3/71-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "18" жовтня 2006 р. по справі № 3/71-38
за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Луцьк
до відповідача: управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області, м. Луцьк
про стягнення 9568 грн. 01 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних
Голова господарського суду Волинської області
Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Олейнікова Л.Є. –юрисконсульт І-ї категорії групи правового забезпечення Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком” (дов. від 12.08.2005р.)
від відповідача: Остапюк С.П. –представник управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області (дов. №2/15-1270 від 18.10.2006р.)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: Позивач –відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Луцьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області, м. Луцьк 9568,01 грн., в тому числі 7967,73 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №1057 від 17.10.2002р. послуг електрозв'язку (у період з 01.06.2004р. по 31.08.2006р.), 200,51 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (за період прострочки платежів з 21.04.2006р. по 22.09.2006р.), 1037,44 грн. суми інфляційних (за період з 01.07.2004р. по 30.09.2006р.) та 362,33 грн. процентів річних за період прострочки платежів з 01.07.2004р. по 22.09.2006р., нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав на суму 6392,01 грн. та у зв'язку з частковими розрахунками, проведеними відповідачем, просить суд провадження у справі в частині стягнення 3176 грн. заборгованості припинити.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомив про часткове погашення заборгованості перед позивачем (на суму 3176 грн. згідно платіжного доручення №876 від 16.10.2006р.), визнав залишок неоплаченого боргу та зазначив при цьому, що причиною несвоєчасних розрахунків по оплаті наданих ВАТ „Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії послуг стало важке фінансове становище управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області, неналежне бюджетне фінансування останнього.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
17 жовтня 2002 року між центром обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської дирекції (на даний час філії) ВАТ „Укртелеком”, м. Луцьк та управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області, м. Луцьк було укладено договір про надання послуг електрозв'язку за №1057.
У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв'язку.
На виконання умов зазначеного договору центром обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком” впродовж періоду з червня 2004 року по серпень місяць 2006 року надавались управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області послуги електричного зв'язку.
У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв'язку на суму 49118,77 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонним номером, вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та вартість наданих інших послуг.
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи рахунками за послуги електрозв'язку №№257 за період червня 2004 року –серпня місяця 2006 року, оборотною відомістю та іншими документами –а.с. 12-37, 64, 65.
Нарахування вартості послуг електрозв'язку, що надавались відповідачу, а саме абонентської плати за основний телефон, плати за інші надані послуги та міжміські переговори здійснювалось ЦОСПП Волинської філії ВАТ „Укртелеком” у відповідності до Наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України №120 від 07.06.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.07.2002р. за №595/6883) „Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги” (з наступними змінами та доповненнями).
Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 17.10.2002р. №1057 зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав, вартість наданих послуг не оплатив. Відповідачем в рахунок оплати використаних послуг зв'язку було перераховано позивачу лише 41151,04 грн. (докази часткової оплати –реєстри оплат та платіжні документи долучено позивачем до матеріалів справи –а.с. 38-63, 66, 67).
У зв'язку з викладеним в управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області виникла заборгованість котра на момент подання позовної заяви до суду склала 7967,73 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв'язку предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, отримання останніх управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову, зокрема, в частині стягнення заборгованості періоду з 01.06.2004р. по 31.08.2006р. в сумі 7967,73 грн.
Однак, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем –на суму 3176 грн. згідно платіжного доручення №876 від 16.10.2006р., суд вважає, що до задоволення підлягають вимоги позивача щодо стягнення з управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області заборгованості в розмірі 4791,73 грн., а в частині стягнення 3176 грн. боргу провадження у справі слід припинити на підставі п. 11 ст. 80 господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині вимог.
Крім того, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №1057 від 17.10.2002р., Закону України „Про телекомунікації”, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв'язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 20,51 грн. (за період прострочки платежів з 21.04.2006р. по 22.09.2006р.)
Разом з цим, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 1037,44 грн. суми інфляційних (за період з 01.07.2004р. по 30.09.2006р.) та 362,33 грн. процентів річних за період прострочки платежів з 01.07.2004р. по 22.09.2006р.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені, втрат, пов'язаних з інфляцією, та процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності до положень чинного законодавства та підлягають до повного задоволення.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а часткове погашення заборгованості було здійснено останнім лише після порушення судом провадження у справі, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області (м. Луцьк, вул. Січова, 22, р/р 35219002000004 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код 08562654) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської філії ВАТ „Укртелеком” (м. Луцьк, пр. Перемоги, 2, р/р 260011969 в АППБ „Аваль”, МФО 303569, код 23251963) 4791,73 грн. заборгованості, 200,51 грн. пені, 1037,44 грн. суми інфляційних та 362,33 грн. процентів річних, а всього 6392,01 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 3176 грн. заборгованості провадження у справі припинити.
Голова господарського суду
Волинської області В.О. Кравчук
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2006 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 182866 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні