Постанова

від 29.08.2011 по справі 2а-5790/11/0170/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2011 р. (17:25)

Справа №2а-5790/11/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Кузьміній Ю.В., розглянувши  у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим          

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Время"              

про стягнення.

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Алушті АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами доТовариства з обмеженою відповідальністю "Время" (далі відповідач) про стягнення 148508,88 грн., з яких заборгованость з орендної плати за земельну ділянку за  2010р. складає 1466663,62 грн. та пеня - 1845,26 грн.             Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов’язання з орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 26.08.2011р. надіслав до суду клопотання, в якому просить провести судове засідання без участі його представника, та заяву про уточнення позовних вимог, в якої зазначив розрахункові рахунки відповідача, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач  у судове засідання не з’явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином – судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але конверт  повернулася з відміткою почти "організація не знаходиться". Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Крім того, про час, дату та місце судового засіданні відповідач був повідомлений через засоби ЗМІ.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований  Виконавчим комітетом Алуштинської  міської ради АР Крим  05.04.2002р. як юридична особа, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с. 20) та знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в м. Алушті АР Крим з 29.02.2002р. за № 4-В (а.с.21 зворотній бік).

Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 26.07.2006р. (державна реєстрація 25.12.2006р.), відповідач є користувачем земельної ділянки загальною площею 0,6000га, яка розташована в с. малий Маяк по вул. Таврічеська,44. Відповідно до п. 7 договору розмір орендної плати земельної ділянки  складає 77966,55 грн. за рік, та 6497,21 грн. - щомісячно (а.с. 22-24).

25.12.2009р. ДПІ в м. Алушті АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.12.2008р. по 07.12.2009р., в ході якої встановлено порушення в частині несвоєчасності сплати податкового зобов'язання з орендної плати за земельні  ділянки державної і комунальної власності за період з 30.12.2008р. по 07.12.2009р.  

За результатами вищезазначеної перевірки складений акт від 25.12.2009р.                   № 1806/15-3/31817286 (а.с. 29-30), на підставі якого прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.01.2010р. № 0000411503/0 на суму 38886,52 грн. (а.с. 32).

Відповідно до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010р., поданої відповідачем у порядку звітності 25.02.2010р., орендна плата згідно з договором оренди складає 124351,66 грн. (10362,64 грн. щомісячно, 10362,62 грн. за грудень) (а.с. 35).

23.03.2010р. ДПІ в м. Алушті АР Крим проведено невиїзду  перевірку дотримання вимог податкового законодавства, в ході якої встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010р.

За результатами вищезазначеної перевірки складений акт від 23.03.2010р.                   № 413/15-3/31817286 (а.с. 33), на підставі якого прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.03.2010р. № 0007951503/0 на суму 170,00 грн. (а.с. 34).

Відповідачем 30.03.2010р. було подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010р., в якої останній зазначив, що орендна плата згідно з договором оренди складає 113622,44 грн. (9468,54 грн. щомісячно, 9468,5 грн. за грудень), та зазначив (а.с. 36).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII, діючого на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1251) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII, діючого на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2535) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 4  Закону № 2535 встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі ст. 5 Закону № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі сплачують земельний податок.

Згідно до ст. 15 Закону № 2535 власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.  

Положеннями ч. 1 ст. 14 Закону 2535  визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Стаття 17 Закону № 2535 передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення заборгованості) було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, діючий на момент виникнення спірних правовідносин,  (далі Закон №2181) був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював  порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закон №2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 ст. 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп.16.1.1 п.16.1 ст.16  Закону № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пунктом 1.4 ст.1 Закону №2181 визначено, що пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону №2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На підставі ст. 5 Закону № 2181 санкції застосовані в порядку ст. 17 цього Закону підлягають сплаті в десятиденний строк від дня отримання податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, відповідач станом на 05.05.2011р. має недоїмку  з орендної плати за 2010р. та зі сплати штрафних (фінансових) санкцій всього в розмірі 146663,62 грн., крім того заборгованість зі сплати пені в розмірі 1845,26 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, карткою особового рахунку платника  (а.с. 39).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 148508,88 грн. (146663,62+1845,26), що підтверджується матеріалами справи.

У разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п.1.10. ст.1 Закону № 2181 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Судом встановлено, що про необхідність погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 19.01.2010р. № 1/15, яка отримана під розпис 22.01.2010р., про що свідчіть відповідна відмітка на корінці  першої податкової вимоги (а.с. 37).

23.02.2010р. позивач на адресу відповідача направив другу податкову вимогу від 23.03.2010.2010р. № 273, яка отримана під розпис 02.04.2010р., про що свідчіть наявне  у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37 зворотній бік).

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо  стягнення  коштів  платника податків,   який   має  податковий  борг,  з  рахунків  у  банках, обслуговуючих такого платника,  на суму податкового боргу або його частини.  

Відповідач не надав заперечення проти позову або доказів сплати заборгованості, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

За таких обставин,  позовні вимоги підлягають задоволенню, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 29.08.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано  05.09.2011р.

Керуючись  ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.  

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Время" (98540, АР Крим, м. Алушта, с. Виноградне, 5 км. Ялтинського шосе, б. 2, ЄДРПОУ 31817286; р/р 26004301123208, р/р 26004301123208, МФО 322948 в ПАТ "Банк Форум"; р/р 26005410586001, р/р 26006410586022, р/р 26050410586001, МФО 384436 в КРИМ.РУПАТКБ "Приватбанк") на користь місцевого бюджету Маломаякської  селищної ради (р/р 33213812700011,  банк ГУ ДКУ в АРК м. Ялта, МФО 824026, ЗКПО 34740913, код платежу 13050200) заборгованість в сумі 148508,88 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Євдокімова О.О.