Постанова

від 31.08.2011 по справі 2а/1570/3500/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/3500/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року                                                                                           м.Одеса

       Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фермерського господарства «Чорних»про стягнення податкового боргу в сумі 6776 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області  (надалі по тексту –Позивач або Миколаївська МДПІ Одеської області) звернулась до суду з позовом до товариства фермерського господарства «Чорних»(надалі по тексту –Відповідач або ФГ «Чорних») про про стягнення податкового боргу в сумі 6776 грн.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи в поряду письмового провадження, позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник прокуратури Одеської області у судовому засіданні підтримав заяву представника позивача про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).  

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».  

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно  органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.     

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено податковий борг (недоїмка), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що фермерське господарство «Чорних»зареєстроване Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 01.04.2005 року (а.с. 7-9). Відповідач взятий на облік платника податків в Миколаївській МДПІ Одеської області 15.04.1992 року за № 48 (а.с. 10).

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідач є платником податків і зборів, зокрема й податку на доходи фізичних осіб та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п. п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Пунктом «д»ч. 2 п. 176.2 ст. 176 ПК України (втратив чинність 20.04.2011р.) передбачено обов'язок осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

На виконання цієї норми 18.03.2011р. відповідачем було подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року  (а.с. 11).

Згідно п. 5 підрозділу 10 розділу XX ПК України у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію. На виконання п. «д»ч. 2 п. 176.2 ст. 176 ПК України Державна податкова адміністрація України наказом від 31.01.2011р. № 58 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб», який набрав чинності 18.02.2011р., затвердила форму та порядок заповнення Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб. Враховуючи положення п. 5 підрозділу 10 ПК України та те, що зазначений наказ ДПА України № 58 вступив в силу 18.02.2011р., то відповідальність платників податків за несвоєчасне подання (неподання) та порушення термінів сплати податкових зобов'язань наступило саме 01.03.2011р.

На підставі поданої податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, згідно якої в рядку 16 відповідач зазначив заборгованість з податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2011р. в сумі 9212,70 грн., саме 01.03.2011р. Миколаївською МДПІ відповідачу здійснено нарахування суми зазначеної заборгованості, що відображено у картці особового рахунку відповідача по вказаному податку, яка ведеться позивачем згідно Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 (а.с. 12).

У зв'язку з виникненням 01.03.2011р. у відповідача податкового боргу, йому було вручено податкову вимогу № 15 від 29.03.2011р. на суму 9212,70 грн. (а.с. 13). Після отримання вимоги, про що свідчить підпис голови ФГ «Чорних»на корінці податкової вимоги, 30.03.2011р. відповідачем здійснено часткову сплату зазначеної заборгованості в сумі 3000,00 грн.

У зв'язку з чим заборгованість по основному платежу склала 6212,70 грн. (9212,70 грн. - 3000,00 грн.), а остаточна заборгованість по податку на доходи фізичних осіб становила 6234,10 грн. (6212,70 грн. основного платежу + 21,40 грн. пені), що підтверджується копією розрахунку суми податкового боргу (а.с. 14).

У відповідності до ч. 2 п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, якою передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пунктом 129.4 цієї ж статті передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З огляду на наведене граничний термін сплати відповідачем самостійно узгодженого зобов'язання являється 01.03.2011р., а часткова сплата заборгованості відбулась 30.03.2011р., тому за несвоєчасне виконання податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 02.03.2011р. по 30.03.2011р. Миколаївською МДПІ здійснено нарахування пені в сумі 21,40 грн.

Крім того, судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість по орендній платі за землі державної та комунальної власності в сумі 542,71 грн.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Так, судом встановлено, що відповідач орендує у Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області земельну ділянку на території Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, про свідчить договір оренди землі від 15.02.2006р. (а.с. 15-16), відомості із договору оренди землі (а.с. 18), яка додана до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік (а.с. 17) із річним зобов'язанням в сумі 7068,60 грн.

У відповідності до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий Період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем протягом 2011 року здійснювалась систематична сплата орендної плати за землю, проте податкове зобов'язання за березень 2011 року в сумі 589,05 грн. із терміном сплати 30 січня 2011 року не було погашено у повному обсязі, а тому з урахуванням переплати заборгованість по орендній платі за землю становить 542,71 грн. (589,05 грн. зобов'язання - 46,34 грн. переплати), що підтверджується обліковою карткою по орендній платі за землю та розрахунком суми заборгованості (а.с. 14,19).

Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. У зв'язку з цим заборгованість відповідача по податку на доходи фізичних осіб та орендній платі за землю є безспірною, тому має бути стягнута у безспірному порядку.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 41.5 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

У відповідності до п. 95.1 статті 95 ПК України –орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначається, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.  

Стаття 19 Конституції України зобов‘язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що суб‘єкт владних повноважень (позивач) діяв по відношенню до відповідача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкової заборгованості у сумі  6776,81 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 6-8, 35, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фермерського господарства «Чорних»про стягнення податкового боргу в сумі 6776 грн. - задовольнити.

       Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих фермерське господарство «Чорних»(код за ЄДРПОУ 13925544) у сумі 6776,00 грн. 81 коп. у рахунок погашення податкового боргу на користь держави до бюджету, в тому числі по платежам:

-          на рахунок 33214800700351 в ГУДКУ в Одеській області, м. Одеса (одержувач платежу УДК у Миколаївському районі Одеської області, МФО банку 828011, код платежу 11010100) 6234 грн. 10 коп.;

-          на рахунок 33213812700351 в ГУДКУ в Одеській області, м. Одеса (одержувач платежу УДК у Миколаївському районі Одеської області, МФО банку 828011, код платежу 13050200) 542 грн. 71 коп.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           

                              Суддя                                                              С.О. Cтефанов