Постанова

від 16.05.2008 по справі 2-а-5784/2008

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-5784/2008 рік

Справа № 2-а-5784/2008 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 травня 2008 року  Білоцерківський міськрайонний суд Київської

області в складі:                                                головуючого - судді Володько І.С.,                                                                                   при

секретарі - Чуприні О.С.,                                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні, 

в залі суду № 5 м. Біла  Церква,

справу за адміністративним позовом 

ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у м. Біла

Церква про зобов'язання проведення перерахунку доплати за проживання в зоні

посиленого радіоекологічного контролю, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивач

звернулася до суду з названим адміністративним позовом посилаючись на те, що

вона являється непрацюючим пенсіонером і має право на доплату за проживання у

зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлену Законом України “Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи” в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем

дана доплата виплачується у значно нижчому розмірі, тому вона просить

зобов'язати відповідача з 1.07.2007 року провести перерахунок доплати за

проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у відповідності до

однієї мінімальної заробітної плати.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,

просить справу заслухати в його відсутність, подав до суду письмові

заперечення, в яких позов не визнав та пояснив, що виплата зазначеної доплати

позивачу проводиться у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів

України № 836 від 26.07.96 р. “Про компенсаційні виплати особам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також з врахуванням Закону

України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.39 Закону

України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи”, в зв'язку з чим позов являється безпідставним і

просить відмовити в його задоволенні.                                                   Крім

того, пояснив, що управління ПФУ у м. Біла Церква являється розпорядником

бюджетних коштів і при здійсненні своїх повноважень діє в межах наданих йому

бюджетних асигнувань та в межах бюджетних призначень, визначених Державним

бюджетом на відповідний рік.     

Також зазначив, що рішення Конституційного Суду України,

яким деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”

визнано неконституційними, не надає правової підстави для застосування

визначеного розміру мінімальної заробітної плати для перерахунку доплат за

проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю і не може бути

реалізовано, так як не внесено відповідних змін до Закону України “Про

Державний бюджет України на 2007 рік”.                                   Заслухавши

позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в суді встановлено, що позивач являється непрацюючим

пенсіонером та має право на доплату за проживання у зоні посиленого

радіоекологічного контролю.

            Згідно

ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка була чинна на 2007 рік, доплата до

пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого

радіоекологічного контролю, встановлюється у розмірі однієї мінімальної

заробітної плати.

В суді також встановлено, що позивачу по справі як

непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного

контролю, проводиться доплата до пенсії в розмірі, встановленому постановою

Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати

особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка визначена в

сумі 5 грн. 20 коп.                                            Заперечуючи  проти позову 

представник  відповідача послався

на те, що згідно ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний

бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні

потреби, їх розмір і цільове призначення.

Проте, відповідно до ст. 46 Конституції України,

закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на

забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,

і який гарантуються виплатою пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги,

що є основним джерелом існування, і мають забезпечувати достатній рівень життя.                                                                                        Забезпечуючи

права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні

соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права

на соціальний захист і юридичними засобами у здійснення цього права. 

Так, ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка була

чинна на 2007 рік, було передбачено доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам,

які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї

мінімальної заробітної плати. Проте

постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про

компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи”, доплата громадянам, які працюють у зоні посиленого

радіоекологічного контролю, а відповідно і доплата до пенсії непрацюючим

пенсіонерам, які проживають на зазначеній території, встановлена у розмірі 5

грн. 20 коп.                                                                                Відповідно

до п. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України

визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав  і свобод; основні обов'язки громадянина.                                                                            Також ст. 71 Закону України “Про

статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи”, передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятись

іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.                                                                                                                       Таким чином, виходячи із засад

пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд

вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосувати саме положення ст.

39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи” та положення Закону України “Про Державний

бюджет України на 2007 рік” для встановлення розміру мінімальної заробітної

плати, а не зазначену постанову Кабінету Міністрів України, яка суперечить

вказаним законам.

В суді також встановлено, що п. 30 ст. 71 Закону України

“Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинено дію ч. 2 ст. 39 Закону

України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи” щодо доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які

проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю.          Статтею 22 Конституції України, передбачено, що при

прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, 9 липня 2007 року Конституційним Судом України

ухвалено рішення, за яким визнано ряд положень Закону України “Про Державний

бюджет України на 2007 рік” такими, що не відповідають Конституції України,

тобто є неконституційними, зокрема п. 30 ст. 71 зазначеного Закону.                                                                                            Згідно ст. 147

Конституції України, Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної

юрисдикції в Україні, до компетенції якого віднесено вирішення питання про

відповідність законів та інших правових актів Конституції України та законів

України.

Таким чином, враховуючи, що положення Закону України “Про

Державний бюджет України на 2007 рік” щодо проведення доплат до пенсії

непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного

контролю визнанні Конституційним Судом України неконституційними, позов і

підлягає задоволенню.            При цьому

суд критично ставиться до доводів представника відповідача стосовно того, що

ухвалене 9.07.2007 року рішення Конституційного Суду України не дає правової

підстави для зміни розміру доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які

проживають у зоні радіоекологічного контролю, так як не було внесено змін до

Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” про перерозподіл

бюджетних коштів та збільшення фінансування “чорнобильських” виплат, оскільки

рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів

загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами,

які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні

неконституційними.    Також, задовольняючи

позов, суд керується ст. 9 КАС України, якою передбачено, що суд при вирішенні

справ повинен керуватись принципом законності, відповідно до якого органи

державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.                                                          Таким чином, враховуючи,

що відповідно до ст. 76 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007

рік” з 1 липня 2007 року мінімальна заробітна плата становить 440 грн., а з 1

жовтня 2007 року - 460 грн., позов слід задовольнити в повному обсязі та зобов'язати

управління ПФУ у м. Біла Церква з 1 липня 2007 року провести перерахунок доплат

позивачу до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого

радіоекологічного контролю, з розрахунку визначеного мінімального розміру

заробітної плати відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на

2007 рік”. А враховуючи, що з 1 січня 2008 року до ст. 39 Закону України “Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи” були внесені зміни, позов і підлягає задоволенню і відповідача слід

зобов'язати провести перерахунок доплати до пенсії позивача за проживання у

зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі встановленої однієї

мінімальної заробітної плати з 1.07.2007 р. по 1.01.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 46, 95, 147

Конституції України, ч.2 ст. 39 Закону України 

“Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи” (в редакції 2007 року), ст. 76 Закону України  “Про Державний  бюджет 

України  на 2007 рік”,  рішенням 

Конституційного  Суду  України 

№ 6/рп від 9.07.2007 р., та ст.ст. 6, 9, 17, 89, 99,100,158-163, 185,

186 КАС України, суд -

                                      П О С Т А

Н О В И В:

Позов задовольнити.                      

Зобов'язати  управління

Пенсійного фонду України у м. Біла Церква провести перерахунок доплати до

пенсії ОСОБА_1як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні

посиленого радіоекологічного контролю, з 1 липня 2007 року по 1 січня 2008 року

з розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого ст. 76 Закону

України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Постанова може бути оскаржена до Київського

адміністративного апеляційного суду 

через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом

десяти днів з дня ознайомлення з повним текстом постанови.

Суддя                                                  

І.С. Володько