Постанова

від 06.09.2011 по справі 3997/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 р.

Справа № 2-а-3997/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Гомельчука С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Горностаївському районі Херсонської області до  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 < 3-я особа >про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в  Горностаївському районі Херсонської області (далі – УПФУ,  позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1,  відповідач), у якому просить стягнути з відповідача недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1441 грн. 68 коп. за період з липня по грудень 2010 року.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його  представника. УПФУ надано до суду заяву про уточнення позовних вимог з урахуванням змін в законодавстві, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та просить стягнути з відповідача недоїмку в розмірі 1441  грн. 68 коп., керуючись  абзацем 6 п.7  розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.  В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є  платником страхових внесків в обов'язковому порядку.  Відповідач має недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1441 грн. 68 коп., яка утворилася до 01.01.2011 р. і не сплачена ФОП ОСОБА_1 добровільно, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.  

Відповідачем  у  письмовому запереченні, наданому до суду, заявлено  клопотання  про розгляд справи  без її  участі.   ФОП ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що вона не є суб'єктом системи пенсійного забезпечення, вимоги позивача щодо сплати нею страхових внесків додатково до сплачуваного єдиного, фіксованого  податку суперечать положенням Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99), Законам України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР,   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 року № 2063-III, Податковому кодексу України  від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Також у адресованій суду заяві від 02.08.2011 р.  відповідач додатково обгрунтовує свої заперечення проти задоволення позову положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»  від 7 липня 2011 року N 3609-VI, яким  статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 2 - 3, ст. 11; із змінами, внесеними Законом України від 7 квітня 2011 року N 3205-VI) доповнено частиною четвертою такого змісту:

«4. Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

З наведеного відповідач робить висновок про відсутність у неї заборгованості перед позивачем.

У  письмовому   поясненні, що  надійшло  до суду   06.09.2011 р. позивач  зауважив,  що  змінами  до законів України   будь-яких пільг   чи  звільнення  від  сплати   мінімального страхового внеску  до Пенсійного  фонду України  не передбачено. Недоїмка   ФОП ОСОБА_1  за липень-грудень 2010 року утворилась  до 01 січня 2011 року, тому   посилання   відповідача  на  доповнену  згідно  з  Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI  частину 4 статті 4 Закону України  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  є  безпідставним, оскільки   Закон  України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України  щодо  вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»  від 7 липня 2011 року № 3609-VI   набрав  чинності   01.08.2011 р.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити  з огляду на наступне.

Судом встановлено,  що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців  ОСОБА_1 зареєстрована   як фізична особа-підприємець Горностаївською районною державною адміністрацією Херсонської області  01.06.2009 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Горностаївському районі Херсонської області  з 01.06.2009 р.  ФОП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування  та є платником єдиного  податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р.  Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Статтею 67 Конституції України зазначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-ІV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі ст. 5 Закону № 1058-ІV, виключно цим Законом визначаються:  принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхувальники - роботодавці  та  інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17.07.2010 р.  набрав чинності Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  від 08.07.2010 р.  № 2461-VI (далі - Закон № 2461 -VI).

До введення в дію Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  від 08.07.2010 р. № 2461 -VI доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058-ІV.

З урахуванням внесених змін, які набрали чинності, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 3 статті 15 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

У зв’язку з наведеним необгрунтованими є посилання відповідача на положення Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 (зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99), оскільки останній не регулює сплату страхових внесків, не має пріоритету перед Законом № 1058 та повинен застосовуватись лише в частині, що не суперечить йому, тому що за загальним принципом права, у разі, якщо різні нормативні акти по різному трактують права та обов'язки, повинен застосовуватись нормативний акт вищої юридичної сили, а якщо такі акти мають рівну юридичну силу, то необхідно керуватись актом, який прийнято пізніше. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» є підзаконним нормативним актом по регулюванню з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1058-ІV участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування може припинитися у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи.

Згідно  з  п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Підпунктом 4  п.8 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (чинним на момент виникнення правовідносин) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону є квартал.

Відповідно до абзацу 6 п.7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI,  на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок становив:  з 1 липня  2010 року - 294,82 грн., з 01 жовтня 2010 року - 301 грн. 12 коп., з 01  грудня 2010 року  - 306 грн. 10 коп.

Як вбачається  з  матеріалів справи,   відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Горностаївському  районі Херсонської області, є платником страхових внесків, страхувальником, застрахованою особою. Згідно з розрахунком  заборгованості  ОСОБА_1  зі  сплати страхових внесків  перед управлінням  Пенсійного фонду  України в Горностаївському районі  недоїмка відповідача складає  1441 грн. 68 коп. У  зв'язку  з несплатою  страхових внесків  29.01.2011 р. відповідачу виставлено  вимогу № Ф-138 про сплату боргу зі страхових внесків   в розмірі 587 грн. 22 коп. та вимогу від  08.11.2010 р. № Ф - 43 в розмірі  854 грн. 46 коп.   Головним державним  виконавцем  ВДВС  Горностаївського  РУЮ  винесено  постанови про відмову   у  відкритті  виконавчого провадження від 18.04.2011 р. ВП № 25959219,  від 22.06.2011 р. ВП № 27225326   по примусовому  виконанню   вимог   від  29.01.2011 р.   № Ф-138  та  від  08.11.2010 р. № Ф - 43  у звязку з непроживанням   відповідача на території  Горностаївського  району. Відповідно до Звіту від 30.03.2011 р. про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік  відповідачем визначено розмір   страхових внесків    на суму 1551 грн. 68 коп., нараховано внесків до сплати   в розмірі  110 грн.   На  час розгляду справи  заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування  в розмірі 1441  грн. 68 коп. ФОП   ОСОБА_1 не погашена.  

Суд  не  бере  до  уваги  посилання  відповідача  на  частину  4 статті  4  Закону України  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою  доповнено  вищенаведену статтю  згідно з  Законом  України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»  від  7 липня 2011 року № 3609-VI, оскільки  дана норма Закону не стосується  сплати   фізичними  особами  - суб'єктами  підприємницької діяльності, які  обрали особливий спосіб оподаткування,    страхових  внесків   у  2010  році.

Оскільки відповідачем не виконано обов’язку  застрахованої особи  та  страхувальника, передбаченого Законом № 1058-ІV, добровільно не сплачено суми заборгованості  по страхових внесках, а тому недоїмка в розмірі  1441  грн. 68 коп. підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Горностаївському районі Херсонської області  є  обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.4 ст.94, ч.4 ст.122, ст.ст. 158-163, 167  КАС України  суд,- 

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути   з  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,  ідентифікаційний код  НОМЕР_1, на   користь  управління Пенсійного фонду України в Горностаївському районі Херсонської області   заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в розмірі 1441 (одна тисяча чотириста  сорок одна) грн. 68 коп.   на   р/р 25602301002925  ВАТ "Державний ощадний банк України" м.Херсон, МФО 352457, код ЄДРПОУ 21294997.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.  В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

        Суддя                                                                                                                  Гомельчук С.В.

кат. 10.1