Ухвала

від 02.08.2011 по справі к-20123/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К-20123/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р.

у справі №2а-9993/08/0470

за позовом Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа»,

до  Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації України (надалі –Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська, ДПА України)

про визнання недійсним акта, зобов’язання вчинити певні дії  -

встановив:

У жовтні 2008р.  Підприємство об’єднання громадян «Спільна справа»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації України  про скасування акта №48 від 17.01.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, поновлення дії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2009р. у задоволені позовних вимог Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа»- відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009р. рішення суду першої інстанції було скасовано, позов Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа»задоволено частково. Визнано недійсним акт Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська №48 від 17.01.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа». В решті позовних вимог –відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009р. в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009р. у справі №2а-9993/08/0470 виправлено описку, а саме, в вступній частині постанови суду дату прийняття рішення з «15 квітня 2009р.» виправлено на «22 квітня 2009р.».

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р. Лівобережна МДПІ звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р. в частині визнання недійсним акту Лівобережої МДПІ №48 від 17.01.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, посилаючись на те, що при винесені постанови від 22.04.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було порушено норми матеріального і процесуального права, а саме, п.п. «б»  п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Підприємство об’єднання громадян «Спільна справа», ідентифікаційний код 33856023,  зареєстровано 03.11.2005р. державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради. 06.04.2006р. позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, присвоєно індивідуальний податковий номер 338560204683 та видано відповідне свідоцтво №04664745  серії НБ №191396.

13.12.2007р. Постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі №А2/3669-07 припинено юридичну особу - Підприємство об’єднання громадян «Спільна справа».

17.01.2008р. Лівобережною МДПІ було складено акт №48 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв’язку  з тим, що припинена підприємницька діяльність позивача, а це є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п. 9.8 «б» ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість. Однак позивач, не погоджуючись з таким рішенням податкового органу,  звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що Постанова господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. була скасована ухвалою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2008р. та відмовлено у задоволені позовних вимог про припинення юридичної особи - Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа». Натомість, вже 09.09.2008р. позивачем було отримано у Лівобережній МДПІ нове свідоцтво №100138128 про реєстрацію платника податку на додану вартість. У зв’язку з чим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач - Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська при постановленні Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПОГ «Спільна справа»діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»та «Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість».

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасовуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2009р. у справі №2а-9993/08/0470 та задовольняючи позовні вимоги Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа»частково про визнання недійсним акту Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська №48 від 17.01.2008р. щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, виходив з того, що на момент розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції обставини, які стали підставою для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, були відсутні, а саме - Постанова господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. у справі №А2/3669-07 про припинення юридичної особи - Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа» скасована постановою суду апеляційної інстанції 12.05.2008р. Тобто акт №48 від 17.01.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було прийнято податковим органом на підставі рішення, яке не набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з рішеннями суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Питання реєстрації певної юридичної особи платником податку на додану вартість, підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість  та інші питання, пов’язані з реєстрацію та здійсненням податковими органами подальшого обліку платників податку на додану вартість врегульовано нормами Закону України «Про податок на додану вартість».

Статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, а нормами п. 9.8 цієї статті встановлені підстави анулювання такої реєстрації.

Випадки, при настанні яких реєстрація платника податку на додану вартість анулюється встановлені п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 25 Наказу Державної податкової адміністрації № 79 від 01.03.2000 “Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість”, а саме:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги  оподатковуваних  операцій,  менші  за визначені  зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна   комісія   платника   податку,   оголошеного  банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих. що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, припинення позивача на момент складання відповідачем акту №48 від17.01.2008р. щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не відбулося, так як Постанова господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. у справі №А2/3669-07 про припинення юридичної особи - Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа»не набрала законної сили та була скасована постановою суду апеляційної інстанції 12.05.2008р., то суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, про те, що у відповідача не було правових підстав для  складання акту №48 від 17.01.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Підприємства об’єднання громадян «Спільна справа».

Що стосується решти позовних вимог в задоволені яких судами першої та апеляційної інстанції –відмовлено, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, що у зв’язку з тим, що позивачем 09.09.2008р. отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100138128 і відсутні правові підстави для поновлення дії попереднього свідоцтва про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість (№04664745 від 06.04.2006р.) та поновлення позивача у реєстрі платників податку на додану вартість, тому решта заявлених позивачем у справі позовних вимог безпідставна, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення апеляційної інстанцій не встановлено.

Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська  –залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р. –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  

---

Н.Є. Маринчак

          

Судді:                                                                        

---

Г.К. Голубєва

---

М.І. Костенко

---

С.Е. Острович

---

О.І. Степашко

 

Суддя                                                                         Н.Є. Маринчак