Рішення

від 12.09.2011 по справі 2739-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

12.09.2011 Справа №5002-17/2739-2011

За позовом Заступника пр окурора м. Ялти в інтересах Де ржави в особі Фонду державно го майна України

До відповідачів:

1. Публічного акціонер ного товариства «Дніпровсь кий машинобудівний завод»

2. Дочірнє підприємств о «Ялтакурорт» ЗАТ ЛОЗП «Укр профоздоровниця»

Треті особи без самостійни х вимог на предмет спору:

1. Федерація професійн их спілок України

2. Приватне акціонерне товариство лікувально-оздор овчих закладів профспілок Ук раїни «Укрпрофоздоровниця»

3. ДП «Клінічний санато рій «Місхор» ЗАТ ЛОЗП «Укрпр офоздоровниця»

про визнання недійсним дог овору купівлі-продажу та зоб ов' язання повернення майна

Суддя Гайворонський В.І .

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від Приватного акціонерно го товариства лікувально-озд оровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниц я» - Яковлєва Т.В., представник

Від ДП «Ялтакурорт» ЗАТ ЛО ЗП «Укрпрофоздоровниця» - Хо рошунова Т.О., представник

Від Федерації професійних спілок України - Надоненко О .М., представник

Від Представництва регіон ального відділення Фонду дер жавного майна України - Парф енчіков І.О., представник

Прокурор - Сокол О.В.

Суть спору: Заступник прок урора м. Ялти в інтересах Держ ави в особі Фонду державного майна України згідно з позов ом та уточненням просить виз нати недійсним укладений мі ж ДП «Ялтакурорт» ЗАТ лікува льно-оздоровчих закладів про фспілок України «Укрпрофозд оровниця» і ВАТ «Дніпропетро вський машинобудівний завод » 04 травня 2001 року договір № 0104047/2 001-14 купівлі-продажу будівлі пр альні (літер К) загальною площ ею 192,8 кв.м. санаторію «Місхор», розташованої за адресою: АР К рим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Ал упкінське шосе 9, зобов' язат и ВАТ «Дніпровський машинобу дівний завод» повернути Держ аві в особі Фонду державного майна України майно, отриман е за спірним договором, а сам е будівлю пральні (літер К) заг альною площею 192,8 кв.м. санаторі ю «Місхор», розташованої за а дресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кор еїз, вул. Алупкінське шосе 9, ва ртістю 77 996,40 грн., у зв' язку з ти м, що продане майно, яке прода вцю не належить.

Заступник прокурора т акож просить визнати причину пропуску строку на подачу по зовної заяви поважною та пон овити його, у зв' язку з тим, щ о про виявлені порушення про куратурі стало відомо лише п ід час прокурорської переві рки у червні 2011 року.

Згідно статті 84 ГПК в оп исовій частині процесуальн ого документу вказуються зая ви та клопотання сторін, в мот ивувальній частині вказують ся доводи, за якими господарс ький суд відхилив їх.

Відповідач Публічне акціо нерне товариство «Дніпровсь кий машинобудівний завод» у відзиві щодо позову заперечу є, та вказує, що майно, в тому ч ислі і нерухоме, яке знаходил ось на балансі ЗАТ лікувальн о-оздоровчих закладів профсп ілок України «Укрпрофоздоро вниця» та увійшло до статутн ого фонду (капіталу) підприєм ства було його власністю, та н е є об' єктом державної влас ності.

Третя особа без самостійни х вимог на предмет спору Феде рація професійних спілок Укр аїни у поясненнях вказує, що позовні вимоги задоволенню н е підлягають, вважає, що майн о Санаторію «Місхор» після б езоплатної передачі його від Держави до профспілок набул о статус майна, що належить пр офспілкам, як різновид соціа лістичного майна. Вказана ос оба посилається також на спр аву № 137/7.

Третя особа без самостійни х вимог на предмет спору Прив атне акціонерне товариство л ікувально-оздоровчих заклад ів профспілок України «Укрп рофоздоровниця» у відзиві з азначає, що позовні вимоги за доволенню не підлягають, та в казує, що воно є повноцінним і законним власником майновог о комплексу ДП «Клінічний са наторій «Місхор», яке на підс таві ч. 1 ст. 319 ЦК України володі є, користується, розпоряджає ться своїм майном на власний розсуд. Пункт 7 ч. 1 ст. 92 Конститу ції України встановлює, що пр авовий режим власності визна чається виключно Законами, т а також посилається на справ у № 137/7. Вказана особа також пос илається на лист до Прокурат ури від 07.04.2005 року щодо повідомл ення про спірний договір.

Суд вважає за необхідне роз глянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому ви ходить із того, що згідно ст.129 К онституції України надання д оказів є правом стороні, а не о бов' язком.

По справі проголошено вступну та резолютивну част ини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору купівл і-продажу 04.05.2001 року Продавець (Дочірнє підприємство «Ялта курорт» ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофозд оровниця») продає, а Покупець (ВАТ «Дніпровський машинобу дівний завод») покупає нежит лове приміщення будівель пра льні (літер К) надалі Об' єкт п родажу, розташований на тери торії клінічного санаторію « Місхор» за адресою: м. Ялта, см т. Кореїз, Алупкінське шосе бу д.9 (літ. К) (п.1.1).

Згідно п. 1.3 договору варт ість майна складає 77 996,4 грн.

Спірне майно відповідно до ст.1 Закону України “Про пі дприємства, установи та орга нізації союзного підпорядку вання, розташовані на терито рії України” від 10.09.1991 р. № 1540-ХII є державною власністю.

Верховна Рада України с воєю постановою від 10.04.92 № 2268-ХІІ “Про майнові комплекси та фі нансові ресурси громадськи х організацій колишнього Сою зу РСР, розташовані на терито рії України” передала Фонду державного майна України м айно та фінансові ресурси р озташованих на території Ук раїни підприємств, установ та об'єктів, що перебували у в іданні вказаних громадськи х організацій.

Таким чином, Верховна р ада України в указаній поста нові лише окремо визначила м айно громадських організаці й, та визначила щодо нього ор ган управління.

При цьому також необхі дно відмітити, що Верховною Р адою УРСР 29.11.1990 року щодо вказа ного майна був встановлений мораторій, та згідно ст. 3 Зако ну України «Про підприємства , установи та організації сою зного підпорядкування, розта шовані на території України » майнові договори, якими змі нено форму власності визнают ься недійсними.

Згідно ст. 48 ЦК УРСР, ч. 1 ст . 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України недійсною є угода, яка не відповідає зак онодавству.

Згідно ст. 225 ЦК УРСР, ст. 65 8 ЦК України право продажу то вару має його власник.

Таким чином, позовна ви мога щодо визнання недійсним спірного договору є законно ю та підлягає задоволенню.

Вимога щодо поверненн я спірного майна також підля гає задоволенню, оскільки Фо нд майна України як орган, упо вноважений розпоряджатись м айном, вправі вимагати повер нення майна від особи, яка нен алежним чином його використа ла, що також відповідає основ ним принципам цивільного пр ава, закріпленим в ст. 3 ЦК Укра їни - принципам добросовісно сті, справедливості та розум ності.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, ч. 1 ст. 86 ЦК УРСР власникові н алежить право володіння, ко ристування та розпоряджанн я своїм майном.

Щодо позовної давності, суд вважає необхідним зазначити наступне:

Зацікавленою особою не над ано доказів того, що прокурат ура та позивач були повідомл ені про спірний договір

Відповідно, твердження зас тупника прокурора про те, що й ому про спірні правовідносин и стало відомо у червні 2011 року , зацікавленою особою не спро стоване.

При цьому, прокурор є самост ійною процесуальною особою, та виступає в інтересах Держ ави, окрім інтересів конкрет ної особи, та, відповідно, має самостійні підстави щодо ре алізації своїх прав.

Таким чином, відповідно до с т. 261 ЦК України, ст. 76 ЦК УССР від сутні підстави вважати, що по зовна давність сплила.

