Ухвала

від 08.09.2011 по справі а4/097-07

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № А4/097-07 Гол овуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний а дміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бє лової Л.В.

суддів: Ку чми А.Ю

Бистрик Г.М.

при секретарі: Комісаренко В.Д.

суддів: Мі щука М.С.

Гром Л.М.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому с удовому, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС У країни, засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі на постанову Господа рського суду Київської облас ті від 27 квітня 2007 року у справі за позовом Державної податк ової інспекції у Вишгородськ ому районі до Товариства з об меженою відповідальністю „М егапромсервіс”, та Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Фірма “Фавор”, про визнан ня недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Вишгородському рай оні Київської області зверну лась до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ „Мегапромсервіс” та Т ОВ “Фірма “Фавор, про визнанн я недійсним договору № 1207, укла деного відповідачами 07.12.2004р. Пр и цьому, ДПІ просить суд стягн ути з ТОВ „Мегапромсервіс” н а користь ТОВ “Фірма “Фавор” вартість отриманого за дого вором № 1207 від 07.12.2004 р., укладеного між ТОВ „Мегапромсервіс” та ТОВ “Фірма “Фавор” на загаль ну суму 33000,00 грн., а з ТОВ “Фірма “ Фавор” стягнути на користь д ержавного бюджету вартість о триманого за договором № 1207 ві д 07.12.2004 р, укладеного між ТОВ „Ме гапромсервіс” та ТОВ “Фірма “Фавор” на загальну суму 33000,00 г рн.

Постановою Господарського суду Київської області від 27 квітня 2007 року в задоволенні п озову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначе ною постановою, ДПІ у Вишгоро дському районі Київської обл асті подано апеляційну скарг у, в якій просять скасувати по станову Господарського суду Київської області від 27 квітн я 2007 року та прийняти нову пост анову, якою позов задовольни ти, мотивуючи свої вимоги тим , що судом порушено норми мате ріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чи ном повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгл яду справи, в судове засіданн я не з' явилися. Про причини с воєї неявки суд не повідомил и.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирі шення апеляційної скарги, а о собиста участь сторін в судо вому засіданні - не обов' яз кова, колегія суддів у відпов ідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи з а відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фікс ування судового засідання за допомогою звукозаписувальн ого технічного засобу не зді йснювалося.

Заслухавши в судовому засі данні суддю-доповідача, пояс нення з' явившихся учасникі в процесу, перевіривши матер іали справи, колегія суддів в важає, що апеляційна скарга н е підлягає задоволенню з нас тупних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС У країни, суд апеляційної інст анції залишає скаргу без зад оволення, а постанову суду - бе з змін, якщо визнає, що суд пер шої інстанції правильно вста новив обставини справи та ух валив судове рішення з додер жанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вст ановлено, що 07 грудня 2004 року мі ж ТОВ „Мегапромсервіс” (код Є ДРПОУ 32947250) та ТОВ “Фірма “Фавор ” (код ЄДРПОУ 21505980) укладено дого вір про виконання ремонтно-б удівельних робіт № 1207, згідно у мов якого ТОВ “Фірма “Фавор” доручає, а ТОВ „Мегапромсерв іс” бере на себе зобов' язан ня виконати ремонтно-будівел ьні роботи. Вартість робіт ви значається сторонами за дого вірною ціною у сумі 33000,00 грн. (ра зом з ПДВ).

На виконання згаданого дог овору сторонами було оформле но Акт прийому-передачі вико наних робіт від 19.04.05р., згідно як ого ТОВ „Мегапромсервіс” вик онало роботи на суму 33000,00 грн., а ТОВ “Фірма “Фавор” оплатило згадану суму в повному обсяз і.

Позивач, стверджуючи про на явність в діях відповідача-1 у мислу, спрямованого на досяг нення мети суперечної інтере сам держави, вважає, що підста вою для висновку щодо спрямо ваності діяльності відповід ача-1 є подання Генеральної пр окуратури України від 30.11.2006р. № 17/1/2-16257-05 із залученим допитом дир ектора ТОВ „Мегапромсервіс” ОСОБА_4 від 17.08.2005р. на якому о стання вказала, що до господа рської діяльності згаданого підприємства вона відношенн я не має і зареєструвала його за грошову винагороду, а тако ж висновок судово-почеркозн авчої експертизи № 589 від 16.11.2006р. у якому встановлено, що підпи си на договорі №1207 від 07.12.2004р. та ф інансово-господарських доку ментах виданих на виконання оспорюваного договору, викон ані не ОСОБА_4

В обґрунтування позову ДПІ зроблено посилання на проти правність умислу лише у ТОВ “ Мегапромсервіс”.

ДПІ у Вишгородському район і не надано доказів на підтве рдження укладання оспорюван ого договору від 07.12.2004р. № 1207 з по рушенням господарської комп етенції з боку ТОВ „Мегпромс ервіс”.

Первинні документи, якими о формлено спірний договір, ві д імені ТОВ „Мегапромсервіс” підписані його директором ОСОБА_4.

Колегія суддів не приймає д оводи апеляційної скарги про обґрунтованість позовних ви мог про визнання недійсним д оговору № 1207, укладеного відпо відачами 07.12.2004р. та стягнення на користь державного бюджету вартість отриманого за цим д оговором, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмо вляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем н е надано належні докази на пі дтвердження того, що укладаю чи угоду, сторони діяли з мето ю, яка суперечила інтересам д ержави та суспільства.

Залучений до матеріалів сп рави витяг з акта перевірки в ід 21.09.2006р. № 669\23-2\32947250 позапланової п еревірки ТОВ „Мегапромсерві с” з питань дотримання вимог податкового, валютного та ін шого законодавства за період з 1.10.2004р. по 29.12.2005р., на підставі яко го ДПІ у Вишгородському райо ні винесені податкові повідо млення-рішення від 8.11.2006р. № 0000902300\0 , яким ТОВ „Мегапромсервіс” в изначено податкове зобов' я зання зі сплати податку на пр ибуток загалом на суму 76107922 грн ., та № 0000912300\0, яким ТОВ „Мегаромсе рвіс” визначено податкове зо бов' язання зі сплати податк у на додану вартість загалом на суму 60882750 грн., не свідчать пр о наявність умислу на укладе ння угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспіл ьства, саме у відповідача-1, ос кільки матеріали справи не м істять жодного доказу про ви значення податкових зобов' язань ТОВ „Мегапромсевіс” са ме за спірною угодою з ТОВ “Фі рма “Фавор”.

На момент укладення та вико нання спірної угоди ТОВ „Мег апромсервіс” було належним ч ином зареєстрованим підприє мством та платником податків .

Податковим органом не пода но доказів спрямованості укл аденої угоди на вчинення пор ушення податкового законода вства, не доведено, що за резул ьтатом виконання спірного до говору у відповідача-1 наявни й податковий борг, в зв' язку з чим твердження позивача пр о завдання державі збитків у вигляді несплачених податкі в є недоведеним, не надано на лежних доказів на підтвердже ння того, що укладаючи угоду, с торони діяли з метою, яка супе речила інтересам держави та суспільства.

Відповідно до вимог ч. статт і 207 ГК України господарське з обов' язання, що не відповід ає вимогам закону, або вчинен о з метою, яка завідомо супере чить інтересам держави і сус пільства, або укладено учасн иками господарських відноси н з порушенням хоча б одним з н их господарської компетенці ї (спеціальної правосуб' єкт ності), може бути на вимогу одн ієї із сторін, або відповідно го органу державної влади ви знано судом недійсним повніс тю або в частині.

Частиною 1 статті 208 ГК Україн и визначено, що у випадку якщо господарське зобов' язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, то за наявно сті наміру в обох сторін - у ра зі виконання зобов' язання о бома сторонами - в доход держа ви за рішенням суду стягуєть ся все одержане ними за зобов ' язанням, а у разі виконання зобов' язання однією сторон ою з другої сторони стягуєть ся в доход держави все одержа не нею, а також все належне з н еї першій стороні на відшкод ування одержаного. У разі ная вності наміру лише у однієї і з сторін усе одержане нею пов инно бути повернено другій с тороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодува ння виконаного стягується за рішенням суду в доход держав и.

Таким чином, вказаний Кодек с містить публічно-правові н аслідки укладення недійсної угоди. Цим кодексом встановл ена відповідальність (правов і наслідки) у вигляді адмініс тративно-господарської санк ції (в розумінні статей 238, 239 ГК України), яка має конфіскацій ний характер, - стягнення в дох од держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою , за укладення угоди з метою, с уперечною інтересам держави та суспільства.

ТОВ „Мегапромсервіс” на ча с прийняття рішення у справі є ліквідованим, тому відпові дна санкція в частині стягне ння в доход держави отримано го за спірною угодою може бут и застосована виключно до ТО В “Фірма “Фавор”.

Відповідно до ст. 250 ГК Україн и адміністративно-господарс ькі санкції можуть бути заст осовані до суб' єкта господа рювання протягом шести місяц ів з дня виявлення порушення , але не пізніш як через один р ік з дня порушення цим суб' є ктом встановлених законодав чими актами правил здійсненн я господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновками суду першої і нстанції про пропущення стро ків для застосування до відп овідача-1 адміністративної с анкції, оскільки позивач зве рнувся до суду 08.02.2007р., тобто біл ьш як через два роки після вчи нення відповідачем-1, як стве рджує позивач, правопорушенн я.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинс тва України кожна сторона по винна довести ті обставини, н а яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадкі в, встановлених статтею 72 цьог о Кодексу.

Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в об ґрунтування позовних вимог

Враховуючи викладене, коле гія суддів приходить до висн овку, що постанова Господарс ького суду Київської області від 27 квітня 2007 року відповіда є нормам матеріального та пр оцесуального права, доводи а пеляційної скарги не спросто вують висновків суду першої інстанції, викладених у зазн аченій постанові, у зв' язку з чим підстав для її скасува ння не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Держа вної податкової інспекції у Вишгородському районі на пос танову Господарського суду Київської області від 27 квітн я 2007 року - залишити без задовол ення.

Постанову Господарського суду Київської області від 27 к вітня 2007 року - залишити без змі н.

Ухвала набирає законн ої сили з моменту проголошен ня та може бути оскаржена про тягом двадцяти днів з дня її с кладання в повному обсязі шл яхом подачі касаційної скарг и безпосередньо до Вищого ад міністративного суду Україн и.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук