Рішення

від 14.09.2011 по справі 7/5027/857/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/5027/857/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2011 р.           Справа № 7/5027/857/2011.

За позовом   Відкритого акціонерного товариства “Луцький картонно-руберойдовий комбінат”

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостач”

про стягнення заборгованості –20583,76 грн.

Суддя                                             О.С. Тинок

Секретар судового засідання       А.В. Кошман

Представники:

від позивача –не з'явився

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство “Луцький картонно-руберойдовий комбінат” звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостач” про стягнення заборгованості у сумі 20583,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що у відповідності до умов укладеного між відкритим акціонерним товариством “Луцький картонно-руберойдовий комбінат” та товариством з обмеженою відповідальністю “Продпостач” договору купівлі-продажу № 56 від 11 серпня 2010 року зобов'язувався продати та передати у власність відповідача картонно-паперову продукцію, а останній в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Далі позивач вказує, що відповідно до видаткової накладної № ЛК-0001477 від 14 вересня 2010 року ним було поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 42525,20 грн., що підтверджується довіреністю на отримання товару № 17 від 13 вересня 2010 року, виданою відповідачем. Також, позивач зазначає, що для оплати відповідачем товару надіслав йому  рахунок-фактуру № ЛК-0000907 від 14 вересня 2010 року на суму 42525,20 грн. Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання виконав частково, та в період з 21 жовтня 2010 року по 08 лютого 2011 року перерахував позивачу за отриманий товар по видатковій накладній № ЛК-0001477 від 14 вересня 2010 року суму у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 21 жовтня 2010 року, 02 листопада 2010 року, 24 грудня 2010 року, 02 лютого 2011 року та 08 лютого 2011 року. Таким чином, позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання перед відкритим акціонерним товариством “Луцький картонно-руберойдовий комбінат” у відповідності до умов договору та в повній мірі не виконав, а тому станом на 01 серпня 2011 року у нього існує заборгованість в сумі 12525,20 грн., а також йому нараховані пеня у сумі 2541,67 грн., штраф у сумі 4252,52 грн., індекс інфляції у сумі 1264,37 грн., які позивач просить стягнути на його користь.  

30 серпня 2011 року позивач надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що у процесі розгляду справи, а саме 16 серпня 2011 року, відповідач сплатив основну заборгованість у сумі 12525,20 грн., що підтверджується банківською випискою від 16 серпня 2011 року, а тому просить суд  припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у сумі 12525,20 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Не з'явлення у судове засідання представників сторін та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11 серпня 2010 року між відкритим акціонерним товариством “Луцький картонно-руберойдовий комбінат” та товариством з обмеженою відповідальністю “Продпостач” було укладено договір купівлі-продажу № 56, згідно якого та на підставі видаткової накладної № ЛК-0001477 від 14 вересня 2010 року позивач здійснив поставку картонно-паперової продукції  на загальну суму 42520,20 грн., а відповідач її отримав, що підтверджується його підписами та печаткою у вищезазначеній накладній, а також довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 17 від 13 вересня 2010 року. Також, для оплати поставленого товару позивачем було надіслано відповідачу рахунок-фактуру № ЛК-0000907 від 14 вересня 2010 року на суму 42525,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме банківських виписок № 229 від 21 жовтня 2010 року, № 239 від 02 листопада 2010 року, № 276 від 24 грудня 2010 року, № 12 від 02 лютого 2011 року та № 15 від 08 лютого 2011 року відповідач частково оплатив за отриманий товар по видатковій накладній № ЛК-0001477 від 14 вересня 2010 року  суму у розмірі 30000,00 грн.

Однак, відповідач оплату за отриманий товар належним чином та в повній мірі не проводив, в результаті чого станом на 01 серпня 2011 року у нього перед позивачем залишились невиконаними зобов'язання щодо сплати за отриманий товар у сумі 12525,20 грн., а також за неналежне виконання зобов'язання позивачем нараховані відповідачу пеня у сумі 2541,67 грн., штраф у сумі 4252,52 грн. та індекс інфляції у сумі 1264,37 грн.

16 серпня 2011 року, а саме після подання позивачем позову до суду, відповідач сплатив на користь позивача за отриманий товар існуючу заборгованість у сумі 12525,20 грн., що підтверджується банківською випискою від 16 серпня 2011 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до п. 3.3. договору № 56 від 11 серпня 2010 року, оплата здійснюється покупцем за кожну обумовлену в специфікації партію товару шляхом 100% попередньої оплати або на умовах та протягом терміну обумовленого в специфікації шляхом перерахування коштів за партію товару на основний поточний рахунок продавця згідно банківських реквізитів, вказаних у даному договорі.

Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 5.2. договору № 56 від 11 серпня 2010 року за порушення покупцем строку оплати товару передбаченого в п. 3.3. даного договору, покупець оплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару, за кожен день прострочення оплати. Крім того, у випадку прострочення покупцем розрахунку за отриманий товар понад 10 (десять календарних днів) покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % від вартості отриманого та неоплаченого товару.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або  законом.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що відповідач після подання позивачем позову до суду сплатив основну заборгованість у сумі 12525,20 грн., а саме 16 серпня 2011 року, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у сумі 12525,20 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.

При цьому, відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобов'язання по оплаті за поставлений йому товар, а тому має сплатити пеню у сумі 2541,67 грн. та штраф у сумі 4252,52 грн.

Також, відповідач за прострочення виконання зобов'язання має сплатити позивачу індекс інфляції у сумі 1264,37 грн.

Судові витрати з оплати державного мита у сумі 205,83 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. відшкодувати позивачу за рахунок відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями  4-2, 4-3, 22, 43, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Продпостач” –вул. Залізнична, 26, с. Іванівці, Кельменецький район, Чернівецька область, код 32171928 на користь відкритого акціонерного товариства “Луцький картонно-руберойдовий комбінат” –вул. Карбишева, 3, м. Луцьк, код 00292652 - пеню у сумі 2541,67 грн., штраф у сумі 4252,52 грн., індекс інфляції у сумі 1264,37 грн., державне мито у сумі 205,83 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у сумі 12525,20 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.

4.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14 вересня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

 Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19 вересня 2011 року.

                   Суддя                                                                  О.С. Тинок