Окрім цього, необхідно відм ітити, що згідно ч. 3 ст. 267 ЦК Укра їни позовна давність застосо вується лише за заявою сторо ни у спорі.

Однак, відзив Дочірнього пі дприємства «Ялтакурорт» ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця» щодо такої заяви не підписа ний, а ВАТ «Дніпровський маши нобудівний завод» у відзиві лише констатує факт того, що п озовна давність сплила, але н е заявляє щодо її застосуван ня.

При цьому також необхі дно відмітити, що неуважніст ь сторони, незнання законода вства чи його неправильне тл умачення поважними причинам и не є, про що також прямо вказ ується в постанові Пленуму В ерховного Суду України від 06 л истопада 2009 року «Про судову п рактику розгляду цивільних с прав про визнання правочинів недійсними». (п.19).

Також необхідно зазначити , що посилання на лист до Проку ратури від 07.04.2005 року не може бу ти прийняте до уваги, оскільк и зацікавленою особою не над ані докази його спрямування (вручення).

Ст. 129 Конституції Украї ни передбачено, що сторона ві льна в наданні суду доказів т а доказуванні перед судом їх переконливості, а також закр іплений принцип змагальност і сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституці ї України вона має вищу юрид ичну силу та її норми являють ся нормами прямої дії.

Про необхідність дотри мання принципу диспозитивно сті сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (спра ва № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування н орм Конституції України при здійсненні правосуддя” вка зується, що суди вправі заст осовувати безпосередньо но рми Конституції як норми пря мої дії.

Таким чином, суд вправ і розглядати справу по тим ма теріалам, яки надані зацікав леними особами.

Суд також вважає необхідни м відмітити наступне:

07.04.2011 року до суду надійшла за ява від представника ОСОБА _1. про те, що по справі визнач ені третіми особами ОСОБА_2 . та ОСОБА_1., та він бажає о знайомитися зі справою.

Однак, вказані особи не знач аться по справі третіми особ ами, та будь-яких документів щ одо їх залучення до вказаної заяви надано не було.

Таким чином, підстав для зал учення вказаних осіб третіми особами без самостійних вим ог на предмет спору у суду не і снувало.

Більш того, в порушення ч. 3 ст атті 22 ГПК України щодо доброс овісності використання прав , представником відповідна з аява щодо залучення була над ана до канцелярії суду вже в час, коли справа розглядалас ь, та, відповідно, суду про неї відомо не було.

При цьому, в засіданні суду відповідного клопотання та кож заявлене не було.

Викладені обставини вказу ють на недобросовісне викори стання особою своїх процесуа льних прав.

Таким чином, на час розгляд у справи необхідні відомості щодо залучення вказаних тре тіх осіб суду не були відомі, т а, відповідно, при прийнятті р ішення суд щодо вказаної обс тавини процесуального закон одавства не порушував, у зв' язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ріше ння з цієї обставини.

Аналогічні обставини тако ж відносяться до вимоги щодо повернення майна.

Так, відповідний відповіда ч в порушення ч. 3 ст. 22 ГПК Украї ни (щодо добросовісності) не п овідомив суд про те, що він зді йснив відчуження спірного ма йна.

При цьому необхідно відміт ити, що саме вказаний відпові дач отримав майно по спірном у договору, та він не спростув ав матеріалів справи про те, щ о майно знаходиться саме у нь ого.

Таким чином, вказані відомо сті щодо знаходження майна у іншої особи суду відомі не бу ли, у зв' язку з чим також відс утні підстави вважати, що при прийнятті рішення щодо вказ аної вимоги суд порушив мате ріальне чи процесуальне зако нодавство, та, відповідно, під стави для зміни чи скасуванн я рішення з цієї обставини не існує.

Посилання на справу № 137/7 не м оже бути прийняте до уваги, ос кільки ця справа стосується спору щодо статутних докумен тів, які не є правоустановчим и документами цього майна.

Окрім цього, рішенням від 20.01 .1997 року по справі № 137/7 за АТ «Укр профоздоровниця» не визнане право власності на вказане м айно, а лише вказується про те , що право володіння, користув ання та розпорядження ним не оскаржене.

