Постанова

від 31.08.2011 по справі 10026/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія< >

Харківський окружний адмі ністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"31" серпня 2011 р. Справа № 2а-10026/11/2070

Харківський окру жний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельник ова Р.В.

за участю: секретаря судово го засідання - Вороніної І.О.,

представника позивача - С уркової Л.П.,

представника відповідача - Жбадинського О.М.,

розглянувши у відкри тому судовому засіданні у пр иміщенні Харківського окруж ного адміністративного суду адміністративну справу за п озовом товариства з обмежено ю відповідальністю "ХАРКІВСЬ КИЙ ПРАВОВИЙ СОЮЗ" до управлі ння Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Хар кова про зобов' язання вчини ти певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬК ИЙ ПРАВОВИЙ СОЮЗ" (далі - пози вач або ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ПРАВ ОВИЙ СОЮЗ") звернулось до Харк івського окружного адмініст ративного суду з позовом до у правління Пенсійного фонду У країни в Дзержинському район і м.Харкова (далі - відповіда ч або УПФ України в Дзержинсь кому районі м.Харкова), в якому просить суд зобов'язати упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Дзержинському районі м .Харкова повернути товариств у з обмеженою відповідальніс тю “ХАРКІВСЬКИЙ ПРАВОВИЙ СОЮ З” надмірно сплачену суму ст рахових внесків на загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування до солідарної с истеми у розмірі 25446,55грн. шляхо м перерахування зазначеної с уми коштів на п/р 26002038553 в ПАТ “СХІ ДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК “ГРАНТ” , МФО 351607.

В обґрунтування позовних в имог ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ ПРАВОВ ИЙ СОЮЗ" зазначає, що оскільки об'єктом справляння страхов ого внеску на загальнообов'я зкове державне пенсійне стра хування за пенсійним законод авством України в 2010 році були витрати на оплату праці, а за податковим законодавством У країни (щодо суб'єктів спроще ної системи оподаткування) - в иручка від реалізації продук ції (товарів, робіт, послуг), та з підстав того, що суми фактич них витрат позивача на оплат у праці працівників в 2010 році б ули значно менші, ніж суми спл аченого позивачем в 2010 році єд иного податку, то позивачем б уло переплачено до солідарно ї системи в 2010 році суму коштів в розмірі 25446,55грн.

Позивач повідомив, що факт п ереплати було виявлено під ч ас здійснення з відповідачем звірки платежів та сальдо ро зрахунків з Пенсійним фондом України станом на 01.01.2011р., а саме : 06.04.2011р., що підтверджується акт ом звірки №1362 від 06.04.2011р.

Так як з 01.01.2011р. набрали чиннос ті ПК України та Закон Україн и «Про збір та облік єдиного в неску на загальнообов'язкове державне соціальне страхува ння», які визначають інший ви д платежу, його розмір, тощо до Пенсійного Фонду України, а с аме: «єдиний внесок», та з огля ду на Роз'яснення Пенсійного Фонду України від 13.01.2011р. «Роз'я снення щодо нарахування та с плати єдиного внеску на зага льнообов'язкове державне соц іальне страхування», за яким и «Зарахування сум переплат зі сплати страхових внесків в рахунок сплати єдиного вне ску не допускається», позива ч звернувся до відповідача з листом від 07.04.2011р. №09, в якому про сив повернути суму надміру с плачених до солідарної систе ми страхових внесків в розмі рі 25446,55грн. на поточний рахунок , зазначений в цьому листі.

У відповідь на лист відпові дачем було проведено позапла нову перевірку позивача, про що 26.05.2011р. складено довідку №220.

Позивач зазначив, що в п.1.6 ро зділу II Описова частина довід ки №220 від 26.05.2011р. відповідач знов у підтвердив факт переплати позивачем страхового внеску на загальнообов'язкове держ авне пенсійне страхування до солідарної системи в розмір і 25446,55грн., але повертати цю суму коштів відмовився.

У судовому засіданні предс тавник позивача підтримав по зовні вимоги у повному обсяз і.

У судовому засіданні та у на даних до суду запереченнях п роти позову (а.с.34-36, 48-50) представн ик відповідача заперечував п роти позову, зазначивши наст упне.

Представник відповідача с тверджує, що ТОВ «Харківськи й правовий союз» здійснювало щомісячну сплату єдиного по датку до відділень державног о казначейства за ставкою 10% в ід суми виручки, а не сплату ст рахових внесків до органів П енсійного фонду, як страхува льник на підставі ч.6 ст.20 Закон у України №1058.

