Постанова

від 29.08.2011 по справі 2а/1770/2260/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2260/2011

29 серпня 2011 року

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Таустік Л.Г. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився     

відповідача: представник не з'явився      

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Державна податкова інспекція у м.Рівне        

до

 Приватне підприємство "Інститут досліджень культурної спадщини"      

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Інститут досліджень культурної спадщини» про стягнення податкової заборгованості в сумі  170,00 грн.

Від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем разом з позовною заявою.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

При цьому суд виходить з наступного.

Вирішуючи даний спір суд виходить із положень податкового законодавства, що діяло на момент вирішення даного спору та на момент виникнення податкового боргу.

Відповідач – Приватне підприємство «Інститут досліджень культурної спадщини» зареєстроване як юридична особа 15.06.2007 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради, про що зроблений запис в єдиному державному реєстрі за №16081020000005134 (а.с.6-7). Відповідач взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у м.Рівне  16.06.2007 року за №29-23/4101 (а.с.5).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 170,00 грн. за платежем єдиний податок.

Наявність заборгованості підтверджується наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами: копією корінця податкової вимоги форми «Ю» від 12 березня 2011 року з доказом направлення відповідачу (а.с.3), копією акта перевірки від 11.01.2011 року №5/23-500\35224385 (а.с.10-13), копією податкового повідомлення-рішення від 25.01.2011 року №0000202342 разом з доказом направлення відповідачу (а.с.14-15), зворотнім боком облікової картки платника (а.с.16), розрахунком суми податкового боргу (а.с.17).

Згідно з п.180.1 ст.180 ПКУ для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього Кодексу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п.п.10.1.2 п.10.1 ст.10 ПКУ до місцевих податків належить єдиний податок.

Згідно п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 03.07.1998 року №727/98 із змінами та доповненнями суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним  податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного  податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних  осіб  встановлюється  місцевими  радами  за  місцем   їх державної  реєстрації  залежно  від  виду  діяльності  і  не  може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Позивачем для відповідача направлялося податкова вимога (а.с.3), яка відповідачем не задоволена та в установленому порядку не оскаржувалася.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1. ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму боргу або його частини.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Інститут досліджень культурної спадщини» (код ЄДРПОУ 35224385) до місцевого бюджету м.Рівне (р/р 34216378700002) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, борг за платежем єдиний податок в сумі 170 грн. (сто сімдесят гривень).  

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                    Шевчук С.М.