Постанова

від 12.09.2011 по справі 2а-2228/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "12" вересня 2011 р.                                                      Справа № 2а-2228/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Хоми О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до  Приватного підприємства "Шляхводбуд" про стягнення податкового боргу в розмірі 493,32 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2011 року Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі –позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Шляхводбуд" (далі –відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 493,32 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за порушення відповідачем граничного строку  сплати узгодженого податкового зобов’язання з сплати податку на додану вартість передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, позивач, в порядку абзацу 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, податковим повідомленням-рішенням за №0000491520 від 16.05.2011 року застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 327,93 гривень та за несплату таких санкцій, у відповідності статті 129 Податкового кодексу України, нарахував пеню в розмірі 165,39 гривень. Загальна сума несплаченого податкового боргу відповідача становить 493,32 гривень.  

Позивач в судове засідання не з’явився, його представником на адресу суду направлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, в судове засідання не з’явився повторно без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 10.09.2008 року Тисменицька районна державна адміністрація Івано-Франківської області здійснила державну реєстрацію юридичної особи –Приватного підприємства "Шляхводбуд", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 6) та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО за №604966 (а. с. 7). 10.09.2008 року відповідача взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.09.2008 року за №124 (а. с. 8). У відповідності до копії свідоцтва серії НБ за №158934 відповідач являється платником податку на додану вартість (а. с. 10).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.    

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить податок на додану вартість.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2).

Судом встановлено, що 16.05.2011 року службовими особами позивача проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання платника податків приватного підприємства «Шляхводбуд», якою встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно нарахованої ним суми податкового зобов’язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 1639,66 гривень на 255 календарних днів, що підтверджується актом про результати перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання платника податків за №1159 від 16.02.2011 року (а. с. 11 - 12).

Позивач, на підставі абзацу 2 пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 255 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 1639,66 гривень, сплата якого відбулася 11.04.2011 року, податковим повідомленням-рішенням за №0000491520 від 16.05.2011 року притягнуто відповідача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій, вказаними податковим повідомленням-рішенням, становить 327,93 гривень.

Відповідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання з сплати самостійно задекларованого податку на додану вартість в розмірі 1639,66 гривень, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженою.

Відповідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно пункту 109.2 статті 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 110.1 статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків –сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосовані штрафні (фінансові) санкції вказаним податковим повідомленням-рішенням за №0000491520 від 16.05.2011 року в розмірі 327,93 гривень, є грошовим зобов’язанням відповідача, яке відповідач повинен сплати до державного бюджету як штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог статті 203 Податкового кодексу України.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, позивач за несплату відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 327,93 гривень нарахував пеню в розмірі 165,39 гривень, яка відповідачем не сплачена.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг –сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов’язання зі сплати застосованих штрафних (фінансових) санкцій застосованих за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 327,93 гривень, нарахована пеня на таку несплату в розмірі 165,39 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений. 

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до  Приватного підприємства "Шляхводбуд" про стягнення податкового боргу в розмірі 493,32 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                             ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "Шляхводбуд" (індекс 77471, вулиця Надрічна, 20, село Хом'яківка, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 36083778) та за рахунок готівки, що йому належить податковий борг з сплати податку на додану вартість та пені в розмірі 493 (чотирьох ста дев'яносто трьох) гривень 32 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:                                                                                                    Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.09.2011 року.