення до ставки вантажу.

Апеляційний суд вірно вихо див із того, що місцевий госпо дарський суд не врахував, що з а змістом ч.2 ст.17 Конвенції пер евізник звільняється від від повідальності, якщо доведе, щ о затримка доставки вантажу сталася внаслідок дій або не догляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викл иканих діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідо к дефекту вантажу чи внаслід ок обставин, уникнути яких пе ревізник не міг і наслідки як их він не міг відвернути.

Помилковими є доводи місце вого господарського суду з п риводу того, що зі сторони Пер евізника мала місце відмова від перевезення.

По-перше, згідно Конвенції п рострочення доставки вантаж у має місце, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений те рмін.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конвенц ії вважається, що мало місце п рострочення доставки, якщо в антаж не був доставлений в уз годжений термін або, якщо ван таж не був доставлений в узго джений термін, фактична трив алість перевезення з урахува нням обставин справи, і зокре ма, у випадку часткового зава нтаження транспортного засо бу, часу, необхідного при звич айних умовах для комплектаці ї вантажів для повного заван таження, перебільшує час, яки й був би необхідний сумлінно му перевізнику.

По-друге, з листа № 195 Перевіз ника, переданого електронним поштовим зв' язком Замовник у (а.с.30, т.1) 9 червня 2009 року та пись мових пояснень представника Перевізника (а.с.93, т.1) випливає , що транспортний засіб д.н. Н ОМЕР_1 знаходився на штрафм айданчику в м. Вінченсо (Італі я) до сплати накладеного на Пе ревізника штрафу.

12.06.2009 року (а.с.34, т.1) Перевізник л истом, направленим електронн им поштовим зв' язком, повід омив Замовника про те, що на 15.06 .2009 року заплановано огляд вка заного транспортного засобу та вантажу за участю предста вників торгово-промислової к омпанії Італії, італійського перевізника та представника незалежної транспортної кам панії, яка здійснює негабари тні перевезення, у зв' язку з чим просив Замовника направ ити представника.

У відповідь листом за № 15 від 12.06.2009 року (а.с.33, т.1) Замовник пові домив Перевізника про відмов у від зобов' язань, які пов' язані з перевезенням вантажу автомобілем д.н. НОМЕР_1 та про замовлення автомобіля у іншої транспортної компанії для виконання перевезення.

Водночас, Замовник просив з арахувати отриману Перевізн иком плату за перевезення у р озмірі 40% в якості оплати за пе ревезення, виконане автомобі лем Перевізника д.н. НОМЕР_2 та причепом НОМЕР_3.

Отже, апеляційним судом вст ановлено, що затримка достав ки вантажу у період з 03.06.2009 року по 12.06.2009 року мала місце і ця обс тавина доведена документаль но. Поряд з цим Перевізник не д овів, що ця затримка викликан а діями чи недоглядом Замовн ика, або внаслідок інструкці й Замовника, не викликаних ді ями чи недоглядом з боку Пере візника, внаслідок дефекту в антажу чи внаслідок обставин , уникнути яких Перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути, а тому в силу ч.1 ст .17, ч.1 ст.19 Конвенції він має нест и відповідальність за будь-я ку затримку доставки.

У зв' язку з цим, рішення су ду першої інстанції, який від мовив у стягненні з Перевізн ика 34 888, 80 грн. штрафних санкцій за затримку доставки у періо д з 03.06.2009 року по 12.06.2009 року правомі рно скасовано апеляційним су дом, а вимоги позову Замовник а з цього приводу - задоволено .

Вирішуючи спір про стягнен ня з Перевізника на користь З амовника відповідно до п.10 тра нспортного замовлення № 01/05 ві д 19.05.2009 року передоплати і частк ово задовольняючи ці вимоги Замовника, місцевий господар ський суд виходив з того, що Пе ревізник не здійснив перевез ення вантажу автомобілем д.н . НОМЕР_1, напівпричеп д.н. НОМЕР_4, і вантаж не здав ван тажоодержувачу.

Поряд з цим, відмовляючи у с тягненні передбаченого цим ж е пунктом штрафу, суд першої і нстанції послався на те, що шт раф може бути стягнутий лише у разі відмови перевізника в ід завантаження вантажу, чог о місця не мало.

Однак, за пунктом 10 транспор тного замовлення № 01/05 від 19.05.2009 р оку обов' язок Перевізника п овернути передоплату та спла тити штраф за відмову від зав антаження виникає при доведе нні Замовником того, що Перев ізник не приступив до здійсн ення перевезення і відмовивс я від завантаження вантажу з а обставин, за які він відпові дає.

Матеріалами справи підтве рджується і визнано сторонам и, що Перевізник приступив до здійснення перевезення, при йняв вантаж до перевезення у м. Орного, Італія, і доправив й ого у м. Вінченсо, де, виконуюч и інструкції вантажовідправ ника, вантаж був вивантажени й і його перевезення продовж увалося іншою транспортною к омпанією.