Однак, саме у справі, що розг лядається зараз, оспорюється право розпорядження майном.

Рішення та постанова по спр аві № 137/7 засновуються на недов еденні відповідних обставин , якими вони мотивовані, та не встановлюють будь-яких факти чних обставин.

Окрім цього ні Прокуратура м. Ялти, ні Прокуратура АР Кри м, а також інші учасники проце су, окрім визначених у справі № 137/7, участі у ній не приймали, та, відповідно, відсутні підс тави для застосування статті 35 ГПК України.

При цьому необхідно зазнач ити, що згідно ст. 43 та ст. 84 ГПК У країни доведеність чи не дов еденість відповідних обстав ин, а також застосування норм права, є виключною компетенц ією суду, що розглядає конкре тну справу.

Судові витрати по інформац ійно-технічному забезпеченн ю судового процесу, та судові витрати з держмита за вимогу нематеріального характеру п ідлягають відшкодуванню в рі вних частинах між відповідач ами, та складають: по оплаті де ржавного мита в розмірі по 42, 50 грн. та судові витрати на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу в розм ірі по 118,00 грн., підлягають стяг ненню з відповідачів на кори сть бюджету відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Окрім цього, згідно п. 31 Постанови Пленуму Верховно го Суду України № 9 від 06 листоп ада 2009 року ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» повин ен відшкодувати до бюджету 779,96 грн. державного мита щодо в имоги матеріального характ еру про повернення майна.

На підставі вищевикладено го, а також керуючись ст.ст. 44,49,82 ,84,85 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним ук ладений між ДП «Ялтакурорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих з акладів профспілок України « Укрпрофоздоровниця» і ВАТ «Д ніпропетровський машинобуд івний завод» 04 травня 2001 року д оговір № 0104047/2001-14 купівлі-продаж у будівлі пральні (літер К) заг альною площею 192,8 кв.м. санаторі ю «Місхор», розташованої за а дресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кор еїз, вул. Алупкінське шосе 9.

Зобов' язати Публічн е акціонерне товариство «Дні провський машинобудівний за вод» (м. Дніпропетровськ, Крас ногвардійський район, вул. Бу дівельників 34, ідентифікацій ний код: 14313332) повернути Державі в особі Фонду державного май на України (01133, м. Київ, вул. Куту зова 18/8, ідентифікаційний код : 20055032) майно, отримане за спірни м договором, а саме будівлю п ральні (літер К) загальною пло щею 192,8 кв.м. санаторію «Місхор» , розташованої за адресою: АР К рим, м. Ялта, смт. Кореї, вул. Алу пкінське шосе 9, вартістю 77 996,40 г рн.

Стягнути з Публічног о акціонерного товариства « Дніпровський машинобудівни й завод» (м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, в ул. Будівельників 34, ідентифік аційний код: 14313332) на користь бюд жету (р/р 31115095700002 в банку одержува ча Головне Управління Держка значества в АР Крим м. Сімферо поль, МФО 824026, одержувач: Держбю джет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, к од платежу 22090200) судові витрати з державного мита на суму 822,46 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ялтакурорт» П РАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниц я» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Ленін а 17, ідентифікаційний код: 02650587) н а користь бюджету (р/р 31115095700002 в ба нку одержувача Головне Управ ління Держказначества в АР К рим м. Сімферополь, МФО 824026, одер жувач: Держбюджет м. Сімфероп оля, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) су дові витрати з державного ми та на суму 42,50 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Д ніпровський машинобудівний завод» (м. Дніпропетровськ, К расногвардійський район, вул . Будівельників 34, ідентифікац ійний код: 14313332) на користь бюдже ту (Отримувач: 22050000 Державний б юджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в А Р Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) судові в итрати на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу в розмірі 118,00 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ялтакурорт» П РАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниц я» (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Ленін а 17, ідентифікаційний код: 02650587) н а користь бюджету (Отримувач : 22050000 Державний бюджет м. Сімфер ополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімфер ополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 347404 05, МФО 824026) судові витрати на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу в розм ірі 118,00 грн.

Видати накази.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Гай воронський В.І.