Рішення

від 16.09.2011 по справі 14/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/343

16.09.11

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати Транс Інвест»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»

про          стягнення 9 556,94 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:                     Бокоч І.М. –директор;

від відповідача:           не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати Транс Інвест»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»про стягнення 9 556,94 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.09.2011 р.

У судовому засіданні 16.09.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до  ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 16.09.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпати Транс Інвест»(надалі –позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № б/н (надалі –договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору, з метою регулярного забезпечення постачальником потреб покупця в продуктах харчування (товар), позивач зобов'язався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати товар. Кількість, ціна та номенклатура (асортимент) товару фіксується сторонами у видаткових накладних, які вважаються невід'ємними частинами даного договору.

У підпункті 3 пункту 5.2. договору зазначено, що покупець, який працює з постачальником, на розгляд постачальника, має можливість отримати товар від постачальника на умовах товарного кредиту на строк 7 банківських днів з моменту отримання товару.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 374 від 03.03.2011 р., № 408 від 09.03.2011 р., № КТ-0002238 від 24.12.2010 р.,      № 344 від 28.02.2011 р., № КТ-0002180 від 16.12.2010 р., № КТ-0002223 від 22.12.2010 р.,             № КТ-0002107 від 06.12.2010 р., № КТ-0002152 від 13.12.2010 р. на загальну суму 9 556,94 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції, поставленої позивачем, у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 9 556,94 грн. Зазначене відповідачем у встановленому порядку не спростовано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 556,94 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(01032, м. Київ,   вул. Комінтерну, 13/135, код 36351631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати Транс Інвест»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 33448586) 9 556 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 94 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                    С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.09.2011