Рішення

від 13.09.2011 по справі 2703-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2011 Справа №5002-32/2703-2011

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу

За позовом - Прокурора м. Судака (98000, АР Крим, м. Судак, вул . Яблунева, 10) в інтересах держа ви в особі Судацької міської ради (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Ле ніна, 85а).

До відповідачів - 1) Приват ного підприємства "Аладін" (98000, АР Крим, м. Судак, квартал Алча к, вул. Ашик Умера, 1, ідентифіка ційний код 32270182).

2) Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Клеопатра-КС " (98000, АР Крим, м. Судак, квартал Ал чак, вул. Ашик Умера, 1, ідентифі каційний код 36237683).

Про усунення перешкод в кор истуванні земельною ділянко ю

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1. - начальник юридичного відділ у, дов. № 02.1-16/1584 від 15.12.2010р.

Від відповідача № 1 - ОСОБ А_2. - представник, дов. б/н ві д 01.08.2011р.

Від відповідача № 2 - не з' явився.

Від прокуратури - Шехірєв а Н.Ю., посв. № 11016.

Представникам роз'яснено п рава і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, зокр ема право відводу судді, відп овідно до статті 20 Господарсь кого процесуального України . Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Прокуро р м. Судака звернувся до Госпо дарського суду АР Крим з позо вом інтересах держави в особ і Судацької міської ради до П риватного підприємства "Алад ін" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеопатра -КС", в якому просить суд усуну ти перешкоди у користуванні Судацькою міською радою земе льною ділянкою площею 0,0245 га, я ка має нормативно грошову оц інку 347 020,45 грн. та яка була надан а у короткострокову оренду П П «Аладін», зобов' язавши ПП «Аладін» та ТОВ «Клеопатра - КС» здійснити демонтаж буді влі кафе «Аладін» та привест и земельну ділянку у первинн ий, придатний для подальшого використання стан,.

Ухвалою господарського су ду від 29.06.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 11.07.2011 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав зазначених в ухва лах господарського суду від 11.07.2011р., від 18.08.2011р., від 05.09.2011р. розгля д справи відкладався, про що с торони у справі були повідом лені відповідно до п.3.17 Інстру кції з діловодства в господа рських судах України, затвер дженої наказом Голови ВГСУ в ід 19.12.2002р. № 75 - рекомендованою п оштою.

Строк розгляду справи прод овжений в порядку статті 69 Гос подарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою Прокурату ри встановлено, що 24.05.2009р. припи нив свою дію Договір оренди з емельної ділянки від 11.05.2004р., ук ладений між ПП «Аладін» та Су дацькою міською радою, проте до теперішнього часу земель ну ділянку не повернуто, що і с тало приводом для звернення Прокуратури до суду із відпо відним позовом.

Представник відповідача П П «Аладін» проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзи ві на позов.

18.08.2011р. до канцелярії Господа рського суду АР Крим від ПП. «А ладін» надійшло клопотання п ро зупинення провадження у с праві до розгляду Севастопо льським апеляційним господа рським судом справи № 5002-1/2049-2011.

Зазначене клопотання було прийняте судом до розгляду.

Відповідач Товариство з об меженою відповідальністю "Кл еопатра-КС" явку повноважног о представника в судове засі дання не забезпечив, не зважа ючи на те, що був належним чино м повідомлений про день, час т а місце розгляду даної справ и рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі з мінами та доповненнями) особ и, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими пр о час і місце її розгляду судо м, якщо ухвалу про порушення п ровадження у справі надіслан о за поштовою адресою, зазнач еною у позовній заяві. Отже, в ідповідач вважається повідо мленим про час та місце судов ого розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного л иста «Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році » Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що до повнова жень господарських судів не віднесено установлення факт ичного місцезнаходження юри дичних осіб або місця прожив ання фізичних осіб - учасникі в судового процесу на час вчи нення тих чи інших процесуал ьних дій. Тому відповідні про цесуальні документи надсила ються господарським судом зг ідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справ и. З цього приводу див. також п ункт 4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році".

