Постанова

від 31.08.2011 по справі 6773/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд  

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  "31" серпня 2011 р.                                                                       № 2-а-6773/11/2070  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі

Головуючого судді   Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши   у   відкритому   судовому      засіданні   у   приміщенні   Харківського   окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЗ Автоматика"

до                Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

про              визнання дій незаконними ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ЗТЗ Автоматика", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Ленінському     районі м. Харкова в частині складення Довідки про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ЗТЗ АВТОМАТИКА»(код 37190217) з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011р. від 23.05.2011р. №911/18-015/37190217; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що  дії відповідача щодо складення Довідки про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ЗТЗ «АВТОМАТИКА»(код 37190217) з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 28.02.11 від 23.05.11 № 911/18-015/37190217  є незаконними.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що довідка документальної перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших правовідносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами КАС України.

Судом встановлено, що на підставі наказу працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 рік.

За наслідками перевірки було складено Довідку від 23.05.11 №911/18-015/37190217 якою було встановлено відсутність умов для ведення господарської діяльності, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення. ч. 1, 5, ст.. 203, пп.. 1,2 ст. 215, ст.. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за січень 2011 року мають ознаки нікчемності.

08.04.2011 року ДПІ був направлений на адресу ЗТЗ „Автоматика" запит про надання пояснень та документального підтвердження, який був отриманий платником 28.04.2011 року.

На вказаний запит підприємство надало відповідь та документи, у зв'язку з чим на підставі доповідної записки від 05.05.2011 року був оформлений наказ №600 про призначення документальної позапланової перевірки.

Вказаний наказ разом із повідомленням про проведення перевірки були направлені 05.05.2011 року, та отримані платником 10.05.2011 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно  до   ст. 19   Конституції  України,   правовий  порядок  в   Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те. що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що право проводити перевірки платників податків надано органам державної податкової служби статтею 20.1.4 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 75.1.2 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, /статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як встановлено судом, що в довідці про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача у вступній частині вказано, що перевірку проведено на підставі ст. 78.1.1 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна позапланова виїзна перевірка проводиться якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що 08.04.2011 року ДПІ був направлений на адресу ЗТЗ „Автоматика" запит про надання пояснень та документального підтвердження, який був отриманий платником 28.04.2011 року.

На вказаний запит підприємство надало відповідь та документи, у зв'язку з чим на підставі доповідної записки від 05.05.2011 року був оформлений наказ №600 про призначення документальної позапланової перевірки.

Суд звертає увагу, що вимога ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо надання пояснень та документальних підтверджень обґрунтовувались посиланням на п.п. 20.1.6, ст. 20, ст. 72, п.73.3, 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, Постанову КМУ від 27.12.2010р. № 1232 „Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", Постанову КМУ від 27.12.2010р. № 1245 „Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом", та посиланням на виявлення фактів, які свідчать про порушення податкового законодавства, але ані в запиті, ані в довідці про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки   ЗТЗ „Автоматика" відповідачем не наведено жодного посилання на вище зазначені обставини.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що  дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення перевірки позивача є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства.

Що стосується висновків відповідача зазначених в вище зазначені довідці, а саме: порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання   правових   наслідків,   що   обумовлені   ними   по   право чинах,  а саме відсутність основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочини між позивачем та його контрагентами на думку відподача є нікчемними, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і,  що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд  зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб   позивача та  його контрагентів на укладання таких договорів в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час як на час укладення угоди між позивачем та  його контрагентами останні знаходився в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що твердження відповідача  щодо нікчемності угод ЗТЗ „Автоматика" за перевірений період, зроблені посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Харкова під час перевірки, не відповідають дійсності, а є таким, що вчинено з порушенням норм чинного законодавства.

Також суд звертає увагу, що у відповідності до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Згідно з п.З вказаного Порядку, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного  та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи  державної податкової служби.

Довідка   -    службовий   документ,   який   підтверджує   факт   проведення   документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм    доказової   інформації   про    невстановлення    фактів    порушень    вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Оскільки, як було встановлено судом вище, за результатом перевірки було складено довідку в якій зазначені порушення позивача, то суд приходить до висновку, що відповідач своїми діями порушив вище зазначений Порядок, так як в даному випадку останній повинен був скласти акт в якому викласти зазначені в довідці порушення та прийняти відповідне рішення.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо  складення Довідки про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЗ Автоматика" (код 37190217) з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011р. від 23.05.2011р. №911/18-015/37190217 є такими що вчиненого з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст.. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЗ Автоматика" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання дій незаконними  - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова в частині складення Довідки про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЗ Автоматика" (код 37190217) з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011р. від 23.05.2011р. №911/18-015/37190217.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЗ Автоматика", код. 37190217 суму сплачених судових витрат в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 вересня 2011 року.

Суддя                                                                                                                             Спірідонов М.О.