Представник відповідача в важає, що посилання позивача на той факт, що 42% від суми єдин ого податку являються страхо вими внесками є безпідставни м, оскільки частина єдиного п одатку 42%, яка надходить до орг анів Пенсійного фонду після розщеплення органами Держав ного казначейства України, н е являються страховими внеск ами та жодним нормативно-пра вовим актом не визначено, що д ана сума 42% є страховим внеско м. Тільки ст.1 Закону України « Про загальнообов'язкове держ авне пенсійне страхування» в изначено, що є страховим внес ком - кошти відрахувань на соц іальне страхування та збір н а обов'язкове державне пенсі йне страхування сплачені від повідно до Закону України «П ро загальнообов'язкове держа вне пенсійне страхування», о скільки для сплати страхових внесків існує порядок визна чений ч.6 ст.20 Закону України №10 58 та жодним іншим нормативним актом не передбачено справл яння страхових внесків до Пе нсійного фонду, у зв'язку з чим органи Пенсійного фонду не м ожуть порушувати податкове з аконодавство, тобто повернут и частку єдиного податку.

Управління Пенсійного фон ду України в Дзержинському р айоні м.Харкова вважає, що в ць ому випадку посилання позива ча на ч.13 ст.20 Закону України «П ро загальнообов'язкове держа вне пенсійне страхування» що до повернення сум надміру сп лачених чи помилково сплачен их страхових внесків до солі дарної системи є безпідставн ими, так як ця норма регулює за рахування або повернення сум надміру сплачених чи помилк ово сплачених страхових внес ків, а у позовній заяві мова йд е про повернення сум єдиного податку, а таке повернення За коном України «Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено .

Таким чином, представник ві дповідача вважає, що у даному випадку відсутні правові пі дстави для повернення частин и сплаченого позивачем єдино го податку.

Суд, заслухавши представни ків сторін, дослідивши матер іали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив на ступне.

Відповідно до свідоцтва №203 0016697 від 17.12.2009 про право сплати єди ного податку суб' єктом мало го підприємництва - юридичн ою особою (а.с.8), ТОВ "ХАРКІВСЬКИ Й ПРАВОВИЙ СОЮЗ" перебувало н а спрощеній системі оподатку вання, обліку та звітності з 1 квартала 2010 року та сплачувал о єдиний податок за ставкою 10% . Позивач сплатив до Пенсійно го фонду єдиний податок у роз мірі 42% від суми коштів сплаче ного єдиного податку.

15.04.2011 позивач звернувся до ві дповідача з листом (а.с.21), у яко му просить перерахувати пере плату у сумі 25446,55грн. по внескам (зборам) з поточного рахунку № 256073122098 у ХОУ ВАТ „Державний Ощад банк України" МФО 351823 на поточн ий рахунок №37193002002026 ГУДКУ у Харкі вській області МФО 85101 (клас про фесійного ризику на виробниц тві 36,76%).

Управлінням Пенсійного фо нду України в Дзержинському районі м.Харкова проведено п озапланову перевірку ТОВ "ХА РКІВСЬКИЙ ПРАВОВИЙ СОЮЗ" з пи тань дотримання вимог законо давства щодо нарахування, об числення сплати внесків на з агальнообов' язкове держав не пенсійне страхування та є диного внеску на загальнообо в' язкове державне соціальн е страхування, інших платежі в та надання достовірних від омостей до органів Пенсійног о фонду за період з 01.05.2010 року до 30.04.2011 року, за результатами яко ї складено довідку №220 від 26.05.2011 ( а.с.10-17).

У п.1.6 довідки №220 від 26.05.2011 зазна чено, що залишок суми розщепл ення частки єдиного податку складає 25446,55грн. і не являється страховим внеском, тому не мо же бути повернуто платнику, о скільки органи Пенсійного фо нду не можуть порушувати под аткове законодавство.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

Принципи, засади і механізм и функціонування системи заг альнообов'язкового державно го пенсійного страхування, к оло осіб, які підлягають зага льнообов'язковому державном у пенсійному страхуванню, по рядок використання коштів Пе нсійного фонду та Накопичува льного фонду визначено Закон ом України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне ст рахування».

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону У країни «Про загальнообов'язк ове державне пенсійне страху вання», цей Закон регулює від носини, що виникають між суб'є ктами системи загальнообов'я зкового державного пенсійно го страхування. Дія інших нор мативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачени х цим Законом, або в частині, щ о не суперечить цьому Закону .