Крім того, в матеріалах спра ви міститься картка поштовог о повідомлення із підписом в ідповідача, що свідчить про о повіщеність його про розгляд справи у суді. (а.с. 42).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового зас ідання.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Відповідач не скористував ся своїм правом подання відз иву на позовну заяву та надан ня доказів в порядку статті 33 Господарського процесуальн ого кодексу України.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування сво єї правової позиції.

У зв' язку з тим, що відпові дач не використав наданого з аконом права на участь у судо вому засіданні, подання відз иву на позов та доказів, а мате ріали справи в достатній мір і характеризують взаємовідн осини сторін і неявка відпов ідача не перешкоджає вирішен ню спору, суд вважає за можлив е розглянути справу в порядк у статті 75 Господарського про цесуального кодексу України - за наявними у ній матеріал ами.

13.09.2011р. до канцелярії Господа рського суду АР Крим від прок урора надійшло клопотання пр о зупинення провадження у сп раві до розгляду Вищим госпо дарським судом касаційної ск арги по справі № 5002-1/2049-2011.

Ухвалою Господарського су ду АР Крим від 13.09.2011р. у задоволе нні вказаного клопотання від мовлено.

Дослідивши представлені д окази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 14 Конституції України земля є основним нац іональним багатством, що пер ебуває під особливою охороно ю держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особ ами та державою виключно від повідно до закону. Аналогічн і положення закріплені в ста тті 1 Земельного кодексу Укра їни.

Відповідно до частин 1, 2 стат ті 78 Земельного кодексу Украї ни право власності на землю - ц е право володіти, користуват ися і розпоряджатися земельн ими ділянками. Право власнос ті на землю набувається та ре алізується на підставі Конст итуції України, цього Кодекс у, а також інших законів, що ви даються відповідно до них.

Відповідно до частин 1, 2 стат ті 116 Земельного кодексу Украї ни громадяни та юридичні осо би набувають права власності та права користування земел ьними ділянками із земель де ржавної або комунальної влас ності за рішенням органів ви конавчої влади або органів м ісцевого самоврядування в ме жах їх повноважень, визначен их цим Кодексом, або за резуль татами аукціону. Набуття пра ва власності громадянами та юридичними особами на земель ні ділянки, на яких розташова ні об'єкти, які підлягають при ватизації, відбувається в по рядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу .

Статтею 125 Земельного кодек су України передбачено, що пр аво власності на земельну ді лянку, а також право постійно го користування та право оре нди земельної ділянки виника ють з моменту державної реєс трації цих прав.

Згідно з приписами статті 12 6 ЗК України право власності н а земельну ділянку посвідчує ться державним актом, крім ви падків, визначених частиною другою цієї статті. Право вла сності на земельну ділянку, н абуту у власність із земель п риватної власності без зміни її меж, цільового призначенн я, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної д ілянки, укладеною в порядку, в становленому законом, у разі набуття права власності на з емельну ділянку за такою уго дою;

б) свідоцтвом про право на с падщину.

Право постійного користув ання земельною ділянкою посв ідчується державним актом на право постійного користуван ня земельною ділянкою.

Право оренди земельної діл янки посвідчується договоро м оренди землі, зареєстрован им відповідно до закону.

Відповідно до договору оре нди земельної ділянки від 11.05.20 04 року укладеного між Судацьк ої міської ради ( позивач) та П риватним підприємством «Ала дін» ( відповідач) ( орендар), ві дповідачеві на підставі ріше ння 25 сесії 24-го скликання № 171/25-04 від 20.04.2004р. передано в короткос трокову оренду земельну діля нку площею 0,0245 га для розміщенн я літнього майданчика. ( а.с. 11-12).

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що строк його дії ст ановить п' ять років.

Прокурор у позовній заяві п осилався на те, що ПП «Аладін» виконано самочинне будівниц тво об' єкту нерухомості.

Крім того, прокурор зазнача є, що 10.12.2009р. між ПП «Аладін» та Т ОВ «Клеопатра-КС» було незак онно укладено договір купівл і-продажу кафе-бару «Аладін» , який знаходиться за адресою : вул.. Набережна, 75 а, м. Судак.