Частиною 1 ст.14 Конвенції пер едбачено, що якщо з будь-якої п ричини виконання договору на встановлених вантажною накл адною умовах є чи стає неможл ивим до прибуття вантажу до п ередбаченого для його достав ки місця, перевізник запитує інструкції в особи, яка має пр аво розпоряджатися вантажем відповідно до положень стат ті 12.

За змістом частин 1, 5, 6 статті 12 Конвенції відправник має пр аво розпоряджатися вантажем , зокрема, вимагати від переві зника припинення перевезенн я, якщо це не порушує нормальн ий хід роботи перевізника, не впливає на відправників чи о держувачів інших вантажів і не призводить до розбивки ва нтажу. У разі, якщо перевізник не може виконати такі інстру кції, він повідомляє про це ві дправника.

Згідно з ч.2 ст.16 Конвенції у в ипадках, зазначених у пункті 1 статті 14 і в статті 15, перевізн ик може негайно вивантажити вантаж за рахунок особи, яка м ає право розпоряджатися вант ажем, і після такого вивантаж ення перевезення вважається закінченим. Платежі, передба чені вантажною накладною, та всі інші витрати залишаютьс я такими, що підлягають оплат і після видачі вантажу.

Таким чином, втрата інтерес у Замовника від виконання до говору перевезення Перевізн иком, вивантаження вантажу т а недоставка його у місце дос тавки силами Перевізника, не надає права Замовнику вимаг ати повернення передоплати, здійсненої за перевезення.

Відсутнє право на повернен ня Замовнику передоплати так ож і на підставі пункту 10 тран спортного замовлення № 01/05 від 19.05.2009 року.

Отже, у задоволенні вимог пе рвісного позову про стягненн я на користь Перевізника зді йсненої ним передоплати у ро змірі 29 612, 41 грн. та штрафу у розм ірі 10 % штрафу від вартості пер евезення за відмову від пере везення відмовлено правомір но.

Що стосується вимог зустрі чного позову про стягнення з Замовника та вантажоодержув ача штрафних санкцій у розмі рі 2520 євро по міжбанківському курсу за понаднормативний п ростій автомобіля НОМЕР_2 на Дніпропетровській митни ці з 09.06.2009 року по 17.06.2009 року, то апе ляційний суд правомірно вихо див з наступного.

Автомобіль д.н. НОМЕР_2 пр ибув на митний термінал м. Нов омосковськ 09.06.2009 року, а отриман ий вантажоотримувачем - трет ьою особою 17.06.2009 року, про що сві дчить відмітка у п.16 СMR.

Відповідно до п.4.7 договору н ормативний простій на митном у терміналі для проходження митних процедур приймається сторонами в межах 24 годин.

Згідно із п.2 транспортного замовлення за понаднорматив ний простій, який визначаєть ся на підставі договору, спла чується замовником із розрах унку 360 євро на добу по міжбанк івському курсу покупки валют и на день оплати, включаючи ви хідні та святкові дні.

Таким чином, з урахуванням 2 4 годин нормативного простою транспортного засобу, понад нормативний простій автомоб іля становить 7 діб (з 10.06.2009 року п о 16.06.2009 року включно), а штрафні с анкції, про стягнення яких за явлено Перевізником вимоги, складають по міжбанківськом у валютному курсу станом на 07. 06.2010 року 24 073, 78 грн.

Ці вимоги заявлені Перевіз ником до стягнення у солідар ному порядку з фізичної особ и підприємця ОСОБА_4 та То вариства з обмеженою відпові дальністю “Машпромснаб” вим оги зустрічного позову.

Вірним є те, що договір пере везення є двостороннім догов ором, у якому приймають участ ь вантажовідправник (і перев ізник). Солідарної відповіда льності відправника та ванта жоодержувача перед перевізн иком норми матеріального пра ва не містять, відтак, відсутн і правові підстави для стягн ення штрафних санкцій, перед бачених п. 4.7 договору №19/05 від 19.05 .2009 року та п.2 замовлення № 01/05 від 19.05.2009 року, солідарно з Замовни ка та вантажоодержувача.

Оскільки ці санкції підляг ають стягненню лише з Замовн ика, судами прийняте цілком п равомірне рішення про задово лення цих вимог.

Враховуючи наведене поста нова Київського апеляційног о господарського суду є зако нною і обґрунтованою, а касац ійна скарга такою, що ґрунтує ться на помилковому тлумачен ні положень чинного законода вства України.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст .1119, ст.11111 Господарського процес уального кодексу України, Ви щий господарський суд Україн и, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “ІФ-10 Лайнер” на постано ву Київського апеляційного г осподарського суду від 01.06.2011 ро ку у справі № 27/206 залишити без з адоволення, постанову Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 01.06.2011 року у спра ві № 27/206 - без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна

О.Глос