Постанова

від 02.09.2011 по справі 2а-7835/11/0170/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2011 р. (10:55)

Справа №2а-7835/11/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Кузьміній Ю.В.. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АРК          

до   Філатовського комунального підприємства              

про стягнення 6418,23 грн.

 Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському  районі  АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Філатовського комунального підприємства  (далі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 6418,23 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки страхові внески та нараховані фінансові санкції та пеня.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, однак від нього 02.09.2011р. до суду надійшло клопотання, в якому просить провести судове засідання без участі його представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач  у судове засідання не з’явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

 Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим за реєстраційним номером 05040125 (а.с. 14).

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-IV, що діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами  (далі Закон № 1058).

Згідно ст. 1 Закону № 1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пункту 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 (далі –Інструкція), платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця розрахунок зобов’язань зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, в якому вказується самостійно обчислені суми зобов'язань.

Відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, наданих відповідачем позивачу, за  Філатовським комунальним підприємством склалась заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування що підлягає сплаті за жовтень 2010р. у розмірі 574,03 грн. (а.с.4), за листопад 2010р. - 587,49 грн. (а.с.5), за грудень 2010р. - 587,49 грн. (а.с. 6), а всього 1749,01 грн.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058  за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що 30.12.2010р. Управлінням Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відносно відповідача прийняте  рішення № 1027 про застосування штрафу в розмірі 570,14 грн. та нарахована пеня в розмірі 255,01 грн. (а.с. 10).

Частиною 14 ст. 106 Закону 1058, встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом. У разі незгоди з рішенням про нарахування  пені та накладення штрафу, страхувальник у десятиденний строк має право на оскарження рішення у судовому порядку.

Рішення Управління Пенсійного Фонду України в Красноперекопському районі Крим № 1027 від  30.12.2010 року отримане відповідачем 19.01.2011р. (а.с. 12), у встановленому законом порядку не оскаржено, штраф та пеня до теперішнього часу не сплачені.

Таким чином, загальна сума заборгованості зі сплати страхових внесків за жовтень-грудень 2010р. та штрафу та пені за рішенням № 1027 від 30.12.2010р. складає 2574,16 грн. (574,03+587,49+587,49+570,14+225,01).

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.  

Стосовно стягнення штрафу та пені за рішенням № 23 від 10.02.2011р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10.02.2011р. Управлінням Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відносно відповідача прийняте  рішення № 23 про застосування штрафу в розмірі 212,89 грн. та   нарахована пеня в розмірі 3621,18 грн. (а.с. 9).

01.01.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, в зв’язку  норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону  № 1058 втратила чинність.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов’язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

Рішення № 23 про застосування штрафу та нарахування пені було прийняте 10.02.2011р., тобто у той час, коли пункт 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.  “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування  № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового  державного соціального страхування.

Так, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування  № 16 від 14.01.1998 р. залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Згідно ч. 1 ст. 14 Основ законодавства страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України № 16 страховиками є цільові страхові фонди з: пенсійного страхування; медичного страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; страхування на випадок безробіття.

До 01.01.2011р., тобто до набрання чинності Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.2011р.

Відповідно, з 01.01.2011р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.  “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відтак, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Проте, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Застосування позивачем при винесенні рішення № 23 від 10.02.2011р.  недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Отже, Управління Пенсійного Фонду України в Красноперекопському районі АР Крим при застосуванні штрафу та нарахування пені до позивача за несвоєчасну сплату страхових внесків винесло рішення № 23 від 10.02.2011 р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, в зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення штрафу в розмірі 212,89 грн. та пені в розмірі 3621,18 грн., а всього 3834,08 грн.  необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення вказаної суми.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафу та пені у розмірі 2574,16 грн., у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим підлягають задоволенню в частині стягнення 2574,16 грн., тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 02.09.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 07.09.2011р.

 Керуючись  ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

  1.  Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Філатовського комунального підприємства (96017, АР Крим, Красноперекопський район, с. Філатовка, вул. Кримська, б. 18: ЄДРПОУ 31068231) на користь Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Героїв Перекопа, б. 1-а  р/р 25601010046107,  ВАТ “Державний ощадбанк України” м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300375)   заборгованість в розмірі 2574,16 грн.  

3. В задоволенні іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Євдокімова О.О.