В свою чергу, в обґрунтуванн я заперечень на позовну заяв у, відповідач ПП. «Аладін» пос илається на те, що спірна земе льна ділянка знаходиться в й ого користуванні на договірн их підставах, оскільки факти чно договір оренди земельної ділянки продовжений, викону ється сторонами, що підтверд жується довідкою ДПІ м. Судак ( а.с. 76), відповідно до якої ПП «А ладін» сплачується орендна плата за землю.

Проте суд не може погодитис ь із доводами відповідача з о гляду на таке:

Пунктом 3 статті 33 Закону Укр аїни «Про оренду землі» пере дбачено, що у разі якщо оренда р продовжує користуватися зе мельною ділянкою після закін чення строку договору оренди , то за відсутності письмових заперечень орендодавця прот ягом одного місяця після зак інчення строку договору він підлягає поновленню на той с амий строк і на тих самих умов ах, які були передбачені дого вором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідом ленням.

Отже відповідач вважає, що п родовження користування від повідачем земельною ділянко ю є підставою вважати, що дого вір автоматично продовжений , проте з цього приводу суд вва жає за необхідне зазначити, щ о приписами статті 33 Закону Ук раїни «Про оренду землі» не п ередбачений порядок автомат ичного поновлення договору о ренди земельної ділянки в ра зі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено , що в цьому разі договір підля гає поновленню. Разом з тим, ві дповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту др угого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулюван ня земельних відносин (у тому числі надання земельної діл янки в оренду та поновлення д оговору оренди земельної діл янки) вирішується виключно н а пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і ф ізичних осіб, що виникають в р езультаті рішень, дій чи безд іяльності органів або посадо вих осіб місцевого самовряду вання, вирішуються в судовом у порядку. Таким чином, законо давством передбачено, що спо собом волевиявлення ради, як а здійснює право власності в ід імені відповідної територ іальної громади, щодо регулю вання земельних відносин є п рийняття рішення сесії, як за значає Вищий Господарський С уд України в Оглядовому лист і від 30.11.2007 р. N 01-8/918 «Про деякі пита ння практики вирішення спорі в, пов'язаних з орендою земель них ділянок».

Статтею 654 Цивільного кодек су України визначено, що змін а або розірвання договору вч инюється в такі самій формі, щ о й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 124 Земельного кодек су України передбачено, що пе редача в оренду земельних ді лянок, що перебувають у держа вній або комунальній власнос ті, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу пр ава оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору ор енди земельної ділянки. Таки м чином, реалізація переважн ого права орендаря на продов ження договору оренди земель ної ділянки можлива за наявн ості відповідного рішення ор гану місцевого самоврядуван ня про продовження договору оренди, шляхом укладення дод аткової угоди.

Відповідно до додатка 1 пост анови Кабінету Міністрів Укр аїни від 21.05.2009 N 526 "Про заходи щодо упорядкування видачі докуме нтів дозвільного характеру у сфері господарської діяльно сті" до документів дозвільно го характеру, які видаються в иключно через дозвільні цент ри відноситься рішення про п ередачу в оренду земельних д ілянок, що перебувають у держ авній або комунальній власно сті.

Частиною дев'ятою статті 1 З акону України "Про дозвільну систему у сфері господарськ ої діяльності" визначено, що п ринцип мовчазної згоди - прин цип, згідно з яким суб'єкт госп одарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської ді яльності або видів господарс ької діяльності без отриманн я відповідного документа доз вільного характеру, за умови , якщо суб'єктом господарюван ня або уповноваженою ним осо бою подано в установленому п орядку заяву та документи в п овному обсязі, але у встановл ений законом строк документ дозвільного характеру або рі шення про відмову у його вида чі не видано або не направлен о. Разом з тим, укладення догов ору оренди, а також укладення додаткової угоди до договор у оренди регулюється Цивільн им кодексом України та Закон ом України "Про оренду землі".

Отже, принцип мовчазної зго ди не може бути застосований при продовженні договору ор енди землі.

