Постанова

від 17.10.2006 по справі 16/5481-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5481-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" жовтня 2006 р.                                                            Справа №16/5481-А

За позовом  Управління Пенсійного Фонду України в Теофіпольському районі

Хмельницької області смт. Теофіполь   

до Відкритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" смт. Теофіполь

про стягнення 235034,63 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування.

Суддя  Магера В.В.                    Секретар судового засідання Приступа Д.І.

Представники сторін:

Від позивача -  Казюк А.Л. –представник за довір. №120/07 від 18.01.2006 р.         

Від відповідача –Таранчук Л.В. –за доруч. № 233 від 16.10.2006 р.

Ухвалою суду  від  12.09.2006р. відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд на 02.10.2006р. Ухвалою суду від 02.10.06р. судовий розгляд справи відкладено та призначено на 17.10.2006 р., про що сторони повідомлені належним чином.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 235 034,63 грн. заборгованості по страхових внесках до Пенсійного фонду України. Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, вказуючи що вони підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач письмового заперечення на позов не надав, однак його представник в судовому засіданні проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Відкрите акціонерне товариство “Сільгосптехніка”, смт. Теофіполь зареєстроване як юридична особа, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики № 1695, та відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових  внесків  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача станом на 25.07.2006р., склалась заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 235 034,63 грн., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, які складені відповідачем за період квітня 2004 р.- липня 2006 р., особовими картками платника, розрахунком позовних вимог.

В зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків до Фонду, позивачем було прийнято рішення №44 від 16.12.2004 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) страхувальниками страхових внесків, яким відповідачу нараховано 13 059,35 грн. штрафних санкцій та 8 580,47 грн. –пені. Рішенням позивача № 98 від 29.03.2005 р. відповідачу нараховано 200,00 грн. штрафних санкцій та 136,00 грн. пені.

З метою погашення вказаної заборгованості, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ю-27-У від 27.06.20006р., яка отримана відповідачем, що підтверджується підписом представника підприємства на корінці вимоги та не оскаржувалася ним.

У зв'язку із наявною заборгованістю відповідача, позивачем подано позов до суду про примусове стягнення даної заборгованості.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:              

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього  Закону  сплачують  страхові  внески  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати,  обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” суми страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  При цьому  згідно  пункту 3  даної статті територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  прийнято  вимогу про сплату заборгованості, протягом десяти робочих днів із дня отримання вимоги відповідач зобов'язаний був сплатити суми недоїмки.

Судом враховується, що згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.  Відповідно до п.6 ст.20 даного  Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески,  нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Оскільки протягом десяти днів із дня отримання Вимоги відповідач не сплатив зазначену у ній суму,  не оскаржив Вимогу до суду,  позивач  обґрунтовано  просить  стягнути  з  відповідача   заборгованість  по внесках.

На підтвердження позовних вимог позивачем  надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р., які не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 235 034,63 грн. заборгованості по страховим внескам на обов'язкове державне пенсійне страхування обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі, смт. Теофіполь  до Відкритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка”, смт.Теофіполь про стягнення 235 034,63 грн. заборгованості по страхових внесках задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сільгосптехніка” (смт. Теофіполь, вул. Леніна, 75, р/р  260073045 в ХОД АППБ “Аваль”, МФО 315916, код 00902323) на користь Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі районі (смт. Теофіполь, вул. Щорса, 25, р/р 25607301126 в Теофіпольському відділенні Ощадбанку, МФО 375188, код 04864507) заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 235 034,63 грн. (двісті тридцять п'ять тисяч тридцять чотири  гривні 63 коп.).

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                             В.В. Магера

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.