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону Укра їни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня», загальнообов'язковому д ержавному пенсійному страху ванню підлягають громадяни У країни, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними до говорами, згода на обов'язков ість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють н а підприємствах, в установах , організаціях, створених від повідно до законодавства Укр аїни, незалежно від форми вла сності, виду діяльності та го сподарювання, у філіях, предс тавництвах, відділеннях та і нших відокремлених підрозді лах цих підприємств та орган ізацій, в об'єднаннях громадя н, у фізичних осіб - суб'єктів п ідприємницької діяльності т а інших осіб (включаючи юриди чних та фізичних осіб - суб'єкт ів підприємницької діяльнос ті, які обрали особливий спос іб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фікс ований сільськогосподарськ ий податок) на умовах трудово го договору (контракту) або пр ацюють на інших умовах, перед бачених законодавством, або виконують роботи на зазначен их підприємствах, в установа х, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно -правового характеру.

Пунктом 1 ч.1 ст.14 Закону Украї ни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня» передбачено, що страхува льниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підпри ємства, установи і організац ії, створені відповідно до за конодавства України, незалеж но від форми власності, виду д іяльності та господарювання , об'єднання громадян, профспі лки, політичні партії (у тому ч ислі філії, представництва, в ідділення та інші відокремле ні підрозділи зазначених під приємств, установ, організац ій, об'єднань громадян, профсп ілок, політичних партій, які м ають окремий баланс і самост ійно ведуть розрахунки із за страхованими особами), фізич ні особи - суб'єкти підприємни цької діяльності та інші осо би (включаючи юридичних та фі зичних осіб - суб'єктів підпри ємницької діяльності, які об рали особливий спосіб оподат кування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований с ільськогосподарський подат ок), які використовують працю фізичних осіб на умовах труд ового договору (контракту) аб о на інших умовах, передбачен их законодавством, або за дог оворами цивільно-правового х арактеру, - для осіб, зазначени х у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього З акону.

Ставки, механізм справлянн я та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенс ійне страхування встановлен і Законом України «Про збір н а обов'язкове державне пенсі йне страхування», яким, як і За коном України «Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування», не передбачен о такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язко ве державне пенсійне страхув ання для суб'єктів підприємн ицької діяльності, котрі пер ейшли на спрощену систему оп одаткування.

Матеріалами справи встано влено, що позивач перебував н а спрощеній системі оподатку вання та сплачував єдиний по даток за ставкою 10 %.

Суд зазначає, що обов'язок з і сплати страхових внесків а бо збору на загальнообов'язк ове державне пенсійне страху вання не зумовлюється певним статусом платника податку, н ормативні акти, що регулюють діяльність осіб, які сплачую ть єдиний податок, не звільня ють останніх від обов'язку сп лати таких внесків.

Пунктом 6 Указу Президента У країни «Про спрощену систему оподаткування, обліку та зві тності суб'єктів малого підп риємництва» передбачено, що суб'єкт малого підприємництв а, який сплачує єдиний подато к, не є платником таких видів п одатків і зборів (обов'язкови х платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли ю ридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єди ним податком за ставкою 6 відс отків; податку на прибуток пі дприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних о сіб - суб'єктів малого підприє мництва); плати (податку) за зе млю; збору на спеціальне вико ристання природних ресурсів ; збору до Фонду для здійсненн я заходів щодо ліквідації на слідків Чорнобильської ката строфи та соціального захист у населення; збору до Державн ого інноваційного фонду; збо ру на обов'язкове соціальне с трахування; відрахувань та з борів на будівництво, реконс трукцію, ремонт і утримання а втомобільних доріг загально го користування України; ком унального податку; податку н а промисел; збору на обов'язко ве державне пенсійне страхув ання; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгі влі та сфери послуг; внесків д о Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків д о Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування де яких видів підприємницької д іяльності".

У той же час приписами пункт у 16 Прикінцевих положень Зако ну України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне ст рахування» встановлено, що д о приведення законодавства У країни у відповідність із ци м Законом закони України та і нші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Констит уції України органи державно ї влади та органи місцевого с амоврядування, їх посадові о соби зобов'язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни.

За правилами ч.4 ст.9 КАС Украї ни у разі невідповідності но рмативно-правового акта Конс титуції України, закону Укра їни, міжнародному договору, з года на обов'язковість якого надана Верховною Радою У країни, або іншому правовому акту, суд застосовує правови й акт, який має вищу юридичну с илу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що положення пункт у 6 Указу Президента України « Про спрощену систему оподатк ування, обліку та звітності с уб'єктів малого підприємницт ва» стосовно звільнення суб' єктів малого підприємництва , які сплачують єдиний подато к, від збору на загальнообов'я зкове державне пенсійне стра хування, суперечить закону, а тому при вирішенні даного сп ору застосуванню не підлягає .

Суд звертає увагу, що ні Ука зом Президента України «Про спрощену систему оподаткува ння, обліку та звітності суб'є ктів малого підприємництва» , ні іншими нормативними акта ми не встановлено підстав та порядку зменшення розміру с уми відрахування з єдиного п одатку, перерахованого суб'є ктом підприємницької діяльн ості до держказначейства, а в ідповідач не наділений повно важеннями по здійсненню конт ролю за перерахованими грошо вими коштами.