У пункті 3.4.6. Рекомендації Пр езидії Вищого господарськог о суду України від 02.02.2010 р. N 04-06/15 «П ро практику застосування гос подарськими судами земельно го законодавства», Вищий гос подарський суд України зазна чив, що у вирішенні спорів, пов 'язаних з поновленням (пролон гацією) договорів оренди зем ельних ділянок, що перебуваю ть у державній або комунальн ій власності, судам слід врах овувати положення статті 33 За кону України "Про оренду земл і". Як вбачається зі змісту час тини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", нею не пере дбачено порядок автоматично го поновлення договору оренд и земельної ділянки в разі ві дсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Вказана норма не передбачає зміну відповідно го рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого са моврядування, яке є підставо ю для надання в оренду земель ної ділянки, щодо встановлен их в ньому строків оренди.

Відтак, якщо за законом таки й договір підлягає поновленн ю, то таке поновлення має здій снюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення м ає бути оформлене відповідно до пункту 34 статті 26 Закону Укр аїни "Про місцеве самоврядув ання в Україні" рішенням місь кої ради.

Таким чином, оскільки матер іали справи не містять доказ ів пролонгації договору орен ди землі, доводи відповідача є неспроможними.

Стосовно ж посилань Прокур ора на незаконність укладен ого договору купівлі-продаж у кафе-бару «Аладін», суд вваж ає за необхідне зауважити на ступне:

Статтею 204 Цивільного кодек су України встановлено, що пр авочин є правомірним, якщо йо го недійсність прямо не вста новлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

У статті 204 Цивільного кодек су України проголошується п резумпція правомірності пра вочину. Усі інші треті особи, у тому числі державні органи, н е можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учас ників такого правочину, а від так не повинні порушувати ці права та не перешкоджати зді йсненню їх обов'язків. Однак т ака презумпція може бути спр остована у двох випадках.

По-перше, неправомірними ма ють вважатися такі правочини , які за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імпер ативній формі визнаються зак оном недійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочин и). Нікчемними, зокрема, є прав очини щодо забезпечення зобо в'язань, вчинені без додержан ня письмової форми (ст. 547 ЦК), пр авочини, вчинені з порушення м вимог закону про нотаріаль не посвідчення (ст. 220 ЦК). По-дру ге, вважатимуться неправомір ними також ті правочини, неді йсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересов аної особи у встановлених за коном випадках (оспорювані п равочини). Такими, зокрема, є п равочини, вчинені малолітнім и та неповнолітніми особами за межами їхньої цивільної д ієздатності (статті 221 - 222 ЦК), не дієздатними особами (ст. 227 ЦК), під впливом помилки, обману ч и насильства (статті 229 - 231).

Проте в даному випадку ані п ерший випадок, ані другий не мають місця бути. Іншого Прок урором та позивачем всупереч вимогам статті 33 Господарськ ого процесуального кодексу У країни не доведено.

Так, Прокурор посилається н а приписи статті 215 Цивільного кодексу України, та вважає за можливе визнати недійсним д оговір купівлі-продажу, прот е суд вимушений звернути ува гу прокурора на те, що правомо чність договору купівлі-про дажу в рамках даної справи не відноситься до предмету поз ову, вимога про визнання неді йсним договору купівлі- прод ажу не заявлялась у позовній заяві та до початку розгляду справи по суті, а отже, оскіль ки суд позбавлений права вих одити за межі позовних вимог , суд не надає правової оцінки договору купівлі - продажу.

Крім того, Прокурор м. Судак а вже звертався до господарс ького суду АР Крим в інтереса х держави в особі Судацької м іської ради та її виконавчог о комітету з позовом до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Клеопатра-КС» та При ватного підприємства «Аладі н» про визнання недійсним до говору купівлі - продажу ка фе-бару «Аладін», укладеного між відповідачами у справі 10. 12.2009р.

Рішенням Господарського с уду АР Крим від 30.06.2011р., залишени м без змін Постановою Севаст опольського апеляційного го сподарського суду від 06.09.2011р. в позові прокурору відмовлено .

Таким чином, посилання Прок урора на незаконність вищена веденого правочину є необґру нтованими, спростовуються до казами, наявними в матеріала х справи та не відповідають д ійсності.

