Постанова

від 20.09.2011 по справі 2а-7804/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 р.                                                                                    № 2а-7804/11/1370  

16 год. 26 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді –                                                  Качур Р.П.,

За участю секретаря судового засідання –          Подібки М.З.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово –закупівельне підприємство водного господарства»про стягнення заборгованості в сумі 3276,19 грн., -

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово –закупівельне підприємство водного господарства»про стягнення заборгованості в сумі 3276,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок використання коштів Фонду, а саме допущено неправомірне видання путівки на санаторно-курортне лікування. Сума боргу відповідача складається з не прийнятих до заліку витрат штрафних санкцій та пені. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №06-16-1816 від 20.09.2011 року позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в суму 476,19 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву від 22.08.2011 року (вх. № 38006), де вказано, що позивачем під час проведення перевірки допущено порушення вимог Цивільного кодексу України, а докази, подані відповідачем, вказують на дотримання ним норм законодавства.

Суд, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив та оцінив докази, які мають значення для справи в їх сукупності та встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово –закупівельне підприємство водного господарства»зареєстровано Жовківською районною Радою народних депутатів 15.04.1994 року, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності № 01034366.

28.01.2011 року позивачем проведено перевірку правильності нарахування, сплати, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування відповідачем, про що складено Акт № 13 від 28.01.2011 року. В акті перевірки встановлено порушення відповідачем п. п. 4.1., 4.2. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.09.2009 року № 12, а саме видано санаторно-курортну путівку №030964 в санаторій «Здравіє»заїздом 17.06.2010 року. Застрахована особа ОСОБА_2 знаходився у щорічній відпустці з 01.06.2010 року по 24.06.2010 року. Перебування в санаторії не співпадає з терміном надання відпустки. Путівка видана без пред’явлення довідки форми 070/о.

23.03.2011 року позивачем прийнято Рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4-ФССТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 404, яким на підставі Акту перевірки від 28.01.2011 року визначено суму платежу в розмірі 4299,75 грн. Вказане Рішення відповідачем отримано 24.03.2011 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 11).

25.04.2011 року позивачем прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій за повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1, яким у зв’язку з не поверненням у повному обсязі страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 4299,75 грн. то ТзОВ «Львівське торгово –закупівельне підприємство водного господарства»застосовано штраф у розмірі 407 грн. та пеню в розмірі 69,19 грн. Вказане рішення відправлено відповідачу рекомендованим листом № 128 від 16.05.2011 року.

Згідно Наказу № 1-отп від 16.06.2010 року ОСОБА_2 надано щорічну основну відпустку з 16.06.2010 року по 10.07.2010 року тривалістю 24 дні за період 1994 рік. (а. с. 25)

Згідно Довідки для одержання путівки № 244 від 13.04.2009 року ОСОБА_2 рекомендується курортне лікування. Довідка дійсна до 13.09.2009 року.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник відповідно до цього Закону - це роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону. Страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно ст. 8 цього ж Закону спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Згідно ст. 9 цього ж Закону Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.   

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 27 цього ж Закону страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Згідно п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 28 цього ж Закону страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників та накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 30 цього ж Закону страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 4.1. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 12від 25.09.2009 року, рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма N 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)").

Згідно п. 4.2. цього ж Порядку відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на Довідку для одержання путівки на санаторно-курортне лікування № 399 від 25.06.2010 року як на доказ правомірності отримання санаторно-курортної путівки, оскільки згідно путівки лікування розпочалось 17.06.2010 року, а довідку видано 25.06.2010 року. Крім того, в матеріалах справи наявна Довідка для одержання путівки № 244 від 13.04.2009 року, яка дійсна до 13.09.2009 року і яка була підставою для отримання путівки  на санаторно-курортне лікування.

Щодо пояснень представника позивача на те, що у нього є медичні покази для проходження санаторно-курортного лікування, що підтверджується записами у медичній карточці (а.с. 42) суд зазначає, що підставою для виділення путівки є заява та довідка форми № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.1999 р., дійсна на момент виділення путівки.

Відтак позивачем правомірно встановлено порушення відповідачем п. п. 4.1., 4.2. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Беручи до уваги те, що суму заборгованості до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське торгово –закупівельне підприємство водного господарства»(Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, вул. Вокзальна, 20А, код ЄДРПОУ 01034366) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (просп. Шевченка, 7, м. Львів, код ЄДРПОУ 25249982) заборгованість в розмірі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 19 коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2011 року.

         Суддя                                                                                 Качур Р.П.