ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2011 р. № 2а-8234/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,
представника позивача Купчак І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меланко - Україна»про припинення юридичної особи, -
ВСТАНОВИВ:
22.07.2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ДПІ у Сихівському районі м. Львова до ТзОВ «Меланко - Україна»про припинення юридичної особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не подає звітність з 2008 р., чим порушує вимоги п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»щодо обов’язку суб’єктів підприємницької діяльності подавати податковому органу у встановлені строки звітність незалежно від виникнення в цьому періоді податкових зобов’язань.
Представник позивача підтримує позовні вимоги та просить задоволити позов повністю.
Відповідач в судове засідання не з`явився, не забезпечив явку свого уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи. Судом надсилалася судова повістка, проте кореспонденція була повернена поштовим відділенням із відміткою «закінчення терміну зберігання». Суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
З ініціативи суду до участі у справі залучалася як третя особа на стороні відповідача Луцик Марію, яка в судове засідання не з’явилася, хоча судову повістку отримала завчасно.
За таких обставин справу можливо розглядати без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
ТзОВ «Меланко - Україна»зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради що підтверджується листом, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5).
Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова з 19.11.2001р., що підтверджується довідкою ДПІ (а.с.6).
Станом на 27.04.2011 року відповідач заборгованості по податках та платежах до бюджету відсутня, згідно довідки ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 802412/19-036 (а.с.3). Факт відсутності заборгованості відповідача перед бюджетом на час розгляду справи представник позивача підтвердив і в судовому засіданні.
З листа від 09.06.2011 р. Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова вбачається, що відповідач не звітується з 01.12.2008 року.
Листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові від 08.06.2011р. у відповідь на лист-запит ДПІ, який стосувався відповідача, доведено, що у відповідача заборгованість перед Фондом відсутня (а.с.9).
З листа Галицької районної виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вбачається, що заборгованість щодо відповідача відсутня, що підтверджується листом Фонду від 10.06.2011р. (а.с.10).
Неподання відповідачем декларацій про доходи починаючи з I кварталу 2010 року підтверджується актом від 17.06.2011р. № 339 (а.с.4), складеним старшим державним податковим інспектором.
В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що на час розгляду справи декларація про доходи так і не була подана. Таким чином, неподання декларацій відповідачем триває понад один рік.
Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Дослідженими у справі доказами встановлено факт невиконання відповідачем цього обов‘язку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. (з наступними змінами і доповненнями) завданнями органів державної податкової служби, серед інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
На реалізацію цієї функції органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону).
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»від 15.05.2003р. (з наступними змінами і доповненнями) юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
З урахуванням порядку застосування, підстав, змісту та правових наслідків скасування державної реєстрації суб‘єкта підприємницької діяльності, суд вважає, що зазначена дія в правовому сенсі є тотожною припиненню юридичної особи. Відтак, позовні вимоги заявлені суб‘єктом владних повноважень на виконання визначених законом завдань цього суб‘єкта, з підстав та в порядку, передбаченому, законом.
Порядок реалізації цих повноважень передбачено Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 19.02.1998 р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.1998 р. № 552 з наступними змінами і доповненнями на час розгляду справи), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612, відповідно до п. 8.6. якого якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, … то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про … постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.
Надані Суду і досліджені в судовому засіданні докази засвідчують наявність між сторонами правовідносин та фактичних обставин, передбачених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі –ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Аналогічну за змістом норму наведено у ч. 5 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».
Представник ДПІ в судовому засіданні запропонував призначити ліквідаційну комісію юридичної особи –ТзОВ «Меланко-Україна»у складі Луцик Марії, який є директором товариства.
Визначаючи склад комісії з припинення юридичної особи, суд виходить з наступного. Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 105 ЦК України, за якою виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦК України рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі –ГК України) ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Зазначені правові норми є підставою для покладення функцій комісії з припинення (ліквідації комісії) як на орган управління юридичної особи, так і на її учасників (засновників).
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»зазначені відомості вважаються публічно достовірними, тому додаткового доказування не потребують.
Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Зазначені органи повинні були забезпечити й виконання юридичною особою обов‘язків, передбачених ст. 49 Податкового кодексу України, однак не зробили цього. Таким чином, дії осіб, які входять до складу вищого та виконавчого органу, призвели до порушення відповідачем законодавства та виникнення підстав для припинення юридичної особи за судовим рішенням. Тому саме на них і слід покласти обов‘язки щодо проведення ліквідації відповідача. Відтак, Суд вважає, що функції комісії з припинення юридичної особи (відповідача) слід покласти на Луцик Марію.
Позивач не надав пропозицій щодо строку та порядку ліквідації відповідача. Відповідно до ст. 111 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, оскільки суду не надано письмових доказів наявності зазначених судових витрат, вони розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, Суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити.
2. Припинити юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю «Меланко - Україна», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, буд. 16; (ідентифікаційний номер 31588860).
3. Призначити ліквідаційну комісію (комісію з припинення) Товариства з обмеженою відповідальністю «Меланко-Україна»у складі:
- голова комісії –Луцик Марія (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
4. Зобов’язати ліквідаційну комісію провести ліквідацію у порядку, визначеному ст.. ст.. 105, 110 –112 Цивільного кодексу України у строк не більше дванадцяти місяців з моменту набрання постановою суду законної сили.
5. Копію постанови суду, після набрання нею законної сили, негайно направити державному реєстратору Виконкому Львівської міської ради.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 вересня 2011 року.
Суддя Кравчук В.М.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2011 |
Оприлюднено | 05.10.2011 |
Номер документу | 18392399 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравчук Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравчук Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кравчук Володимир Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні