Постанова

від 26.09.2011 по справі 7025/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 р.                                                                                 № 2а- 7025/11/2070  

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді -   Зоркіна Ю.В.   

при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд"

до

 Управління Пенсійного фонду України в Краснокутському районі   

про

  скасування рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд  скасувати рішення від 25.05.2011 року № 123,124, прийняті  Управлінням Пенсійного фонду України в  Краснокутському районі Харківської області. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказані рішення прийняті із порушенням строків, визначених ст..250 ГК України, вказана у акті перевірки помилка є технічною, підприємство не має заборгованості із виплати заробітної плати.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні заявлених вимог відмовити, посилаючись на те, що при проведенні перевірки були встановлені порушення вимог пенсійного законодавства в частині достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, внаслідок чого до позивача на підставі положень ст..109 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування «застосовані відповідні штрафні санкції.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 16.05.2011 року по 24.05.2011 року фахівцями відповідача проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.01.2003 року по 31.12.2010 року, надання достовірних відомостей до органів пенсійного фонду України за період з 01.01.2004 року по 31.12.2010 року, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 24.05.2011року № 13, яким встановлено порушення ст..19,20, п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та п.5.1. Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення  розпорядження № 3 від 24.05.2011 року «Про усунення порушень законодавства, виявлених під час перевірки»та прийняття 25.05.2011 року рішень № 124 та № 125 Про застосування фінансових санкцій за подання не за встановленою формою звітності (подання недостовірних даних) та Про застосування фінансових санкцій за заниження страхувальником сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески, яким позивачу визначені штрафні санкцій на загальну суму 5509,62 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення суб’єкта владних повноважень на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у редакції, що діяла на момент подання спірної звітності страхувальник був зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом;

Відповідальність за вказане за порушення вимог пенсійного законодавства в частині приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески та за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду була визначена п.п.3,5 ч.9 ст.106 Закону України»Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Судом встановлено, що порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яке стало підставою застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, допущено ним у період травень - серпень 2010 року, тоді як притягнення до відповідальності здійснено у травні поточного року ( 25.05.2011 року)

Проте суд звертає увагу на те, що ст. 30 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI частини першу - дев'яту ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключено. Вказана редакція Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" почала діяти з 01.01.2011 року.

Таким чином, на час застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені норма Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачала таку відповідальність була відсутня.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що при винесенні рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені  № 123,124 від 25.05.2011 року у УПФУ в Краснокутському районі Харківської області були відсутні підстави посилання на ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як на підставу притягнення позивача до відповідальності.

Також суд зауважує, що згідно з частиною 1 статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Відповідно до частини 1 статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Із дослідженого в судовому засіданні рішення від 25.05.2011 року № 123 вбачається, що фінансові санкції застосовано до позивача за період з 01.05.2010 року по 31.08.2010 року включно, тобто певна частина штрафу була нарахована за період, який знаходиться поза межами річного строку застосування, передбаченого ст..250 ГК України (період з 01.05.2010 року по 25.05.2010 року).

     Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.  2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про те, що відповідачем по справі в силу положень ст.71 КАС України не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень та вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу у порядку, визначеному ст..94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд" до Управління Пенсійного фонду України в Краснокутському районі про скасування рішень  - задовольнити у повному обсязі

Скасувати рішення виконуючої обов'язки начальника управління Пенсійного фонду України у Краснокутському районі  № 123 від 25.05.2011 року та № 124 від 25.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агробуд" (код 32128275) судовий збір у розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

        У повному обсязі постанова  виготовлена 30 вересня 2011 року.  

Суддя                                              Зоркіна Ю.В.