Щодо посилання представни ка позивача на п.11.17 Інструкції про порядок обчислення і спл ати страхувальниками та заст рахованими особами внесків н а загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування до П енсійного фонду України, зат вердженої постановою правлі ння Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, як на підставу для повернення коштів, суд зазна чає наступне.

Відповідно до п. 11.17 вказаної Інструкції, суми надміру спл ачених чи помилково сплачени х страхових внесків та інших платежів (в тому числі частин а єдиного та фіксованого под атків, що надходить за найман их працівників суб'єктів під приємницької діяльності, які обрали відповідний особливи й спосіб оподаткування) пове ртаються страхувальникам аб о за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежі в страхових внесків.

З аналізу вказаної норми вб ачається, що повернення або з арахування в рахунок майбутн іх платежів страхових внескі в може здійснюватися лише що до:

1) надміру сплачених страхов их внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що н адходить за найманих праці вників суб'єктів підприємниц ької діяльності, які обрали в ідповідний особливий спосіб оподаткування);

2) помилково сплачених стра хових внесків та інших плате жів (в тому числі частина єдин ого та фіксованого податків, що надходить за найманих пра цівників суб'єктів підприємн ицької діяльності, які обрал и відповідний особливий спос іб оподаткування).

Проте, в матеріалах справи в ідсутні будь-які докази того , що позивач в спірний період п рипускав надмірну чи помилко ву сплату єдиного податку.

Суд зазначає, що положення п .11.17 Інструкції про порядок обч ислення і сплати страхувальн иками та застрахованими особ ами внесків на загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування до Пенсійного фонду України стосуються страхови х внесків на загальнообов'яз кове державне пенсійне страх ування.

За визначенням ст.1 Закону У країни «Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування», страхові внески - це кошти відрахувань на соці альне страхування та збір на обов' язкове державне пенс ійне страхування, сплачені згідно із законодавством, щ о діяло раніше; кошти, сплачен і на загальнообов' язкове де ржавне пенсійне страхування відповідно до цього Закону .

Відповідно до ст.18 Закону Ук раїни «Про загальнообов' яз кове державне пенсійне страх ування», розмір страхових вн есків, у тому числі розмір час тини внесків, що спрямовують ся до Накопичувального фонду , встановлює Верховна Рада України. Страхові внески не включаються до складу подат ків, інших обов'язкових плате жів, що складають систему опо даткування. На ці внески не по ширюється податкове законод авство. Страхові внески не мо жуть зараховуватися до Держа вного бюджету України, бюдже тів інших рівнів, не підлягаю ть вилученню з Пенсійного фо нду або з Накопичувального ф онду і не можуть використову ватися на цілі, не передбачен і цим Законом. Законодавство м не можуть встановлюватися пільги з нарахування та спла ти страхових внесків або зві льнення від їх сплати.

Суд зазначає, що представни к позивача не повідомив суду про існування обставин, які с відчать про вчинення відпові дачем дій, що суперечать вимо гам чинного законодавства Ук раїни.

Враховуючи викладене, суд в важає необґрунтованими та та кими, що не підлягають задово ленню, позовні вимоги про зоб ов'язання управління Пенсійн ого фонду України в Дзержинс ькому районі м.Харкова повер нути товариству з обмеженою відповідальністю “ХАРКІВСЬ КИЙ ПРАВОВИЙ СОЮЗ” надмірно сплачену суму страхових внес ків на загальнообов'язкове д ержавне пенсійне страхуванн я до солідарної системи у роз мірі 25446,55грн.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Ко дексу адміністративного суд очинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністра тивного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ПРАВОВИЙ СОЮЗ" д о управління Пенсійного фонд у України в Дзержинському ра йоні м.Харкова про зобов' яз ання вчинити певні дії - відмо вити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному по рядку до Харківського апеляц ійного адміністративного су ду через Харківський окружни й адміністративний суд шляхо м подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня от римання копії постанови. Коп ія апеляційної скарги одноча сно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає за конної сили після закінчення строків для подачі апеляцій ної скарги. У разі подання апе ляційної скарги постанова, я кщо її не скасовано, набирає з аконної сили після поверненн я апеляційної скарги, відмов и у відкритті апеляційного п ровадження або набрання зако нної сили рішенням за наслід ками апеляційного проваджен ня.

У повному обсязі постано ву складено 07 вересня 2011 року.

Суддя (під пис)< > Р.В. Мел ьников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходит ься в матеріалах справи.< >

Суддя< > Р.В. Мельников< >