Рішення

від 09.09.2011 по справі 15/5005/10210/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/5005/10210/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.11р.

Справа № 15/5005/10210/2011

За позовом  Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод "Металіст", м.Чернігів 

до  Приватного підприємства "Термі нова", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 7 153,02 грн.

Суддя  Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

  від позивача: не з'явився  

  від відповідача: Плохотнюк Е.О., директор 

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Чернігівський завод "Маталіст", м. Чернігів (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Термі нова", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач), про стягнення заборгованості у розмірі 7 153,02 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 5 950,00 грн. - заборгованість за поставлений товар, 1 008,39  грн. - пеня, 194,63 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за  договором поставки № 08-12/08 від 08.12.2008 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 10.08.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 30.08.11р.

30.08.11р. до господарського суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно якого позивач зазначає про те, що відповідачем 10.08.11р. було перераховано на рахунок позивача 300 грн., у зв'язку з чим  просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у  розмірі 5 650,00 грн., пеню у розмірі 1 008,39 грн., 3 % річних у розмірі 194,63 грн.

Представник відповідача у судове засідання витребувані ухвалою суду від 10.08.11р. документи не надав, зазначаючи про те, що у нього було мало часу для надання витребуваних судом документів, оскільки про день, час та місце розгляду справи дізнався тільки 29.08.11р. з телефонної розмови з представником позивача.

В  свою чергу, представник позивача не надав витребувані судом  докази належного (поштове повідомлення про вручення) та вчасного повідомлення  відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  30.08.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 06.09.11р., для надання можливості сторонам належним чином виконати вимоги ухвали господарського суду від 10.08.11р.

02.09.11р. до господарського суду надійшло факс-клопотання № 218 від 01.09.11р. про уточнення позовних вимог, відповідно яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 5 650,00 грн., пеню у розмірі 463,87 грн., 3 % річних у розмірі 194,63 грн. Крім того, позивач просить долучити до матеріалів справи розрахунок позовних вимог, Постанову НБУ від 09.08.10р. № 337 та докази направлення на адресу відповідача клопотання про уточнення позовних вимог з додатками.

05.09.11р. до господарського суду від позивача надійшло вищезазначене клопотання №218 від 01.09.11р. про уточнення позовних вимог поштою.

06.09.11р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справі представник позивача повідомлений належним чином, що підтверджує  відмітка в матеріалах справи (а.с.57).

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник позивача не з'явився у судове засідання без поважної причини, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

06.09.11р. у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав  частково, а саме тільки на суму основного боргу за поставлений товар у розмірі 3 850 грн., оскільки останнім було перераховано на рахунок позивача 1 800 грн. (платіжним дорученням № 506  від 29.08.11р. суму у розмірі 300 грн., платіжним дорученням № 510 від 31.08.11р. суму у розмірі 500 грн., платіжним дорученням № 523 від 05.09.11р. суму у розмірі 1000грн.). Крім того, представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи зазначені платіжні доручення та Акт звірки між сторонами.

За згодою представника відповідача, в судовому засіданні 06.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

08.12.08 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 08-12/08 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується у строк дії цього договору поставити та передати у власність відповідачу металеві вироби, що зазначені у специфікації, а відповідач зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість, на умовах, визначених цим договором.

Загальною вартістю договору є сума 28 800,00 грн. (п. 1.2. Договору).

Відповідно п. 2.1. Договору продукція, що поставляється за цим договором, оплачується за договірними цінами, що діють на момент її відвантаження. Ціни погоджуються сторонами та зазначаються в специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною.

В п. 2.3. Договору зазначено про те, що оплата поставленої позивачем партії продукції здійснюється відповідачем на умовах відстрочки платежу з поступовою оплатою рівними частками по 2 400 грн. на місяць, протягом 12 місяців від дня поставки, але остаточний повний розрахунок за поставлену продукцію повинен бути проведений не пізніше 28 грудня 2009 року. Оплата проводиться шляхом перерахування вартості продукції на поточний рахунок позивача.

Як зазначено у п. 2.4. Договору, датою оплати вважається день, коли кошти зараховані на поточний рахунок позивача.

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості отриманої продукції у розмірах та строки передбачені п. 2.3. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Крім того позивач, у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу позивача, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року (п.6.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 28 800,00 грн., згідно замовлень відповідача, що підтверджуються видатковою накладною № РН-0000020 від 23.01.09р. (а.с. 13).

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що відповідач в зазначені у Договорі строки розрахувався з позивачем частково на суму 15 800 грн., 29.05.09р. на адресу відповідача була направлена претензія № 212 від 29.05.09р. з вимогою у 3-х денний термін погасити заборгованості за поставлений товар у розмірі 13 000 грн.

В свою чергу, відповідач направив на адресу позивача лист № 7 від 22.12.09р., в якому  відповідач просив відстрочити виконання взятих зобов'язань по Договору до 01.04.10р., посилаючись на кризову ситуацію.

29.01.10р. позивачем на адресу відповідача було направлено повторну претензію  № 20 від 29.01.10р. з вимогою негайно погасити заборгованості за поставлений товар у розмірі 10100 грн.

Позивач зазначає про те, що за період з 2009р. по 2011р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 22 850 грн. Таким чином, залишок заборгованості складає 5 950 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.2. Договору, позивачем було нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 1 008,39 грн. та 3% річних у розмірі 194,63 грн.

Таким чином, позивач у своїй позовні заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 5 950,00 грн., пеню у розмірі 1 008,39 грн., 3% річних у розмірі 194,63 грн.

Але, до суду неодноразово були направлені уточнення до позовних вимог у зв'язку з частковим погашення відповідачем суми основного боргу, відповідно яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 5 650 грн., пеню у розмірі 463,87 грн., 3 % річних у розмірі 194,63 грн.

Відповідач факт поставки товару підтвердив. Крім того, суму основного боргу за поставлений товар визнає тільки у розмірі 3 850 грн., посилаючись на те, що він частково погасив заборгованість, що підтверджують приєднані до матеріалів справи платіжні доручення (а.с. 72-74).

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).   

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.    

      Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 3 850 грн., оскільки відповідач давав докази часткового погашення заборгованості, що підтверджують платіжне доручення № 506 від 29.08.11р. на суму 300 грн., платіжне доручення № 510 від 31.08.11р. на сум 500 грн., платіжне доручення № 523  від 05.09.11р. на суму 1 000 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

          Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

       Частиною 6 ст. 231  Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232  Господарського кодексу України).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості отриманої продукції у розмірах та строки передбачені п. 2.3. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Крім того позивач, у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу позивача, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 5.2. Договору, позивачем було нарахована до сплати відповідачу пеню у розмірі 463,87 грн. та 3% річних у розмірі 194,63 грн., розрахунок яких перевірено судом та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.  

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 463,87 грн. та 3% річних у розмірі 194,63 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість  за поставлений товар у розмірі 3 850 грн., пеня у розмірі 463,87 грн., 3% річних у розмірі 194,63 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                            ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Термі нова" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд. 68;  ЄДРПОУ 35497373, р/р 2600787986 в Райфайзенбанк "Аваль", МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод "Металіст" (14017, м. Чернігів, вул. Промислова, буд. 7; ЄДРПОУ 02972523, р/р 26008002014 в Полікомбанку, МФО 353100) заборгованість за поставлений товар у  розмірі 3 850 грн. (три тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп. ), пеню у розмірі 463,87 грн. (чотириста шістдесят три грн. 87 коп.), 3 % річних у розмірі 194,63 грн. (сто дев'яносто чотири грн. 63 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

В решті вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 12.09.11р.