Постанова

від 16.10.2006 по справі 20/5296-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/5296-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" жовтня 2006 р.                                                            Справа №20/5296-А

за позовом  Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

м. Хмельницький    

до Відкритого акціонерного товариства "Металіст", смт. Вовковинці, Деражнянського району

про стягнення 1603,08 грн. заборгованості, у тому числі 68,08 грн. - пені

                                                                      Суддя  Гладій С.В.  

                                                                      Секретар судового засідання Кохан І.В.

Представники:                        

Від позивача -        Нідзій І.М. - за дор. № 01-185/465 від 16.08.2006р.

Від відповідача -    не з'явився.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 1535,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 68,08 грн. пені за порушення термінів сплати штрафних санкцій відповідно до ст.ст.19,20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Позивачем надано додаткові  докази.

У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 1535,00 грн. адміністративно-господарських санкцій. Заявлене клопотання судом прийняте та підлягає задоволенню.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представника для участі у судовому засіданні не направив, заперечень на позовну заяву не подав. Ухвали та повістки суду надіслані в його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями.

Заслухавши осіб, які з'явились у судове засідання, та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

У 2006 році відповідачем поданий до позивача Звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, в якому відповідачем зазначена середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 10 осіб, не зазначено кількість інвалідів-штатних працівників та  кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях,  створених відповідно до вимог ст.19 Закону. Фонд оплати праці штатних працівників зазначено  в сумі 30,7 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника –2,56 тис. грн.

На підставі даних звіту позивачем проведено розрахунок адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1535,00 грн., виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Крім того, за порушення строків сплати штрафних санкцій ( до 15.04.06 ) позивачем нараховано пеню  в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, яка становить 68,08 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу та пені позивач звернувся з позовом до суду.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції, чинній у 2005р. встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, зокрема, для підприємств з кількістю працюючих від 8 до 25 чоловік - у кількості одного  робочого  місця.

Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, зі змінами та доповненнями, - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п. 5).

Відповідно створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи  працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, відповідач вимоги закону не виконав. У поданому до позивача звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік не зазначив кількість інвалідів-штатних працівників та  кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях згідно вимог ст.19 Закону, не створив на підприємстві робочі місця для інвалідів з відповідною їх атестацією.

Згідно ст.20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де   кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює більше 15 осіб в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації за робоче місце, не зайняте інвалідом

У Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 передбачено, що штрафні санкції  сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Порушення термінів сплати штрафних санкцій згідно ст. 20 Закону тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.

Тому позивачем правомірно нараховані штрафні санкції в розмірі 1535,00 грн. за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 68,08 грн. пені.  При  цьому   доводи  відповідача чинному законодавству не відповідають.

Судом враховується клопотання позивача про зменшення суми позовних вимог до 1535,00 грн. адміністративно-господарських санкцій.  

За таких обставин позовні вимоги (з врахуванням зменшення позовних вимог) визнаються обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86,  104,  158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД  

П О СТ А Н О В И В   :

Позов  Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства "Металіст", смт. Вовковинці, Деражнянського району про стягнення 1535,00 грн. штрафних санкцій  задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Металіст", смт. Вовковинці, Деражнянського району  / вул. Першотравнева, 31, код 00908260 / на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький / вул. Грушевського, 87, код 14149591 / 1535,00 грн. / одну тисячу п'ятсот трисдцять п'ять гривень 00 коп. / штрафних санкцій.  

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України  сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      С.В. Гладій

Віддруковано 3 примірники:

1 –по справі,

2 -  позивачу,

3 –відповідачу.