Відповідно до статті 321 Циві льного кодексу України - прав о власності є непорушним. Н іхто не може бути протипр авно позбавлений цього пр ава чи обмежений у його зді йсненні.

Норма про непорушність пра ва власності стосується всіх її форм .

Стаття 41 Конституції Украї ни передбачає непорушність л ише права приватної власност і. Непорушність права власно сті полягає в його недоторка нності, а водночас і в недотор каності самого майна власник а. Всі особи мають утримувати ся від безпідставного заволо діння майном власника та зав дання йому шкоди. Не допускає ться також протиправне позба влення права власності або о бмеження в його здійсненні.

У відповідності до Витягу Б ТІ про реєстрацію права влас ності на нерухоме майно , кафе -бар «Аладін» належить на пра ві приватної власності ТОВ « Клеопатра-КС» ( а.с. 55).

Демонтаж будівлі кафе, яке є приватною власністю відпові дача ТОВ «Клеопатра - КС», як ого вимагає Прокурор, порушу є недоторкане право власност і.

Відповідно до статей 33, 34 Гос подарського процесуального кодексу України, кожна сторо на повинна довести ті обста вини, на які вона посилаєтьс я як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подають ся сторонами та іншими учасниками судового процес у. Господарський суд прийм ає тільки ті докази, які ма ють значення для справи. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні б ути підтверджені певними з асобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.

Реєстрація права власност і на будівлю і споруду автома тично не тягне за собою перех ід права користування земель ною ділянкою під нею, проте пр авочини, що тягнуть перехід п рава власності на об'єкт неру хомості, одночасно є підстав ою для переходу права на земл ю, проте оформлення такого пр ава здійснюється у встановле ному законом порядку. Така по зиція, викладена, зокрема, в пу нкті 3.4.2 Роз' яснень Президії Вищого господарського суду України «Про практику застос ування господарськими судам и земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15.

Таким чином, враховуючи зак ріплені чинним законодавств ом України приписи про непор ушність права власності, від сутність у особи - власника об' єкту нерухомого майна п равовстановлюючого докумен та на землю під нерухомістю н е є підставою для вилучення ц ієї земельної ділянки та спо нукання особи до приведення її в попередній стан (тобто фа ктично до знесення об' єкта нерухомого майна, оскільки д емонтувати об' єкт нерухомо сті без його руйнування факт ично неможливо).

Так, в пункті 4.1.4 вищезгадани х Роз' яснень Президії Вищог о господарського суду Україн и від 02.02.2010 р. N 04-06/15 зазначено, що за змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 З емельного кодексу України д о особи, яка набула право влас ності на житловий будинок, бу дівлю або споруду переходить право власності або право ко ристування на земельну ділян ку, на якій розміщено відпові дне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в о бсязі та на умовах, встановле них для попереднього землевл асника (землекористувача). З о гляду на приписи статті 182, час тини 2 статті 331, статті 657 ЦК Укра їни покупець нерухомого майн а вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельн у ділянку, зайняту нерухоміс тю з моменту державної реєст рації переходу права власнос ті на нерухоме майно.

Примусове звільнення земе льної ділянки шляхом знесенн я розташованого на ній об'єкт а нерухомості, право власнос ті на який оформлено у встано вленому законом порядку, пор ушує права особи, гарантован і статтею 41 Конституції Украї ни.

Крім того, в судовому засіда нні відповідачем ПП. «Аладін » надана копія заяви, відпові дно до якої вбачається намір ТОВ «Клеопатра-КС» оформити належним чином право корист ування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, керую чись статтями 33, 34, 75, 82-85 Господар ського процесуального Кодек су України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

У судовому засіданні 13.09.2011р . оголошено вступну і резолют ивну частини рішення. Мотиву вальна частина рішення оформ лена відповідно до статті 84 Го сподарського процесуальног о кодексу України та підписа на 14.09.2011р.

Рішення може бути оскаржен о в порядку та строки передба чені статтями 91-93 Господарськ ого процесуального кодексу У країни. Рішення набирає зако нної сили відповідно до стат ті 85 Господарського процесуа льного кодексу України.

Суддя Господарськ ого суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.