Постанова

від 14.09.2011 по справі 2а/2370/6593/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14 вересня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/6593/2011

14.09.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Грицаєнко О.Л.,

           при секретарі –Кириченко Н.В.,

за участю представників: позивача –ОСОБА_1 (за довіреністю), відповідача –Федорінова С.М. (за посадою), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «Партнер С»про стягнення податкового боргу,

 ВСТАНОВИВ:

           Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Партнер С»про стягнення податкового боргу з  податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4187 грн. 57 коп. Оскільки відповідач добровільно не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач має заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 4187 грн. 57 коп. Вказана заборгованість, самостійно визначена відповідачем у поданій ним податковій декларації, є узгодженою сумою податкового зобов‘язання та не підлягає оскарженню.  

          Відповідач надав заперечення на позов та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що заборгованість виникла у 2000-2007 роках, а відтак не підлягає стягненню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що приватне підприємство «Партнер С»є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Черкаської міської ради 02.02.2000 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 13.07.2011 р. (а.с. 3-4). ПП «Партнер С»згідно довідки про взяття на облік платника податків №1439/29-012 від 09.09.2011 р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Черкаси з 09.02.2000 р. за № 89 (а.с. 58).

Відповідач має податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4187 грн. 57 коп., який є узгодженим податковим боргом.

Вказаний податковий борг виник в результаті несплати відповідачем нарахованих сум податку згідно поданої декларації з податку на доходи фізичних осіб № 17893 від 11.03.2011 р. (а.с. 7), у якій зазначено, що станом на 01.01.2011 р., заборгованість ПП «Партнер С»з податку на доходи фізичних осіб становить 4187 грн. 57 грн.

01.01.2011 р. набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.   

У зв’язку з тим, що правовідносини щодо нарахування та визначення частини податкового зобов’язання виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.  

Відповідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 1.3. ст. 1 Закону України № 2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Пунктом 5.1 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.5.1. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” податкове зобов’язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п. 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідачу була направлена податкова вимога № 767 від 05.04.2011 р.  

Відповідно до п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4187 грн. 57 коп.

Щодо пояснень відповідача про безпідставність позовних вимог про стягнення податкового боргу у зв‘язку з тим, що граничні строки на стягнення вказаного боргу сплили, то суд відноситься до цих доводів критично.

Суд встановив, що відповідач самостійно визначив у  декларації з податку на доходи фізичних осіб № 17893 від 11.03.2011 р. суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4187 грн. 57 грн.

Крім того, суду не надано доказів визнання даного боргу безнадійним податковим боргом та його списання. Водночас,  відповідач не надав суду доказів того, що він звертався до позивача із заявою про списання безнадійного податкового боргу згідно з Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 р. № 103.

Суд також звернув увагу на те, що відповідач не скористався своїм правом на подання уточнюючого розрахунку.

З огляду на викладене, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись, ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,              

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Партнер С»(18032, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 18, кв. 77,  ідентифікаційний код 30759077) на користь держави через державну податкову інспекцію у місті Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) податковий борг в сумі 4187 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн. 57 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          О.Л. Грицаєнко